Рішення № 93701908, 22.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 160/12732/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 р. по 01.02.1998 р., враховуючи суми оплати праці, згідно архівних довідок № 1280,1281 від 05.12.2019р., № 14, 15 від 14.01.2020р. та від 05.08.2010 р. №1455 та №1457 згідно ст. 40,41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало лист “Про виконання рішення суду” від 09.09.2020 року. Виконуючи рішення суду Пенсійний фонд, на думку позивача, спотворив правову позицію суду. Відповідач в порушення нормативно-правових актів, що регулюють пенсійне забезпечення громадян безпідставно, протиправно відмовився враховувати отриманні ним же вищевказані архівні довідки, чим навмисно зменшив діючий розмір пенсії та відмовився перерахувати пенсійне забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням документів (довідок) про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.11.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що з аналогічними позовними вимогами позивач звертався до суду, що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20. Даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. Зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії заробітна плата врахована без врахування сум районного коефіцієнту та надбавки за роботу в районах Крайньої Півночі, з тих підстав, що у разі виїзду особи у райони, де районний коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, обчислення заробітної плати із якої призначається пенсія, проводиться із виключенням цих сум. Також під час обчислення середньомісячного заробітку надбавка за роботу в районах Крайньої Півночі не нараховується. При цьому зазначає, що у разі, якщо у довідці про заробітну плату, з урахуванням якої визначено розмір пенсії, заробіток зазначено без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки, то у разі надання довідки про заробітну плату за зазначений період з зазначенням вказаних доплат, і відповідної заяви, буде проведено перерахунок пенсії, але коефіцієнт заробітної плати за ці місяці не може перевищувати 5,6.

16.11.2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду– закрито.

Отже, остаточні позовні вимоги, які розглядаються у цій справі викладені в такій редакції:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 р. по 01.02.1998 р., враховуючи суми оплати праці, згідно архівних довідок № 1280,1281 від 05.12.2019р., № 14, 15 від 14.01.2020р. та від 05.08.2010 р. № 1455 та №1457 згідно ст. 40,41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсійні виплати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20, визнано неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 13.04.2020 року №5412-5059/П-03/8-0400/20 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2020 року про перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року, враховуючи висновки суду.

Листом №0400-0315-8/78276 від 09.09.2020 року відповідач повідомив, що враховуючи висновки суду, відділ з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянув заяву від 06.02.2020 року №327 про перерахунок пенсії по заробітку за період з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року із застосуванням довідок про заробітну плату від 05.12.2019 року №1280, 1281 та від 14.01.2020 року № 14, 15. Оскільки в перелічених вище довідках не зазначено розмір заробітку без урахування районної коефіцієнту та північних надбавок, їх неможливо застосувати для перерахунку пенсії. Зазначено, що з 01.09.2020 року пенсійна справа ОСОБА_1 переглянута згідно з рішенням суду, із розрахунку заробітної плати виключено суми, зазначені в довідках від 05.12.2019 року № 1280, 1281 та від 14.01.2020 року №14,15 - розмір пенсії склав 10297,32 грн.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист розвинено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі -Закон № 1058-IV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі -Закон № 1788-XII).

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угод.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Такий висновок викладено в рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі №160/5230/20, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи РФ відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.

Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України; суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

Тобто, такий коефіцієнт пов`язаний саме із проживанням та роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

При цьому, Законом № 1788-XII та Законом № 1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

Так, відповідно до пункту 5 розділу „Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03 серпня 1972 року, Законом СРСР від 15 травня 1990 року № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» (далі - Закон СРСР № 1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що районні коефіцієнти та надбавки за роботу на Крайній Півночі не враховуються при розрахунку розміру пенсії, при вибутті за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 28 вересня 2018 року у справі № 671/86/15-а та від 30 травня 2019 року у справі № 348/2974/14-а, від 06 лютого 2020 року у справі №348/2381/16-а, від 21.05.2020 року у справі №674/633/17, від 09.07.2020 року у справі № 337/2103/17, а також у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №489/5283/16-а.

Відповідно до наданих до судової справи копій матеріалів пенсійної справи, трудової книжки позивача та довідок №1280, №1281 від 05.12.2019 року; № 14, №15 від 14.01.2020 року; №1455, №1457 від 05.08.2010 року позивач працював в районах Крайньої Півночі в період з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року та цей період включено відповідачем до страхового стажу при призначенні пенсії.

Проте, у рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке викладено в листі від 09.09.2020 року вказано, що з 01.09.2020 року із розрахунку заробітної плати виключено суми, зазначені в довідках №1280, №1281 від 05.12.2019 року; № 14, №15 від 14.01.2020 року, розмір пенсії склав 10297,32 грн.

Дії відповідача щодо неврахування взагалі заробітку позивача за період роботи в районах Крайньої Півночі з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року не відповідають вищезазначеним нормам законодавства та висновкам суду, що викладені в рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі №160/5230/20.

Суд наголошує, що заробіток за період роботи в районах Крайньої Півночі підлягає включенню при обчисленні пенсії без врахування районних коефіцієнтів та відповідної надбавки.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо виключення із розрахунку заробітної плати сум, зазначених у довідках №1280, №1281 від 05.12.2019 року; № 14, №15 від 14.01.2020 року за період роботи позивача в районах Крайньої Півночі.

На підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача.

Також, суд зазначає, що надані позивачем архівні довідки № 1280, 1281 від 05.12.2019 року, № 14, 15 від 14.01.2020 року містять відомості щодо виплати заробітної плати позивачу з урахуванням районного коефіцієнту та надбавок, а інформація про заробіток позивача в довідках від 05.08.2010 року № 1455 та №1457 викладена без урахування районного коефіцієнту та північних надбавок.

На думку суду, системний аналіз інформації з усіх зазначених вище довідок дасть змогу відповідачу вірно визначити розмір заробітку позивача за спірний період роботи в районах Крайньої Півночі для врахування при обчисленні пенсії.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року, враховуючи суми оплати праці згідно архівних довідок № 1280, 1281 від 05.12.2019 року, № 14, 15 від 14.01.2020 року та від 05.08.2010 року № 1455, №1457 у відповідності до вимог статей 40, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, наявні підстави для присудження на користь позивача судових витрат за рахунок відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, рішення винесено в перший робочий день судді 22.12.2020 року.

Керуючись ст. ст. 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з 01.09.2020 року із розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі сум, зазначених в довідках №1280, №1281 від 05.12.2019 року; № 14, №15 від 14.01.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок коефіцієнта оплати праці за період роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року, враховуючи суми оплати праці згідно архівних довідок № 1280, №1281 від 05.12.2019 року, № 14, №15 від 14.01.2020 року та №1455, №1457 від 05.08.2010 року у відповідності до вимог статей 40, 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням висновків суду.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар