Ухвала суду № 93701907, 22.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 грудня 2020 р. Справа № 160/12732/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 р. по 01.02.1998 р., враховуючи суми оплати праці, згідно архівних довідок № 1280,1281 від 05.12.2019р., № 14, 15 від 14.01.2020р. та від 05.08.2010 р. № 1455 та N9 1457 згідно ст. 40,41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало лист “Про виконання рішення суду” від 09.09.2020 року. Виконуючи рішення суду відповідач, на думку позивача, спотворив правову позицію суду. Відповідач в порушення нормативно-правових актів, що регулюють пенсійне забезпечення громадян безпідставно, протиправно відмовився враховувати отриманні ним же вищевказані архівні довідки, чим навмисно зменшив діючий розмір пенсії та відмовився перерахувати пенсійне забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням документів (довідок) про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.11.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що з аналогічними позовними вимогами позивач звертався до суду, що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20. Даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. Зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії заробітна плата врахована без врахування сум районного коефіцієнту та надбавки за роботу в районах Крайньої Півночі, з тих підстав, що у разі виїзду особи у райони, де районний коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, обчислення заробітної плати із якої призначається пенсія, проводиться із виключенням цих сум. Також під час обчислення середньомісячного заробітку надбавка за роботу в районах Крайньої Півночі не нараховується. При цьому зазначає, що у разі, якщо у довідці про заробітну плату, з урахуванням якої визначено розмір пенсії, заробіток зазначено без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки, то у разі надання довідки про заробітну плату за зазначений період з зазначенням вказаних доплат, і відповідної заяви, буде проведено перерахунок пенсії, але коефіцієнт заробітної плати за ці місяці не може перевищувати 5,6.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що даний спір в частині позовних вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження з огляду на наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20, визнано неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 13.04.2020 року №5412-5059/П-03/8-0400/20 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2020 року про перерахунок коефіцієнта оплати праці за період з 01.02.1994 року по 01.02.1998 року, враховуючи висновки суду.

Листом №0400-0315-8/78276 від 09.09.2020 року відповідач повідомив, що враховуючи висновки суду, відділ з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянув заяву від 06.02.2020 №327 про перерахунок пенсії по заробітку за період з 01.02.1994 по 01.02.1998 із застосуванням довідок про заробітну плату від 05.12.2019 №1280, 1281 та від 14.01.2020 № 14, 15. Оскільки в перелічених вище довідках не зазначено розмір заробітку без урахування районної коефіцієнту та північних надбавок, їх неможливо застосувати для перерахуй пенсії. Зазначено, що з 01.09.2020 року пенсійна справа ОСОБА_1 переглянута згідно з рішенням суду, із розрахунку заробітної плати виключено суми, зазначені в довідках від 05.12.2019 № 1280, 1281 та від 14.01.2020 №14,15 - розмір пенсії склав 10297,32 рн.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.

Суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20).

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду - є визначений ст. 383 КАС України спосіб захисту, пов`язаний з виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі №160/5230/20.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує можливість подання позивачем відповідної заяви у справі №160/5230/20, а не окремого позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається в частині позовних вимог, є тотожним спору у справі №160/5230/20, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, ухвала постановлена 22.12.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №160/12732/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначені в листі від 09.09.2020р. б\н про інформацію щодо виконання рішення суду – закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з позовною заявою щодо якої постановлено ухвалу про закриття провадження у справі не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар