Ухвала суду № 93700958, 17.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"17" грудня 2020 р.Справа № 922/5723/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Сальнікова Г.І.

судді: Яризько В.О. , Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Редько А.В.

розглянувши скаргу ТОВ "Фарт" на дії приватного виконавця (вх. № 24225 від 19.10.2020) по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Східно-Український Банк "Грант", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Оганесян Армаіс Вартікесович, м. Харків про за участю: стягнення 3871588,38 доларів США,- скаржника - не з`явився,

приватного виконавця - Попляк В.В., особисто

стягувача - Корнієнка В.О., самопредставництво, наказ № 336 г/с від 01.10.2019

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2015 у справі №922/5723/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Східно-Український Банк “Грант”, м.Харків, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт", м.Харків, на користь Публічного акціонерного товариства “Східно - Український Банк “Грант”, м.Харків, основну суму кредиту в розмірі 2.265.000,00 доларів США, відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1.126.458,33 доларів США, пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків у розмірі 480.130,05 доларів США та судовий збір у сумі 74.907,00грн.

На примусове виконання вказаного рішення 12.01.2016 видано відповідний наказ.

19.10.2020 на розгляд Господарського суду Харківської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарт" подано скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 24225), згідно вимог якої скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича щодо проведення оцінки описаного майна в рамках виконавчого провадження № 6282609;

- визнати такою, що не підлягає застосуванню оцінку в формі письмового звіту про оцінку майна та висновок про вартість майна проведеного ОСОБА_1 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області від 01.10.2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у виконавчому провадженні № 6282609.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.10.2020 для розгляду скарги визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Сальнікова Г.І., суддя Светлічний Ю.В., суддя Яризько В.О.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №708/2020 від 19.10.2020, у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 здійснено повторний автоматизований розподіл скарги (вх.№24225 від 19.10.2020).

За наслідком повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями обрано склад колегії суддів: головуючий суддя: Сальнікова Г.І., суддя Яризько В.О., суддя Лаврова Л.С., про що в.о. керівника апарату суду складено та підписано відповідний Протокол від 19.10.2020.

22.09.2020 від ТОВ "Фарт" за вх. № 1123 надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.09.2020 по справі № 922/5723/14, з урахування чого матеріали справи скеровані до Східного апеляційного господарського суду для вирішення апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2020 вирішення питання про прийняття скарги ТОВ "Фарт" на дії приватного виконавця (вх. № 24225 від 19.10.20) відкладено до надходження справи № 922/5723/14 до господарського суду Харківської області.

07.12.2020 матеріали справи № 922/5723/14 надійшли до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 по справі № 922/5723/14 розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 17.12.2020 о 12:45год.

16.12.2020 від представника скаржника (боржника) надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. № 5194), мотивована: не отриманням відзивів від учасників справи, ухвали суду про призначення до розгляду та неможливість прибуття у судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі.

16.12.2020 від стягувача надійшли заперечення на скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 29439), в яких стягувач проти вимог скарги заперечив повністю наголошуючи про те, що АТ "Банк "Грант", як власник майна, має вільний доступ до об`єктів нерухомості розташованих за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134, описане та арештоване майно було передане приватним виконавцем на відповідальне зберігання представнику Банку - Кузнецову О.О., стягувачем також наголошено про те, що 01.10.2020 Банк забезпечив доступ суб`єкту оціночної діяльності - ФОП Дорошеву Р.О. до об`єктів оцінки зазначених у постанові приватного виконавця від 28.09.2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого ФОП Дорошев Р.О. провів особистий огляд цих об`єктів оцінки та здійснив їх фотофіксацію, що прямо убачається із додатку до звіту: фотоматеріали - сторінка 27-31. Огляд проводився у присутності представника банку (зберігача) - Кузнецова О.О. Боржником у своїй заяві не наведено жодних обґрунтувань щодо неправильного визначення вартості майна, не надано доказів на підтвердження невідповідності вартості майна, визначеної у звіті та не доведено порушення його прав.

Заперечення на скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 29439 від 16.12.20) з доданими до нього документами досліджено та приєднано до матеріалів справи.

16.12.2020 від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 29480), в яких приватний виконавець проти скарги заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень зазначає про те, що зі змісту звіту вбачається (арк. 3 звіту), що оцінювач особисто оглядав майно, в тому числі нерухомість, на аркушах 27-31 звіту наявні фотоматеріали, на яких зображено об`єкт оцінки. Зазначені фотоматеріали були зроблені безпосередньо оцінювачем під час ознайомлення з об`єктом оцінки. Крім того, доступ до об`єкту оцінки було надано оцінювачу представниками стягувача - АТ "Східно-Український Банк "Грант". Також, приватним виконавцем вказано, що із першого аркушу звіту убачається, що датою завершення складання звіту є 05.10.2020, тобто проведення оцінки описаного майна оцінювачем тривало протягом п`яти днів, а не один, як про те зазначає скаржник у скарзі.

Відзив на скаргу на дії приватного виконавця (вх. № 29480 від 16.12.20) з доданими до нього документами досліджено та приєднано до матеріалів справи.

17.12.2020 від стягувача надійшли клопотання про приєднання документів до матеріалів справи (вх. №№ 29542, 29544) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Уповноважений представник скаржника (боржника) у призначене судове засідання 17.12.2020 не з`явився.

Уповноважений представник стягувача у призначене судове засідання 17.12.2020 з`явився та повністю заперечив проти вимог скарги з підстав, викладених у поданих 16.12.20 запереченнях (вх. № 29439). Також, в засіданні стягувачем наголошено про те, що станом на 15.12.2020 рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2015 у справі № 922/5723/14 у повному обсязі не виконане.

Приватний виконавець у призначене судове засідання 17.12.2020 з`явився та повністю заперечив проти вимог скарги з підстав, викладених у поданому 16.12.20 відзиві на скаргу (вх. № 29480). Приватним виконавцем зазначено, що під час вчинення оскаржуваних виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України, а тому вимоги скарги є необґрунтованими.

Уповноважений представник третьої особи у судове засідання 17.12.2020 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

За наслідками розгляду заяви представника скаржника про відкладення судового засідання (вх. №5194 від 16.12.20), судова колегія, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 відмовила у її задоволенні з таких підстав.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, згідно положень Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи є наявність для цього обґрунтованих причин.

Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, посилання представника скаржника на не отримання позиції інших учасників справи, не має безумовним наслідком для відкладення розгляду скарги.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р. та інші).

Вимогами частин 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, з метою дотримання встановленого частиною 1 статті 342 ГПК України десятиденного строку для розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ТОВ "Фарт" та ФОП Оганесяна А.В., за наявними матеріалами, а тому відмовляє у задоволенні заяви представника скаржника про відкладення судового засідання (вх. №5194 від 16.12.20).

Колегія суддів, розглянувши скаргу ТОВ "Фарт" на дії приватного виконавця (вх. № 24225), вислухавши позиції та пояснення присутніх в засіданні суду представника стягувача та приватного виконавця, дослідивши в сукупності матеріали справи, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження” (далі Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавчої служби (приватного виконавця).

Суд установив, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2015 у справі №922/5723/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Східно - Український Банк “Грант”, м.Харків, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт", м.Харків, на користь Публічного акціонерного товариства “Східно - Український Банк “Грант”, м.Харків, основну суму кредиту в розмірі 2.265.000,00 доларів США, відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1.126.458,33 доларів США, пеню за прострочення сплати кредиту та відсотків у розмірі 480.130,05 доларів США та судовий збір у сумі 74.907,00грн.

На виконання вищевказаного рішення, 12 січня 2016 року у даній справі був виданий наказ господарського суду Харківської області, зі строком виконання 13 січня 2017 року.

Судом, при розгляді даної скарги, було здійснено моніторинг даного виконавчого документу (наказу суду № 922/5723/14 від 12 січня 2016 року) за результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua), та з`ясовано, що з дня відкриття виконавчого провадження 14.08.2020 приватним виконавцем вчинялись наступні виконавчі дії та приймались наступні рішення у виконавчому провадженні № 62826099:

14.08.2020 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

14.08.2020 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди. 14.08.2020 рок винесено постанову про арешт майна боржника.

14.08.2020 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

14.08.2020 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

25.09.2020 приватним виконавцем винесено постанову про призначення спеціалістів для участі у виконавчому провадженні.

28.09.2020 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: нежитлових будівель літ. "М-1" пл. 250,8 кв.м, літ. "Н-1" пл. 117,3 кв.м, прим. № 9 пл. 10,9 кв.м літ. "Л-1", які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134, Підземного газопроводу середнього тиску по вул. Плеханівській, 134, Внутрішньо-цехового газопроводу низького тиску по вул. Плеханівській, 134, Комплектної трансформаторної підстанції КТП "ПАРК”. Згідно п. З означеної постанови, описане майно було передане на відповідальне зберігання представнику стягувана - Кузнецову О.О.

01.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 62826099 ОСОБА_1 , який має Сертифікат від 16.02.2018 за № 138/18, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 16.02.2021), в якій вказано суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання Дорошеву Р.О., надати звіт щодо вартості описаного та арештованого майна.

У пункті 3 вищевказаної постанови від 01.10.2020, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Дорошева Р.О., попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Так, 05.10.2020 на виконання постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 62826099 та договору № 01/10- 2020 від 01.10.2020 року, ФО-П Дорошевим Р.О., складено звіт про оцінку означеного вище арештованого майна. Згідно із висновком звіту про оцінку, вартість об`єкта оцінки станом на 01.10.2020 року становить: 924 207,00 грн.

Із обставин справи слідує, що Листом від 06.10.2020 року за вих. № 9904/01-29 Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. повідомив ТОВ "Фарт" результати оцінки майна боржника, яку було призначено в рамках виконавчого провадження № 62826099. Боржника повідомлено, що вартість майна становить 924 207,00 грн. і роз`яснено про можливість оскарження цих результатів у судовому порядку в 10-ти денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Означений лист отриманий ТОВ "Фарт" - 08.10.2020 року.

Боржник вважає, що дії приватного виконавця щодо проведення оцінки описаного майна в рамках виконавчого провадження № 6282609 такими, що не відповідають приписам Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національних стандартів, звіт про оцінку майна (висновок про вартість майна), як наслідок неправомісрність дій приватного виконавця.

В обґрунтування вимог скарги, боржником зазначено про те, оцінку було проведено без фактичного ознайомлення з майном (особистого огляду), яке є предметом оцінки, доступу до об`єкту оцінки оцінювач при визначенні вартості майна не отримував, що є порушенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та положень Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", які є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Територія ТОВ "Фарт" є охоронюваною і спроби оцінювача ознайомитись з об`єктом оцінки не було. Ні оцінювач, ні приватний виконавець (замовник) не звертались з проханням або вимогою про надання доступу до об`єктів оцінки. Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження: приватним виконавцем не приймалась вимога про надання доступу до об`єктів оцінки під час проведення оцінки; приватний виконавець виносив дві вимоги від 01.09.2020 та 16.09.2020, які не пов`язані з проведенням оцінки описаного та арештованого майна боржника, приватний виконавець не приймав та відповідно не надсилав таку вимогу боржнику в порядку, передбаченому ч.4ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" до або під час проведення оцінки.

Скаржником у скарзі також зазначено, що постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, договір № 01/10-2020, згідно з яким оцінювач проводив оцінку майна та сама дата оцінки це один і той самий день -01.10.2020. Після укладення договору про проведення оцінки, укладеного між оцінювачем та приватним виконавцем, останній повинен був надіслати ТОВ "Фарт" лист - повідомлення із зазначенням дати, місця проведення оцінки, з вимогою надати доступ до об`єктів оцінки, так як приватний виконавець знає, що територія ТОВ "Фарт" є охоронюваною та для надання доступу необхідно отримати дозвіл керівництва ТОВ "Фарт".

Скаржником у скарзі наголошено, що неможливо за один робочий день, винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, укласти відповідний договір та провести роботи щодо оцінки мрійна боржника та не вбачається можливим за такий короткий проміжок часу (один робочий день) провести огляд, достеменно пересвідчитись у технічному стані об`єктів оцінки та1 зробити об`єктивні висновки щодо нерухомого майна загальною площею 379 кв.м., вкрай складних конструкцій, такі як газопроводи та комплексна трансформаторна підстанція, які в свою чергу складаються з багатьох частин (елементів), що в силу своєї складності потребують більш детального дослідження.

Крім того, скаржником вказано, що у висновку про вартість майна, серед іншого, досліджувалась комплексна трансформаторна підстанція КТП "Парк", вартість якої входить до загальної вартості висновку про вартість майна. При цьому, зазначений висновок містить описання в якому зазначено, зокрема: форма власності - приватна; власник - ТОВ "Фарт". Однак, КТП "Парк" належить на праві приватної власності ТОВ "БК Промбуд" на підставі договору купівлі продажу б/н від 29.03.2019, отже як звіт про оцінку майна, так і висновок про вартість майна, які слід розглядати як цілісні документи, мають помилкові відомості стосовно об`єктів дослідження - майна, яке належить іншій юридичній особі, яка не має жодного відношення до виконавчого провадження № 62826099, а тому їх не можна вважати об`єктивними та такими, що підлягають застосуванню.

За змістом положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами 1-2 статті 18 Закону України виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону.

Положення частини четвертої статті 74 Закону кореспондуються зі статтею 339 ГПК України відповідно до якої, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ст. 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 10 і частини 1 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною 2 якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у разі неналежного виконання (зокрема, недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

З викладеного вбачається, що за змістом статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Аналогічну правову позицію наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі №914/881/17 (провадження №12-18гс18) та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року у справі №711/650/13-ц (провадження №61-1186св17).

У частині п`ятій статті 57 Закону передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Аналіз статті 57 Закону свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 08 травня 2019 року у справі №2-79/11.

Суд встановив, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону, враховуючи те, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Таким чином, залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону.

З урахуванням вказаного, приватним виконавцем у відповідності до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із постановою від 01.10.2020 було залучено суб`єкта оціночної діяльності - ФОП Дорошева Р.О., який діє на підставі виданого Фондом державного майна України сертифіката № 138/18 від 16.02.2018.

Суб`єкт оціночної діяльності був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту, про що вказано в постанові приватного виконавця від 01.10.2020.

Постанова приватного виконавця від 01.10.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалася, доказів протилежного матеріали справи не містять.

05.10.2020 на виконання постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 62826099 та договору № 01/10-2020 від 01.10.2020 , ФОП Дорошевим складено звіт про оцінку описаного та арештованого майна (дата оцінки 01.10.2020, дата завершення складення звіту - 05.10.2020).

Пунктом 59 Постанови КМ України, от 10.09.2003, № 1440 "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні принципи оцінки майна і майнових прав"", передбачено, що звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не менше ніж п`ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Зі змісту звіту про оцінку майна вбачається, що ФОП Дорошев Р.О. виконав оцінку, про що міститься його підпис на висновку про незалежну оцінку майна та відбиток його печатки.

Отже, звіт оцінювача відповідає стандартам проведення висновку про незалежну оцінку майна.

У відповідності до висновку звіту про оцінку, вартість об`єкта оцінки станом на 01.10.2020 становить: 924207,00 грн.

Із матеріалів справи слідує, що Листом від 06.10.2020 за вих. № 9904/01-29 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. повідомив ТОВ "Фарт" про результати оцінки майна боржника, яку було призначено в рамках виконавчого провадження № 62826099. Боржника також було повідомлено, що вартість майна становить 924207,00 грн. і роз`яснено останньому про можливість оскарження цих результатів у судовому порядку в 10-ти денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Означений лист отриманий боржником" 08.10.2020.

На виконання приписів п. 56 Національного стандарту № 1 суб`єкт оціночної діяльності - ФОП Дорошев Р.О. у звіті про оцінку майна (сторінки звіту - 3,4) в розділі «Припущення і обмежувальні обставини» зазначив: «звіт повинен містити...письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки)...

При цьому, зі звіту убачається, що оцінювач особисто оглядав майно, в тому числі нерухомість. Оскільки замовник не зміг надати доступ до приміщень нежитлових будівель, що оцінюються, (об`єкт, що оцінюється є арештованим майном) огляд будівель проведений оцінювачем із зовні.

Доказів того, що оцінювач проводив інвентаризації складу та кількості складових елементів КТП, а також виміри довжини газопроводу та кабельних ліній відсутні.

Під час розгляду скарги, судом з`ясовано, що оскільки більшість об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 134 належать на праві власності АТ "Банк "Грант", ці об`єкти перебувають під охороною на підставі укладеного між АТ "Банк "Грант" та ТОВ "Охорона Бастіон" договору на охорону об`єкту № 254 від 28.12.2018 року.

Судом також встановлено, що АТ "Банк "Грант", як власник, має вільний доступ до об`єктів нерухомості розташованих за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 134, а також те, що описане та арештоване майно було передане приватним виконавцем на відповідальне зберігання представнику Банку - Кузнецову О.О., а тому 01.10.2020 Банк забезпечив доступ суб`єкту оціночної діяльності - ФОП Дорошеву Р.О. до об`єктів оцінки зазначених у постанові приватного виконавця від 28.09.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого ФОП Дорошев Р.О. провів особистий огляд цих об`єктів оцінки та здійснив їх фотофіксацію, що підтверджується додатками до звіту. Огляд проводився у присутності представника банку (зберігача) - Кузнецова О.О., що зазначено також у цьому звіті.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про те, що оцінювач при визначенні вартості майна не ознайомлювався з об`єктом оцінки, оскільки не отримував доступу до об`єкта оцінки від боржника, спростовуються дійсними обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами.

Більш того, звітом про оцінку майна з доданими до нього фотоматеріалами свідчать, що суб`єкт оціночної діяльності - ФОП Дорошев Р.О. у відповідності до приписів Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, особисто ознайомлювався з об`єктами оцінки, доступ до яких забезпечив стягувач - АТ "Банк "Грант", тому підстави для визнання оцінки у формі письмового звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна ФОП Дорошева Р.О. такою, що не підлягає застосуванню, відсутні з підстав, наведених судом вище.

При цьому, судом також враховано й те, що скаржником не наведено жодних обґрунтувань щодо неправильного визначення вартості майна, не надано доказів на підтвердження невідповідності вартості майна, визначеної у звіті та не доведено порушення прав ТОВ "Фарт".

Тоді, як сама по собі незгода сторони виконавчого провадження із тим, що суб`єкт оціночної діяльності ознайомлювався з об`єктами оцінки, без зазначення обґрунтованих недоліків звіту про оцінку майна, які б могли вплинути на результат її проведення, не може свідчити про неякісність чи непрофесійність проведення оцінки майна, та не є самостійною підставою для скасування результатів визначення вартості майна (висновку звіту).

Відповідно належним та допустимим доказом в підтвердження факту, що звіт складено із порушенням Національного стандарту № 1 "Загальних засад оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, є саме рецензія даного звіту із відповідними висновками.

Таким чином, приватний виконавець під час вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

З урахуванням наведеного, обставини даної справи свідчать про те, що постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 62826099 від 01.10.2020 та складений на виконання цієї постанови суб`єктом оціночної діяльності звіт про оцінку майна від 05.10.2020, як і дії приватного виконавця щодо проведення оцінки, є законними, а тому підстави для визнання звіту про оцінку майна від 05.10.2020 таким, що не підлягає застосуванню відсутні.

Водночас, суд зазначає, що аргументи скаржника на те, що приватним виконавцем не приймалась вимога про надання доступу до об`єктів оцінки під час проведення оцінки є необґрунтованою, оскільки положеннями Закону України "Про виконавче провадження" такого обов`язку приватного виконавця щодо надання вимоги не передбачено, а приписи ч. 4 ст. 18 Закону, на яку покликається скаржник у своїй скарзі, передбачає вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Доводи скаржника про те, що об`єкт оцінки - КТП "Парк" належить на праві приватної власності ТОВ "БК Промбуд" на підставі договору купівлі продажу б/н від 29.03.2019 судом не приймається до уваги, оскільки вказане з боку скаржника не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Під час розгляду даної скарги, стягувачем повідомлено суд про те, що на даний час на розгляді господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3368/20 за позовом ТОВ "БК Промбуд" до ТОВ "Фарт" та АТ "Банк "Грант", третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. про визнання права власності на майно - КТП "Парк", виключення його з опису та про зняття з нього арешту.

Отже, доводи скаржника про те, що об`єкт оцінки - КТП "Парк" належить на праві приватної власності ТОВ "БК Промбуд" на підставі договору купівлі продажу б/н від 29.03.2019 має відношення до розгляду справи № 922/3368/20, а тому під час розгляду цієї скарги на дії приватного виконавця у справі № 922/5723/14 судом не приймаються, оскільки ці доводи скаржника не підтверджені жодними доказами та є предметом судового розгляду іншої справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтями 2, 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”. Також у рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі “Продан проти Молдови” суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням пункту 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції.

З огляду на наведене та беручи до уваги спрямованість дій приватного виконавця на повне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, з метою захисту та реалізації прав стягувача, а також те, що ці дії було вчинено приватним виконавцем з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи, що боржником не надано доказів неправомірності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд не знаходить правових підстав для задоволення скарги боржника.

На підставі статей 1, 18, 57, 74 Закону України "Про виконавче провадження", статей 3, 10, 11, 32, 33, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та керуючись ст. ст. 231, 232-234 господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Фарт" на дії приватного виконавця (вх. № 24225 від 19.10.2020).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2020 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Г. І. Сальнікова В. О. Яризько Л.С. Лаврова

справа № 922/5723/14