Рішення № 93691018, 10.12.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/833/20

Номер провадження2/319/360/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Сіляєвої Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на денній формі навчання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення із дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку – залежно від того, яка з цих обставин настане першою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач зобов`язаний утримувати дитину згідно норм Сімейного кодексу України.

Відповідач надав відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності у його повнолітньої доньки потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання, а також у необхідності сплати аліментів саме у розмірі ј від його доходу, як і наявності у нього можливості сплачувати аліменти в такому розмірі; вказав на те, що не збирається ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків і готовий рівнозначно брати на себе частину допомоги в розумному розмірі, а тому просив задовольнити позов частково та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 грн. щомісячно, за виключенням періоду канікул, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох річного віку в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, зокрема зазначила, що твердження відповідача про неможливість сплачувати аліменти в розмірі ј усіх видів свого доходу, нічим не обґрунтоване та не підтверджене жодним доказом; вказала, що норми Сімейного кодексу України не передбачають припинення стягнення аліментів після влаштування дитини до навчального закладу; дистанційне навчання не зупиняє навчальний процес, а лише змінює форму його проведення; стягнення аліментів саме у розмірі ј від доходу батька передбачено ст.183 Сімейного кодексу України та не потребує доведення; позивачу незрозуміло як відповідачем була розрахована сума у розмірі 1300 грн. щомісячно, тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення, в яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповідь на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх відхилення, зокрема зазначив, що норми ст.ст.150, 183 та 193 Сімейного кодексу України не стосуються спірних правовідносин, оскільки передбачають утримання неповнолітніх дітей; відповідач повторно обґрунтував неможливість сплати ним аліментів саме у розмірі ј від його доходу, та виклав додаткові аргументи щодо визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 11.11.2020, яке відкладалось через неявку учасників справи та для надання ними заяв по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позов підтримав, відповідач позов визнав частково. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Куйбишевського РУЮ Запорізької області 09.07.2002 (а.с.8).

Згідно довідок №№ 417, 418 від 05.10.2020 та № 06-18/396 від 09.10.2020, виданої виконавчим комітетом Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-15, 20). Фактичне місце проживання ОСОБА_1 у позові зазначено за адресою: АДРЕСА_2 .

13.08.2019 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі виконавець) та ОСОБА_1 (далі замовник) уклали договір № ЮФ/180д/19 про надання освітніх послуг для ОСОБА_3 (далі одержувач), відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме: здійснити навчання одержувача за денною формою для здобуття освітнього ступеню бакалавр в термін з 01.09.2019 по 30.06.2023. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 66000,00 грн., за календарний рік – 16500 грн. (а.с.10).

Згідно довідки з навчального закладу від 02.10.2020 № 5337 ОСОБА_3 у 2019 році вступила до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та зарахована з 01.09.2019; на теперішній час навчається на 2-му курсі денної форми навчання юридичного факультету на контрактній основі і стипендією не забезпечується (а.с.13).

Як вбачається з довідки від 01.10.2020 № 01-12/557 та довідки без номера і дати виданих управлінням соціального захисту населення Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 працює у вказаній установі на посаді головного спеціаліста і її дохід з січня по вересень 2020 року склав 80 949,73 грн. (а.с.12, 16).

18.10.2013 ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частки права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Сміле", розміром 1,55 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35445010 від 18.10.2013 (а.с.11).

12.05.2018 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданим Більмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.33).

Згідно довідки про заробітну плату від 27.10.2020 № 669 ОСОБА_2 працює в Головному управлінні державної служби надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області на посаді старшого водія, його заробіток за період з січня по жовтень 2020 року склав 155 485,61 грн., з якого утримано податки в сумі 25 994,65 грн. та аліменти 29 966,30 грн. (а.с.34).

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП № 63018576 в Більмацькому РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться на примусовому виконанні судовий наказ, виданий Куйбишевським районним судом Запорізької області 07.09.2020 по справі № 2-н/319/35/2020, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.08.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.37-38).

У відзиві відповідач обґрунтовуючи неможливість сплачувати аліменти в розмірі ј всіх видів його доходу вказав на перебуванні на його утриманні матері похилого віку та додав довідку про доходи № 6271 2421 6313 1282 видану пенсіонеру ОСОБА_7 щодо отримання нею пенсії за віком (а.с.35).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст.200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи правову оцінку доказам наданими позивачем, судом враховано вимоги викладені у статтях 76-82, 89 ЦПК України, якими передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть встановлюватися письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту позову, в ньому відсутнє належне обґрунтування позовних вимог, зокрема позивач взагалі не зазначає про необхідність утримувати повнолітню дочку чи наявність у неї потреби у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням, вид та розмір витрат пов`язаних з цим.

Аналізуючи доводи сторін та зібрані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що надані позивачем до суду докази не свідчать про наявність у її повнолітньої доньки потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання, а також у необхідності сплати відповідачем аліментів саме у розмірі ј від його доходу, як і наявності у нього можливості сплачувати аліменти в такому розмірі; в той же час доводи відповідача про наявність на його утриманні іншої дитини та непрацездатної матері, а також матеріальний стан обох батьків суд вважає слушними, оскільки вказані обставини мають враховуватися при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на часткове визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, та те, що на утриманні відповідача перебуває непрацездатна мати і неповнолітній син, зокрема він сплачує на його утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісяця, відповідач перебуває в зареєстрованому шлюбі та зобов`язаний матеріально підтримувати дружину, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1 300,00 грн щомісячно, на час її навчання починаючи з дня подачі позову, але не більше як до досягнення нею 23 років, що відповідатиме потребам доньки у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити через їх необґрунтованість.

Разом з тим, суд не може погодитися із доводами відповідача щодо звільнення його від обов`язку сплачувати аліменти під час перебування ОСОБА_3 на канікулах, оскільки за змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання, а той факт, що під час канікул дитина не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов`язку батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання. Аналогічна позиція також викладена в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17, провадження № 61-20178св18.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.196 СК України щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29, рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no. 4241/03). В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що інші доводи сторін, за вищевказаних обставин не мають суттєвого значення для вирішення спору та не потребують детальної відповіді на кожен з них.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 840 грн. 80 коп., від сплати якого позивач був звільнений при подачі позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.199-201 СК України, ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, -

У Х В АЛ И В:

Позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 06.10.2020 і до припинення навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір на користь держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя В.М. Ходько