Рішення № 93689868, 21.12.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5537/20

Провадження№ 2/266/1041/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 грудня 2020 року м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді – Пантелєєва Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №25089, про стягнення з нього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року у розмірі 182261,76 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з АТ «Альфа-Банк» на його користь судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивував тим, що 07.11.2013 року у м.Донецьку він уклав з ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого на теперішній час є АТ «Альфа-Банк») кредитний договір №175АІ10131107001 на купівлю автотранспортного засобу на суму 145194 грн. з терміном повернення коштів до 06.11.2018 року.

При цьому згідно п.5.1 зазначеного договору сторонни звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін та які сторонни не могли передбачити або запобігти, зокрема у разі військових дій, незалежно від факту оголошення війни.

У зв`язку з початком війни на сході України (на Донбасі) з квітня 2014 року він був вимушений пересилитися до м.Маріуполя та з серпня 2014 року припинив сплату щомісячних кредитних платежів внаслідок важкого фінансового становища. Наприкінці жовтня 2020 року його автомобіль був заблокований на автостоянці невідомими особами, які представилися працівниками АТ «Альфа-Банк», після чого на місце прибула державний виконавець Приморського ВДВС м.Маріуполя СМУ МЮ (м.Харків) Чудновець К.О., яка ознайомила його з виконавчим провадженням №27443070 від 22.10.2018 року.

Виявилось, що 31.10.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., який видав виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25089 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року за період з 12.09.2016 року по 12.09.2017 року у розмірі 182261,76 грн.. в тому числі: строкова заборгованість 33878,60 грн., прострочена заборгованість 91956,20 грн., строкова заборгованість по нарахованих відсотках 251,32 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках 56175,64 грн. Вважає такі дії АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого на теперішній час є АТ «Альфа-Банк») по отриманню виконавчого напису нотаріуса неправомірними.

Таким чином, оскільки кредитний договір №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року не був нотаріально посвідчений, то проводити стягнення заборгованості по ньому у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів заборонено.

На підставі зазначеного, вимушений звернутися до суду з данною позовною заявою.

Ухвалою судді від 02.11.2020 року дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 11.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 24.11.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі, задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 31.10.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №25089, який перебуває на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя СМУ МЮ (м.Харків) Чудновець К.О., виконавче провадження № 57443070.

Позивач з моменту відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», відзив на позовну заяву не надав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. жодних письмових пояснень не надавав.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, зі згоди позивача та у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, слід прийти до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

31.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис № 25089 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за період з 12.09.2016 року по 12.09.2017 року, яка складається з: строкової заборгованості - 33878,60 грн., простроченої заборгованості – 91956,20 грн., строкової заборгованості по нарахованих % - 56175,64 грн., загальна сума заборгованості становить 182216,76 грн.

22.10.2018 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чудновець К.О. відкрито виконавче провадження №57443070 щодо виконання виконавчого напису.

Постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Чудновець К.О. від 29.10.2020 року звернено стягнення на доходи боржника.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк».

Однією з підстав для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис з порушенням основного принципу нотаріальних дій – безспірності та за відсутності документів, визначених у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.

При розгляді судом даної цивільної справи ані відповідачем, ані третьої особою, на підтвердження факту реального існування заборгованості у ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» не надано, жодного первинного бухгалтерського документу, або ж його завіреної копії, на підтвердження вказаного факту в матеріалах справи не має.

При цьому суд зауважує, що копії цих документів повинні зберігатись у стягувача, який у даному випадку є АТ «Альфа-Банк», а їх оригінали – у нотаріуса, який вчиняв виконавчий напис.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25089 від 31.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 1261 грн. 20 коп., який було сплачено позивачем за подання позовної заяви до суду та заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати пов`язані з оплатою надання професійної правової допомоги, однак при цьому позивачем суду не надано жодних доказів щодо укладання договору з представником, свідоцтва та ордера захисника, відомостей про обсяг наданих йому послуг і виконаних робіт та їх вартості - акту прийняття-здачі наданих послуг, а також жодного платіжного доручення, тому витрати пов`язані з надання професійної правової допомоги не підлягають стягненню з відповідача і їх слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12-13, 81, 133, 137, 141, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 25089 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року у розмірі 182261,76 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 2349714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп.

В іншій частині – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв