Рішення № 93689848, 08.12.2020, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/2419/19

2/241/132/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

08.12.2020 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

за участю секретаря Небиліченко Т.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Безух А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання Ѕ частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на базу відпочинку та визнати в порядку спадкування право власності на неї -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - АТ «ОТП Банк» про визнання Ѕ частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на базу відпочинку та визнаня в порядку спадкування право власності на неї та, неодноразово змінивши і уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати частку померлої ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2454,8 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 , а також визнатив порядку спадкування право власності ОСОБА_2 на вказану частку бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », мотивований тим, що 04.03.2008 ОСОБА_1 під час свого подружжя з ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1473 придбав базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2454,8 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 . Факт перебування у шлюбі на час придбання вказаної нерухомості підтверджується паспортом ОСОБА_1 ,, в якому на 10-й сторінці наявний запис про те, що ОСОБА_1 одружився із ОСОБА_4 , яка після шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 , що також підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу. ЇЇ мати була інвалідом 1 групи, тяжко хворіла неврологічними захворюваннями, в неї було паралізовано ноги та частково руки, тому вона не могла самостійно займатися своїми справами, а батько, не маючи юридичного досвіду, не поділяв належної уваги до оформлення всіх договорів згідно з законодавством.

У 2014 році померла її мати – ОСОБА_3 ,після її смерті вона є єдиною спадкоємицею на усе майно, що належало їй на праві власності, але її права співвласності на Ѕ частку бази відпочинку не буди зареєстровані належним чином у реєстрах, у зв*язку з чим їй не було відомо, чи належить вказана частка їй та чи вона є її спадщиною. Таким чином, вона позбвлена можливості вирішити питання прооформлення спадщини у вигляді частини бази відпочинку «Волна» у позасудовому порядку, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до судую.

19.11.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 із вимогою до ПАТ «ОТП Банк», третя особа – ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою суду від 22.11.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

02.12.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків, в якій позивач фактично змінює суть позову, де ОСОБА_1 зазначає відповідачем, та просить визнати її право власності на Ѕ частку нерухомого майна, визнати недійсним з моменту оформлення договір іпотеки та зобов`язати ПАТ «ОТП Банк» не чинити перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Ухвалою суду від 16.12.2019 зазначену змінену та уточнену позовну заяву було залишено без руху для усунення донеліків, зазначених в ухвалі.

17.01.2020 у даній справі було відкрито провадження.

05.02.2020 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому він визнає позовні вимоги ОСОБА_2 та просить задовольнити позовні вимоги.

19.02.2020 до суду надійшов відзив представника ПАТ «ОТП Банк» адвоката Лобачевського А.В. на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також 19.02.2020 до суду надійшло клопотання представника ПАТ «ОТП Банк» адвоката Лобачевського А.В. про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним судом справи № 0541/4463/2012.

Ухвалою суду від 13.03.2020 клопотання педставника ПАТ «ОТП Банк» адвоката Лобачевського А.В. було задоволено та провадження у справі було зупинено до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , АТ «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним.

19.03.2020 позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 13.03.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовлення розгляду.

07.07.2020 до суду надійшло уточнення до позовної заяви, в якій ОСОБА_2 просить суд визнати Ѕ частку померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на базу відпочинку та визнати в порядку спадкування право власності на неї.

07.07.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про виключення ПАТ «ОТП Банк» з числа відповідачів, як неналежного.

05.08.2020 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що визнає позов у повному обсязі та просить його задовольнити.

Ухвалою суду від 05.08.2020 ПАТ «ОТП Банк» виключена з числа відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи.

25.08.2020 до суду надійшов відзив ПАТ «ОТП Банк» на уточнену позовну заяву ОСОБА_2 в редакції від 07.07.2020, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

28.08.2020 підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що він визнає позов у повному обсязі та не заперечує щодо його задоволення.

Представник третьої особа – ПАТ «ОТП Банк» в судовому засіданні підтримав наданий раніше відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а також застосувати строки поовної давності.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 17.08.1974 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого м. Жданів Донецької обласьв, Будинок шлюбів, актовий запис № 2958 (а.с. 8).

Згідно довідки серії ДОН-07 № 102459 від 06.08.2009, виданої Міжрайонною МСЕК № 2 Донецької області, ОСОБА_3 потребує у постійному сторонньому догляді у зв*язку з неврологічними захворюваннями (а.с. 30).

Зі свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_2 від 27.10.2014 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

З витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 39731881 від 26.02.2015, виданого приватним нотаріусом Сахово. М.А., вбачається, що 26.02.2015 була зареєстрована спадкова справа № 14/2015, номер у спадковому реєстрі 57158660, спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

З листа приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Сахової М.А. № 181-01/16 від 28.04.2015 вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 , заведено спадкову справу № 14/2015 від 26.02.2015 (а.с. 11).

З договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.2008 вбачається, що ОСОБА_1 придбав базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).

Згідно кредитного договору № СM-SME 107/078/2008 від 04.03.2008, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , банк надав останьому кредит у суму 600000 грн (а.с. 85-88).

З договору іпотеки № PM-SME 107/078/2008 (майнова порука), укладеного 04.03.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , вбачається, що останній в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, за яким йому бало надано кредит у розмірі 600000 доларів США, заклав нерухоме майно, а саме: базу відпочинку, розташовану по АДРЕСА_1 , загальна площа 2454,8 кв.м. (а.с. 26-29).

Згідно рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 25.05.2009, позовну заяву ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором перед ЗАТ «ОТП Банк» по кредитному договору № СM-SME 107/078/2008 від 04.03.2008 звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 93-97).

Згідно постанови Донецького апеляційного суду від 27.05.2020, заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25.05.2009 залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 22.10.2019 рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.07.2019 в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № СM-SME 107/078/2008 від 04.03.2008 змінено, з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 674248,46 доларів США. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.07.2019 в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , АТ «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним скасовано та ухвалено нове, за яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі (а.с. 98-105).

Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.07.2019 та постанову Донецького апеляційного суду від 22.10.2019 в частині вирішення позовних вимог АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, пені та в частині розподілу судових витрат скасувано, ухвалено нове, за змістом якого позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом задоволено частково, з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 19019,57 доларів США за період 04.06.2008-03.10.2008, у задоволенні позовних вимог АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення пені відмовлено. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.07.2019 та постанову Донецького апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тілом кредитну у розмірі 595474,51 доларів США залишено без змін. Постанову Донецького апеляційного суду від 22.10.2019 в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , АТ «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним залишено без змін (т. 2 а.с. 6-25)..

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна одо об`єкта нерухомого майна № 175956851 від 08.06.2020, база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташована по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу № 1473 від 04.03.2008 (а.с. 229).

Відовідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, позивач у своїй уточненій позовній заяві зазначає, що її матір ОСОБА_3 за життя була особою з інвалідністю, потребувала стороннього догляду, не мала змоги самостійно займатися своїми справами, а батько не маючи юридичного досвіду не приділяв належної уваги для оформлення всіх договорів згідно з законодавством. Після смерті матері у 2014 році ОСОБА_2 вважає себе єдиною спадкоємицею на усе її майно, яке належало їй на праві власності, зокрема, базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2454.8 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 .

Проте, зазначені аргументи не можуть бути прийняті до уваги судом, а позовна заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спадкування - це правовий захист права особи, який здійснюються передусім нотаріусом.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне. Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" (далі - постанова від 30 травня 2008 року №7). Судам потрібно брати до уваги, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК ) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК ) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства. Постановлення ухвали про закриття провадження у справі без зазначення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суперечить також вимогам ст. 206 ЦПК.

Як вбачається з витягу нотаріуса Сахової М.А., ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею до майна померлої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим оформлення об`єктів спадщини повинно здійснюватися позивачем в нотаріальному порядку, а не в судовому.

Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не надала суду доказів відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на спірну базу відпочинку, її права жодним чином не порушено, а тому відсутні підстави та відповідне право для звернення останньої до суду із даним уточненим позовом.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 07.09.2009 АТ «ОТП Банк» звернулось до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

20.05.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , АТ «ОТП Банк» про визнання недійсним договору іпотеки № РМ-SМЕ 107/078/2008 від 04.03.2008 в справі № 0541/4463/2012. В обґрунтовання позовної вимоги у зустрічному позові про визнання недійсним договору іпотеки №РМ-SМЕ107/078/2008 від 04.03.2008, ОСОБА_2 зазначила, що предметом договору іпотеки № РМ-SМЕ 107/078/2008 від 04.03.2008 є нерухоме майно - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2454,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належне на праві власності ОСОБА_1 , що було придбане останнім під час шлюбу з ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , як співвласник відповідного нерухомого майна, своєї нотаріально посвідченої згоди на укладення такого договору іпотеки не давала,

ОСОБА_2 , як єдина спадкоємиця всього майна померлої у 2014 році ОСОБА_3 , вважає, що база відпочинку «Волна» передана в іпотеку незаконно, і це порушує її права.

Верховним Судом у справі № 0541/4463/2012 касаційну скаргу ОСОБА_2 було відхиллено та залишено в силі оспорюваний договір іпотеки. Вказаним рішенням Судом було встановлено «доводи касаційної скарги в частині зустрічних позовних вимог щодо поважності причин пропуску строку позовної давності обґрунтовано відхилено апеляційним судом, оскільки ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , про наявність обтяження бази відпочинку «Волна» іпотекою була обізнана з 2008 року, що вбачається з тексту укладеного кредитного договору та копій судових рішень, де ОСОБА_2 була учасником справ.

Крім того, співвласник бази відпочинку «Волна» ОСОБА_3 за життя з моменту укладення договору іпотеки 04 березня 2008 року та по день смерті, тобто протягом 6 років перебування бази відпочинку «Волна» в іпотеці, будучи достовірно обізнаною про наявність такого обтяження, зазначений договір не оскаржувала та таким чином не виявляла своїх заперечень чи незгоди щодо вчиненого ОСОБА_1 та банком правочину - договору іпотеки».

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 травня 2009 року по справі № 2-98-09 позов ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором перед ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Донецьк по кредитному договору СМ-SМЕ №107/078/2008 від 04.03.2008, яка станом на день подання позову склала: заборгованість за наданим кредитом 595474,51 дол.США; борг за відсотками 44868,66 дол.США; борг за нарахованою пенею 246723,48грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2454,8 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зі змісту рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційна скарга була вмотивована тим, що предмет іпотеки - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » була придбана батьками у шлюбі в березні 2008 році, що в силу ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Однак мати не надавала дозволу на укладення такого договору або передачу своєї частки майна банку і не була залучена стороною в договорі іпотеки, попри наявні у банку відомості про придбання цього майна батьками у шлюбі, а також її не залучали до участі в розгляді даної справи. Мати хворіла на неврологічну хворобу, була інвалідом 1 групи, тому батько ОСОБА_1 ніколи не розповідав матері будь-що, що могло її турбувати та погіршити стан здоров`я. Також батько і не інформував її про будь-які судові справи. Належна ОСОБА_6 частка бази відпочинку «Волна», як не оформлена, не була включена до спадкового майна, що порушує її спадкові права. Перешкодою до оформлення спадкових прав і реєстрації за нею власності на 1/2 частку успадкованої бази є оскаржуване рішення від 25.05.2009. Рішення порушує майнові права померлої ОСОБА_3 , оскільки справу вирішено без участі матері (т. 1 а.с. 249).

Рішенням Донецького апеляційного суду від 27.05.2020 по даній справі № 2-98-09 (апеляційне провадження 22-ц/804/1826/20) заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 травня 2009 року було залишене без змін (а.с. 248).

Апеляційним судом було встановлено, що вищеокреслені обставини в родині ОСОБА_7 , учинені членами родини правочини, в тому числі із застосуванням нескасованої довіреності ОСОБА_1 , який не повідомляв банк про обтяження предмету іпотеки майновими правами дружини, з огляду на намір боржника ОСОБА_2 майже 11 років оскаржити рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, в сукупності свідчать про намір вивести іпотечне майно з-під реалізації органами державної виконавчої служби в порядку задоволення законних вимог кредитора, що ґрунтуються на судових рішеннях у справі № 0541/4463/2012 про стягнення кредитної заборгованості (т. 2 а.с. 3). Зважаючи на наведене, а також враховуючи те, що окрім залучення в 2009 році до участі в розгляді даної справи ОСОБА_2 у якості третьої особи, ще існує низка інших справ, що з`ясувалося лише під час апеляційного розгляду, то колегія суддів прийшла до переконання про необгунтованість доводів ОСОБА_2 щодо необізнаності останньої про порушення прав її матері ОСОБА_3 з 2009 року і, як наслідок, порушення її власних спадкових прав з моменту відкриття спадщини у жовтні 2014 року (т. 2 а.с. 4).

Крім того, з зазначеного рішення суду апеляційної інстанції встановлено, що висловлена ОСОБА_2 у справі № 2-174/10 вимога до банку виконати рішення від 25.05.2009 і умови договору іпотеки зі звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог кредитора суперечить висловленій в апеляційній скарзі по даній справі № 2-98-09 позиції, за якою вона ж, маючи непогашену кредитну заборгованість, заявляючи про порушення суб`єктивних спадкових прав, прагне виведення предмету іпотеки з-під процедури звернення стягнення за ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (т. 2 а.с. 4).

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведене вище підтверджує факт відсутності порушених спадкових прав ОСОБА_2 , крім того, звертаючись до суду, позивач неодноразово змінює підстави та предмет позову, що свідчить про намагання вивести предмет іпотеки з-під процедури звернення стягнення у такий спосіб, а тому позовні вимоги про визнання Ѕ частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на базу відпочинку та визнаня в порядку спадкування право власності на неї не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 4,7,12,13,263-265,268 ЦПК України, 257, 261, 1212 ЦК України, 19, 20, 83, 125 ЗК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання Ѕ частки померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на базу відпочинку та визнати в порядку спадкування право власності на неї - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17.12.2020.

Суддя С.В. Чудопалова