Ухвала суду № 93683989, 12.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/3749/2020

Справа № 428/6295/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Солошенка П.В., прокурора Немитих М.І., слідчого Буніної І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Танабаша Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області Буніної І.В., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Немитих М.І., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 27.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000253, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області Буніної І.В., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Немитих М.І., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 27.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000253, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді 2019 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, а саме грошових коштів у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначаючи, що самотужки він не зможе реалізувати і довести свій злочинний умисел до кінця, тобто домогтися своїх корисливих цілей, ОСОБА_1 прийняв рішення про залучення до вчинення злочину інших співучасників, з якими у подальшому поділити незаконно отриману винагороду.

З метою підшукання безпосередніх виконавців злочину, на початку листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розповівши йому про свої злочинні наміри та пообіцявши поділити незаконно отриману винагороду.

08 листопада 2019 року ОСОБА_1 , діючи умисно, із корисливих мотивів, у телефонній розмові призначив ОСОБА_2 зустріч в смт. Мілове Луганської області.

09 листопада 2019 року, в денний час, перебуваючи в смт. Мілове Луганської області, діючи умисно, ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_2 , погрожуючи його життю та здоров`ю, висунув вимоги передачі йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США, мотивуючи це вигаданим боргом за створені незручності.

Далі, в період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, ОСОБА_3 , реалізуючи умисел на вимагання грошових коштів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , почав надсилати потерпілому ОСОБА_2 на мобільний телефон голосові повідомлення з погрозами його життю та здоров`ю, в також у телефонних розмовах розповідати про те, що він повів себе всупереч «кримінальним законам» та за виправлення такої поведінки повинен заплатити гроші. У разі відмови виплачувати грошові кошти ОСОБА_3 погрожував застосуванням насильства, тобто психологічно впливав на ОСОБА_2 , вимагаючи негайної передачі їм визначеної суми грошових коштів.

Побоюючись за своє життя та здоров`я, потерпілий ОСОБА_2 погодився на виплату суми грошових коштів в сумі 5000 доларів США та домовився з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що буде сплачувати грошові кошти частками, оскільки вказаної суми у нього на даний час немає.

ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальність погроз та вважаючи, що залякування у вигляді погроз є реальними та може бути реалізоване, якщо він проігнорує вимогу вимагачів, побоюючись за своє життя та здоров`я, 24 лютого 2020 року звернувся до правоохоронних органів.

ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на вимагання, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_2 , продовжив телефонувати останньому, надсилати голосові повідомлення та вимагати у ОСОБА_2 передачу грошових коштів повною сумою або частинами.

03 квітня 2020 року о 10 годині 25 хвилин, ОСОБА_3 , реалізуючи умисел на вимагання, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, знаходячись біля будівлі АТ «Ощадбанк», розташованого по вулиці Армійська, будинок 1, смт. Мілове, Луганської області, відповідно до відведеної йому ролі, зустрівся з потерпілим ОСОБА_2 , який передав йому частину грошових коштів в сумі 10 000 гривень, в якості оплати неіснуючого боргу в сумі 5000 доларів США, які вимагали ОСОБА_1 та ОСОБА_3

18 травня 2020 року, в денний час, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи психологічний вплив на потерпілого ОСОБА_2 , під час зустрічі з останнім, почав вимагати від ОСОБА_2 негайної передачі їм грошових коштів в сумі 1 000 гривень в якості частини боргу.

21 травня 2020 року о 13 годині 53 хвилини, ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку № 14 по вулиці Центральна, смт. Мілове, Луганської області, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел на вимагання грошових коштів від ОСОБА_2 , відповідно до відведеної йому ролі, під час зустрічі отримав від потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 гривень. Після цього, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , висунув ОСОБА_2 вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 1 600 доларів США в якості всієї оплати за неіснуючий борг.

24 червня 2020 року об 11 годині 30 хвилини, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел на вимагання, знаходячись біля будинку № 14 по вулиці Центральна, смт. Мілове, Луганської області, відповідно до відведеної йому ролі, під час зустрічі з потерпілим ОСОБА_2 , отримав від нього грошові кошти в сумі 1 600 доларів США.

Противоправними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 11 000 гривень.

13.07.2020 органом досудового розслідування, у відповідності до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до яких з 09.11.2019 на його адресу від мешканців м. Маріуполь ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та мешканця смт. Мілове ОСОБА_3 надходять вимоги передачі їм грошових коштів, начебто за його неправильну поведінку, при цьому в разі невиконання їх вимоги в наданні грошей, погрожують застосуванням фізичного насильства. Вимоги надходять під час телефонних розмов, голосовими повідомленнями на його мобільний телефон, а також під час особистих зустрічей із зазначеними особами. ОСОБА_1 телефонує йому з мобільного номеру НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з номеру НОМЕР_2 . Під час зустрічі 31.03.2020 з ОСОБА_3 , останній повідомив, що діє разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , грошові кошти він повинен передати саме йому, при цьому висловлював погрози фізичного насильства у разі відмови в їх наданні. 03.04.2020 та 22.05.2020, під час особистих зустрічей він передав частину грошей, які вимагались, а саме 11 000 гривень, ОСОБА_3

- показами свідка ОСОБА_6 , відповідно до яких від чоловіка ОСОБА_2 їй відомо, що на його адресу від мешканців м. Маріуполь Панова Влада, ОСОБА_7 та мешканця смт. Мілове ОСОБА_3 надходять вимоги передачі їм грошових коштів, начебто за його неправильну поведінку, при цьому в разі невиконання їх вимоги в наданні грошей, погрожують застосуванням фізичного насильства. Вимоги надходять під час телефонних розмов, голосовими повідомленнями на його мобільний телефон, а також під час особистих зустрічей із зазначеними особами. Чоловік передав ОСОБА_3 11 000 гривень.

- протоколами проведення впізнання за фотознімками від 13.03.2020, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як осіб, які вимагають у нього грошві кошти, погрожуючи застосуванням насильства;

- протоколом огляду від 29.05.2020 електронних носіїв інформації - дисків, які надав потерпілий ОСОБА_9 , на яких наявні голосові повідомлення, що надходили 23.12.2019, 20.03.2020, 21.03.2020 та 31.03.2020 на його мобільний телефон від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , через месседжер «Ватсап», з погрозами застосування фізичного насильства в разі відмови передачі їм грошових коштів;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 03.04.2020, під час якого потерпілому ОСОБА_9 вручено грошові кошти в сумі 10 000 гривень для проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 271 КПК України від 03.04.2020, яким зафіксовано отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 10 000 гривень;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 21.05.2020, під час якого потерпілому ОСОБА_9 вручено грошові кошти в сумі 1 000 гривень для проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 271 КПК України від 22.05.2020, яким зафіксовано отримання 21.05.2020 ОСОБА_3 від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 1 000 гривень;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України від 29.05.2020, яким зафіксовано зустріч 21.05.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_3 від потерпілого грошових коштів, а також зустріч потерпілого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , під час якої ОСОБА_1 підтвердив отримання від ОСОБА_9 грошових коштів;

- протоколом виготовлення та огляду імітаційних засобів від 10.06.2020, а саме купюр номіналом 100 доларів США в кількості 16 штук з однією серією та номером LF45236957К;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 24.06.2020, під час якого потерпілому ОСОБА_2 вручено імітаційні засоби, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 16 штук з однією серією та номером LF45236957К для проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, відповідно до ст.208 КПК України 24.06.2020 під час затримання та обшуку ОСОБА_3 у нього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1600 доларів США, всі однієї серії та номеру LF45236957К, які співпадають з врученими 24.06.2020 потерпілому ОСОБА_2 для проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спеціального слідчого експерименту; а також 12 купюр номіналом 200 гривень, номера та серії яких співпадають з врученими 22.06.2020 потерпілому ОСОБА_10 для проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спеціального слідчого експерименту;

- показами потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 24.06.2020 об 11 годині 30 хвилини, він біля свого будинку АДРЕСА_3 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 600 доларів США. Під час цієї зустрічі ОСОБА_3 дзвонив ОСОБА_1 , якому доповів, що отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 1600 доларів, які вони разом раніше обумовлювали та наразі ОСОБА_2 нікому нічого не винен. Після чого він з ОСОБА_3 розійшлись. Через декілька хвилин ОСОБА_3 біля сусіднього будинку був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Про наявність (існування) ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тривалістю протиправних дій та зухвалістю, з якою вони були скоєні, що підтверджується матеріалами проведених НСРД.

Враховуючи спосіб життя ОСОБА_1 : відсутність працевлаштування (навіть не офіційного), не має у власності будь-якого цінного майна, а також з огляду на його особисті та соціальні обставини життя, зв`язки з суспільством, дає усі підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, буде мати можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та не виконати його процесуальні рішення.

Окрім цього, ОСОБА_1 не працюючи, не займаючись суспільно корисною діяльністю, будучи жителем Донецької області, обрав шлях заробітку незаконним шляхом, а саме вимагання грошей від жителів Луганської області, що підтверджується матеріалами проведених НСРД, що свідчить про існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину, тобто перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_2 , який своїми показаннями повністю викриває ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення. Окрім того, на адресу потерпілого ОСОБА_2 від ОСОБА_1 неодноразово надходили погрози застосування насильства до нього та членів його сім`ї (як під час особистих зустрічей, так і шляхом надсилання голосових повідомлень), у разі якщо той звернеться до органів поліції, або буде записувати їх зустрічі та розмови на диктофон.

Враховуючи що, потерпілий ОСОБА_2 безпосередньо приймав участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_1 достовірно відомо місцеперебування потерпілого та його родини, що дає усі підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може мати змогу незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_2 та членів його сім`ї шляхом залякування, погроз або іншим чином з метою зміни останнім своїх показань або взагалі відмовитись від них.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, особу підозрюваного, спосіб, особисті та соціальні обставини його життя, вік та стан його здоровя, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, що в сукупності свідчить про існування, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які на даному етапі кримінального провадження є реальними, застосування більш м`якого запобіжного заходу не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам, належної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки буде підґрунтям для спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, а також впливу на потерпілого у кримінальному провадженні.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи клопотання просили його задовольнити та з огляду на тяжкість покарання, а також обставини кримінального провадження, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, ухилявся від органів досудового розслідування, перебував у розшуку, надано дозвіл на затримання, просили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та обрати інший, більш м`який запобіжний захід у вигляді застави. Крім того пояснив, що провину не визнає, ховався від органу досудового слідства оскільки злякався обрання запобіжного заходу. Перебуваючи у розшуку на волі на потерпілого тиску не здійснював.

Захисник Танабаш Р.І. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати, більш м`який запобіжний захід у вигляді застави, який буде достатнім для досягнення мети запобіжного заходу, належної поведінки та виконання покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Вислухавши клопотання слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Луганській області перебуває кримінальне провадження, внесене 27.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130000000253.

13.07.2020 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, але воно не було вручене через непроживання останнього за місцем своєї реєстрації та проживання.

Постановою слідчого від 18.07.2020 оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозра ОСОБА_1 вручена 12.12.2020, тобто лише після затримання 11.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді від 07.082020 про надання дозволу на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_11 за ч.2 ст. 186 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

- покази потерпілого ОСОБА_4 ;

- показами свідка ОСОБА_6 ;

- протоколи проведення впізнання за фотознімками від 13.03.2020;

- протокол огляду від 29.05.2020 електронних носіїв інформації - дисків;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 03.04.2020;

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 271 КПК України від 03.04.2020;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 21.05.2020;

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України від 29.05.2020;

- протокол виготовлення та огляду імітаційних засобів від 10.06.2020, а саме купюр номіналом 100 доларів США в кількості 16 штук з однією серією та номером LF45236957К;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 24.06.2020;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, відповідно до ст.208 КПК України 24.06.2020;

- покази потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах. При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факту вчинення інкримінованого злочину. Суд зауважує, що наразі відсутні підстави стверджувати, що надані докази є недопустимими з підстав порушення порядку їх збирання, а отже вони є достатніми для того, аби вирішити питання наявності обґрунтованості підозри.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовує наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Також, враховуючи обставини вчинення інкримінованого злочину, тривалість протиправних дій та зухвалість, з якою вони були скоєнні, на підтвердження чого надано матеріалами проведених НСРД, враховуючи особу підозрюваного, який не працює, не займається суспільно корисною діяльністю, однак має на утриманні дружину та дітей, а також те, що він не має у власності майна, з огляду на його особисті та соціальні обставини життя, та те, що обрав шлях заробітку незаконним шляхом, а саме вимагання грошей, що викривається показами потерпілого ОСОБА_2 , суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Однак суду жодних переконливих доводів, а також доказів на підтвердження існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_2 , надано не було, оскільки стороною обвинувачення не було доведено жодних спроб ОСОБА_1 під час перебування у розшуку на волі, безпосередньо, чи через інших осіб, або іншим чином намагань чинити вплив на потерпілого.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення слідчого, прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Ці обставини доведені слідчим та прокурором у судовому засіданні, оскільки підозрюваний не дивлячись на обізнаність про наявність кримінального провадження, переховувався у м.Одеса протягом п`яти місяців, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відсутність останнього тривалий час за місцем свого проживання, як і відсутність місця роботи.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час лише застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризику, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Ухвалюючи саме таке рішення, суд звісно враховує також і той факт, що на час вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , останній хоча і мав родину, яку необхідно утримувати, однак не працював та не мав іншого доходу . Ці обставини, на погляд суду, могли призвести до вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину. Однак встановлення цих обставин, як підстав вчинення злочину, повинно відбуватися судом при розгляді справи по суті, та не можуть свідчити про відсутність або зменшення вірогідності ризиків, які встановлені в судовому засіданні.

Отже, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 27.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000253, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України можливість не встановлення застави щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування є правом суду, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, як і формулювання підозри, суспільної небезпеки діяння, розміру спричиненої шкоди, а також обставин кримінального провадження, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 можна визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у максимальному розмірі, а саме у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2020 року (2102 грн), що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень), а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 , слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста Маріуполь Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 12.12.2020 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 11.12.2020 затримали на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу, і під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді, як і права на захист.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції в Луганській області Буніної І.В., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Немитих М.І., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 27.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000253, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту його затримання - 11.12.2020.

Ухвала діє до 8 лютого 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста Маріуполь Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник