Постанова № 93683988, 10.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8517/20

Провадження №3/428/2051/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Солошенка П.В., працівників поліції Цибенко В.Г., Мухіної Н.І.,

розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не надано, зі слів працюючого вантажником у ТМ «Посад», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення БД № 310133, 04.10.2020 року о 02 годині 13 хвилини в м.Сєвєродонецьку, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «SKODA Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану завчасно за допомогою звукового сигналу та увімкненого проблискового маячку синього та червоного кольору. Був зупинений шляхом переслідування та штучного блокування.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи. Заяв про слухання справи без його участі чи письмових пояснень по справі не надходило. Раніше подавав клопотання про виклик свідка та працівників поліції, у зв`язку з чим судове засідання відкладалось.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду та надання відповідних документів та пояснень, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Працівники поліції Цибенко В.Г. та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «SKODA Octavia» рухався на великій швидкості, коли вони ввімкнули проблискові маячки синього та червоного кольору, замість зупинки - навпаки прискорився, здійснив випередження службового транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану завчасно за допомогою звукового сигналу та увімкненого проблискового маячку синього та червоного кольору ігнорував. Був зупинений шляхом переслідування та штучного блокування. Поводив себе зухвало, надавати документи відмовився, тому було складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП та протокол за ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Вислухавши надані в судовому засіданні пояснення, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.122-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Як вбачається з наданих у судовому засіданні пояснень та протоколу про адміністративне правопорушення БД № 310133 від 04.10.2020 року, о 02 годині 13 хвилини в м.Сєвєродонецьку, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «SKODA Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану завчасно за допомогою звукового сигналу та увімкненого проблискового маячку синього та червоного кольору. Був зупинений шляхом переслідування та штучного блокування.

В письмових поясненнях в протоколі ОСОБА_1 зазначив, що його ніхто не зупиняв.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

З копії постанови серії ДП18 № 812179 від 04.10.2020 слідує, що ОСОБА_1 здійснив випередження службового ТЗ з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія та реєстраційних документів на ТЗ.

Доданим до протоколу відеозаписом правопорушення підтверджуються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 службовим автомобілем з увімкненою звуковою сиреною та проблисковими маячками синього та червоного кольору, а також штучного блокування. Також зафіксовано обставини складання протоколу, підстави зупинки повідомлені, права роз`яснено. Крім того, зафіксовано зневажливе ставлення ОСОБА_1 до працівників УПП, та суперечливі пояснення, з яких ОСОБА_1 спочатку зазначав, не бачив проблискових маячків та не чув звук сирени оскільки в салоні грала музика, а пізніше казав, що коли бачить поліцейських з увімкненими маячками, йому стає погано.

Крім того обставини викладені в протоколі, у сукупності з іншими наданими доказами, також підтверджуються доданим рапортом.

Даючи оцінку наданим доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 ПДР і в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан. Відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріали справи, обставини зафіксовані доданим відеозаписом, а також вимоги ст. 33-35 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.122-2 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців в даному випадку буде занадто суворим, а штраф не забезпечить мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Також, на підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник