Ухвала суду № 93683952, 21.12.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/5200/15-ц

УХВАЛА

іменем України

21 грудня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Река А.С.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 426/5200/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, посилаючись на те, що 22 грудня 2015 року Сватівським районним судом Луганської області було ухвалено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Всеукраїнський банк розвитку» за кредитним договором № ICKGMCUI.188693.005 від 25 листопада 2013 року.

06 лютого 2018 року укладено договір № 103 між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № ICKGMCUI.188693.005 від 25 листопада 2013 року.

У зв`язку з вищевикладеним, заявник просить суд замінити стягувача - ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчими листами у цивільній справі № 426/5200/15-ц за позовом Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у судове засідання не з`явився, про час дату та місце розгляду був повідомлений належним чином, в заяві просив розглянути заяву за його відсутності (а.с. 64).

Представник ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ч.1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», про причини неявки відомостей не надходило (а.с. 97-98, 112-113).

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 22 грудня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором № ICKGMCUI.188693.005 від 25 листопада 2013 року в сумі 6065,36 грн. (а.с. 40-41).

У відповідності до Договору відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 103 від 06 лютого 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Банк - ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» передав (відступив) шляхом продажу Новому кредитору належні банку, а новий кредитор – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набув у повному обсязі та на умовах, визначених цим Договором права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 76-79).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набула права стягнення заборгованості за кредитним договором № ICKGMCUI.188693.005 від 25 листопада 2013 року (а.с. 75).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданого національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та додатка до вказаного Свідоцтва № 435 серії ФК, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» має право, зокрема, здійснювати такі види фінансових послуг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства як надання позик та надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів (а.с. 100-101).

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» став правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку».

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором у зобов`язанні своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність заміни стягувача з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 442, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 поверх 6, оф. 34, м. Київ, 04112 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 2-828/2010- задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача – з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» по цивільній справі № 426/5200/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С. Река