Ухвала суду № 93682407, 21.12.2020, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 340/300/19

Судове провадження № 1-кс/938/212/20

УХВАЛА

щодо клопотання про застосування запобіжного заходу

21 грудня 2020 року, слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І., прокурора Гнип`юка Д.Д., підозрюваного ОСОБА_1 захисника Веселого В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в селищі Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, клопотання слідчого - начальника слідчого відділення Верховинського Відділення поліції Косівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області Шекеряка Ярослава Дмитровича, погоджене прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Гнип`юком Дмитром Дмитровичем, у кримінальному провадженні за №12018260130000235 від 01.11.2018 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,-

в с т а н о в и в :

слідчий - начальник СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене з процесуальним керівником - прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками ч.3 ст.152 КК України, строком на два місяці з покладанням на підозрюваного таких обов`язків: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні - начальника СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області Шекеряка Я.Д., прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою; цілодобово не залишати місце фактичного постійного проживання - в АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою, іншими підозрюваними, а також свідками у цьому кримінальному провадженні.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2018 за №12018260130000235 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 152 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посягнули на охоронювані законом суспільні відносини, що забезпечують статеву недоторканість потерпілої ОСОБА_4 , а саме всуперечеч її волі вступили з нею в статеві зносини із застосуванням фізичного насильства.

Вище вказані протиправні дії ОСОБА_1 ними кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 152 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Застосування вказаного запобіжного заходу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, відсутністю постійного місця роботи у підозрюваного, періодичним перетином ним державного кордону України, а також тим, що підозрюваний вчиняє спроби незаконно вплинути на потерпілу, чим перешкоджає встановленню об`єктивної істини. Переконаний, що внаслідок цих обставин підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих та інших підозрюваних, покинути територію держави. А тому вважає, що на даний час існують ризики передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які унеможливлюють застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор клопотання підтримав з аналогічних підстав, просить застосувати до підозрюваного запропонований запобіжний захід з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Захисник Веселий В.С., підозрюваний ОСОБА_1 відносно клопотання заперечили. Захисник вказав, що підозра його підзахисному не обгрунтована жодними доказами, оскільки жоден доказ, представлений прокурором недоводить факту причетності ОСОБА_1 до скоєння згвалтування. При цьому, як захисник так і підозрюваний визнали факт згвалтування потерпілої іншою особою, заявили, що дійсно ОСОБА_1 перебував на місці події та знімав перебіг згвалтування на відеокамеру, надавав учаснику згвалтування призерватив та допомагав його одягати. Крім цього, захисник вказав на необгрунтованість ризиків, наведених стороною обвинувачення, оскільки саме потерпіла незаконно вимагала у його підзахисного 10 000 дол. США, про що ним подано відповідну заяву у правоохоронні органи 10.12.2020.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши свідка, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається із витягу з кримінального провадження, 01.11.2018 слідчим слідчого відділення Путильського ВП Кіцманського ВП ГУ НП в Чернівецькій області внесено відомості до ЄРДР за №12018260130000235 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, зокрема за заявою ОСОБА_4 , яка повідомила що 28.10.2018 року приблизно о 01 год. в с. Устеріки, Верховинського району, Івано-Франківської області її побили та зґвалтували.

У відповідності до положення ст. 218 КПК України визначено підслідність за СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області.

В ході здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, постановою слідчого - начальника СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Шекеряка Я.Д. від 29.10.2020, перекваліфіковано дії по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018260130000235 від 01.11.2018 з ч.1 ст.152 КК України на ч.3 ст.152 КК України (в редакції Закону України №2295-VI від 01.06.2010).

Відомості про перекваліфікацію дій за ч.3 ст.152 КК України з повідомленням підозр по кримінальному провадженні №12018260130000235 від 01.11.2018, внесено 29.10.2020 слідчим - начальником СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Шекеряком Я.Д., зокрема про те, що 28.10.2018 біля 01:00 год. ОСОБА_4 знаходилася на відкритій території внутрішнього двору ресторанного комплексу «Міжгір`я», розміщеного в с. Устеріки, Верховинського району, Івано-Франківської області, де мала статеві зносини за добровільною згодою із ОСОБА_5 .

В цей час відразу ж після вказаних статевих зносин до ОСОБА_4 підійшли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які діючи спільно із раптово виниклого злочинного умислу та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, посягнули на охоронювані законом суспільні відносини, що забезпечують статеву недоторканість ОСОБА_4 .

Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою подолання опору потерпілої та пригнічення її волі, використовуючи свою перевагу в фізичній силі почав застосовувати до неї фізичне насильство, яке виразилося в нанесені ОСОБА_4 удару лобною ділянкою голови в область її перенісся, а також стисканні ротової порожнини руками, утримуванні її за руки та придавлені вагою свого тіла до поверхні землі.

Подолавши таким чином опір, потерпілої, ОСОБА_1 знаходячись зверху над ОСОБА_4 в положенні лежачи на землі вступив з нею в статеві зносини із застосування фізичного насильства проти її волі, тобто зґвалтував її.

Після завершення ОСОБА_1 вказаних насильницьких статевих зносин, ОСОБА_3 , який в той час знаходився поруч продовжив вчиняти по відношенню до потерпілої ОСОБА_4 аналогічні злочинні дії.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на зґвалтування ОСОБА_4 , ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, застосовуючи до неї фізичне насильство, що полягло в затулянні потерпілій рота його руками, а також придавлені вагою свого тіла до поверхні землі, знаходячись зверху над потерпілою в положенні лежачи на землі, подолавши таким чином її опір, насильно вступив з нею в статеві зносини із застосування фізичного насильства проти її волі, тобто зґвалтував її.

В ході здійснення вказаних злочинних дій ОСОБА_1 , продовжуючи залишатись на місці скоєння злочину з метою задоволення своєї статевої пристрасті, діючи умисно проти волі потерпілої ОСОБА_4 , не давши їй можливості піднятися із землі після завершення ОСОБА_3 статевих зносин, застосовуючи по відношенню до неї фізичне насильство шляхом утримання силою її рук та затуляння рота, знову насильно вступив з нею в статеві зносини із застосування фізичного насильства всупереч її волі.

Продовжуючи вказані спільні злочинні дії після вчинення ОСОБА_1 зґвалтування ОСОБА_4 вдруге, присутній на місці скоєння даного злочину ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, не даючи потерпілій можливості піднятися із землі шляхом застосування до неї фізичного насильства шляхом утримання та придавлення її рук до землі силою, а також затискання руками її рота та долаючи таким чином її опір, насильно вступив з нею в статеві зносини із застосування фізичного насильства проти її волі, тобто зґвалтував її.

Дане кримінальне провадження здійснюється органом досудового розслідування - Верховинським ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України вручено підозрюваному ОСОБА_1 30.10.2020 о 14.18 год.

Злочин, передбачений ч.3 ст.152 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, найбільш суворе покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

На підставі ч.2 ст.181 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Окрім цього, п.1,2 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України слід зазначити про наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, оглянувши матеріали кримінального провадження, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, який інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки зібрані органом досудового розслідування матеріали в достатній мірі вказують на наявність фактичних даних про причетність підозрюваного до скоєння цього кримінального правопорушення.

При цьому, посилання захисту на недоведеність обґрунтованої підозри слідчим суддею до уваги не приймається, оскільки така позиція фактично зводиться до незгоди із зібраними слідством доказами та вимагає надання оцінки цим доказами в частині їх належності та допустимості, що не є повноваженнями слідчого судді. В той же час, показання потерпілої, свідків, даних в ході досудового розслідування, інші матеріали кримінального провадження вказують на інформацію та факти про ОСОБА_1 , які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім цього, сам підозрюваний визнає перебування його на місці події – згвалтування, вчинення певних дій, оцінку яким може надати лише суд в нарадчій кімнаті, під час ухвалення вироку.

Аналізуючи заявлені слідчим та прокурором ризики передбачені частиною 1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_1 являється особою молодого віку, має постійне місце проживання, здоровий за станом здоров`я, ніде офіційно не працює, згідно довідки з системи «Аркан» часто виїжджав за межі території України на тривалий термін, раніше не судимий, не одружений, дітей не має, не пов`язаний стійкими соціальними зв`язками, на своєму утриманні жодних осіб не має.

Крім цього, з пояснень потерпілої ОСОБА_4 , заслуханої в судовому засіданні в якості свідка, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово контактував із нею, приїжджав за її місцем проживання, телефонував, під час чого пропонував грошову винагороду за відмову від показань проти нього.

За таких обставин слід дійти до переконання про доведеність в судовому засіданні ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний з врахуванням тяжкості ймовірного покарання за інкримінованим йому злочином, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. При цьому, запобіганню встановленим ризикам є недоцільним застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, оскільки таке не відповідатиме цілям та меті застосування запобіжних заходів, зокрема не сприятиме виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

А тому, в сукупності з наявністю підстав для переконання про обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КПК України є об`єктивним висновок про доведеність прокурором підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілододобового домашнього арешту з покладенням на нього заборони залишати своє житло.

Щодо обставин наведених захистом про вимагання потерпілою у підозрюваного грошових коштів, слідчий суддя не вправі давати будь-якої оцінки в межах даного кримінального провадження, оскільки перевірка таких обставин є обов`язком компетентних органів на підставі заяви захисника Веселова В.С. від 10.12.2020.

Керуючись ст. ст.176-179, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого - начальника Слідчого відділення Верховинського відділення поліції Косівського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області майора поліції Шекеряка Ярослава Дмитровича, погодженого прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Гнип`юком Дмиттром Дмитровичем, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його зареєстрованого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду протягом періоду з 00:00 год. до 24:00 год.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні - начальника СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області Шекеряка Ярослава Дмитровича, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

4) утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою ОСОБА_4 , підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також свідками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу та покладених обов`язків становить два місяці з 16.00 год. 21 грудня 2020 року по 24.00 год. 21 лютого 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору для відома. Скерувати начальнику Путильського ВП Кіцманського ВП ГУНП України в Чернівецькій області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого, прокурора Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Гнип`юка Дмитра Дмитровича.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Бучинський А.Б.