Рішення № 9367732, 21.10.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2009 р.           Справа № 11/113.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування»м.Хорол Полтавської області

До приватного підприємства «Антошка-С»м.Чернівці Про стягнення заборгованості в сумі 262282,96 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: не з’явився Від відповідача: Солодунов В.С. - директор СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування»м.Хорол Полтавської області звернулося з позовом до приватного підприємства «Антошка-С»м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 262282,96 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов договору № 109 від 01.08.2008р., в тому числі сума основного боргу становить 181970,36 грн., сума пені становить 53863,22 грн., сума 24% річних за користування чужими грошовими коштами становить 16441,02 грн. та збитки завдані інфляцією становлять 10008,36 грн. Ухвалою суду від 28.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.09.2009 року.

Відповідач в усній формі вимоги позивача визнає, але просить не покладати на нього штрафні санкції, в зв’язку з скрутним фінансовим становищем.

В судовому засіданні 02.09.2009 року за клопотанням сторін оголошено перерву до 23.09.2009 року.

Ухвалою суду від 23.09.2009 року за клопотанням сторін розгляд справи відкладено на 14.10.2009 року.

Ухвалою суду від 14.10.2009 року було задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої заборгованість відповідача станом на 23.09.2009 року становила 222756,26 грн., в тому числі сума основного боргу становить 179970,36 грн., сума пені за період з 24.02.2009р. по 21.07.2009р. становить 18459,32 грн., сума 24% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 06.03.2009р. по 21.07.2009р. становить 16888,87 грн. та збитки завдані інфляцією період з 24.02.2009р. по 21.07.2009р. становлять 7437,71 грн., в решті позовних вимог в сумі 39526,70 грн. позивач відмовився

Також цією ухвалою було задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, про збільшення позовних вимог на суму 14119,89 грн., а саме: в частині стягнення з відповідача збитків завданих інфляцією в сумі 1091,82 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.09.2009р., 24% річних в сумі 9944,54 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.09.2009р. та пені в сумі 3083,53 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.08.2009р. та відкладено розгляд справи на 21.10.2009 року.

19.10.2009 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог на суму 14119,89 грн., а саме: в частині стягнення з відповідача збитків завданих інфляцією в сумі 1091,82 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.09.2009р., 24% річних в сумі 9944,54 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.09.2009р. та пені в сумі 3083,53 грн. за період з 21.07.2009р. по 24.08.2009р.

Враховуючи, що вказана заява узгоджується із вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 21.10.2009 року відповідач вимоги позивача визнав, та зобов’язався погашати заборгованість по мірі надходження коштів на його рахунки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 року між Товариством з обмеженою «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування»та приватним підприємством «Антошка-С»укладено договір дистриб’юції № 009 (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідачу товар, а останній в свою чергу (дистриб’ютор) зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до п.3.1 Договору асортимент товару попередньо узгоджується сторонами у місячному прогнозі-замовленні придбання товарів дистриб’ютором.

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що поставка товару відповідачу здійснюється на основі відповідних замовлень дистриб’ютора. Постачальник здійснює поставку товарів за умови оплати дистриб’ютором за товари згідно п.5.2 договору, яким передбачено, що дистриб’ютор повинен проводити повний розрахунок за кожну отриману ним партію товару не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач сої зобов’язання за договором виконав належним чином. Відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар, згідно накладної № 000052М від 23.01.2009 року, розрахувався несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 181970,36 грн.

На день розгляду справи відповідач погасив частину боргу, а тому сума основного боргу становить 179970,36 грн.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку якщо дистриб’ютор у термін, зазначений у п.5.2 договору не оплатив або оплатив в неповному обсязі за товар, він зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен день прострочки.

Окрім пні дистриб’ютор на вимогу постачальника, починаючи з 10 дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов’язання повинно бути виконано, повинен сплатити постачальнику за неправомірне використання чужими грошовими коштами 24% річних від несплаченої суми за весь час такого користування.

За невиконання умов договору позивачем правомірно було нараховано відповідачу пеню за період з 24.02.2009р. по 21.07.2009р. становить 18459,32 грн. та 24% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 06.03.2009р. по 21.07.2009р. становить 16888,87 грн.

Також позивач правомірно нарахував відповідачу 7437,71 грн. збитків завданих інфляцією, що передбачено ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст.193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином і відповідно до закону, іншого правового акту, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 222756,26 грн. в тому числі основного боргу в сумі 179970,36 грн., пеню в сумі 18459,32 грн., 24% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 16888,87 грн. та 7437,71 грн. збитків завданих інфляцією.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з приватного підприємства «Антошка-С»м.Чернівці, вул. Гагаріна, 24/6, (код 32572693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування»м.Хорол Полтавської області, вул. Молодіжна, 17, (код 34865327) –основного боргу в сумі 179970,36 грн., пеню в сумі 18459,32 грн., 24% річних в сумі 16888,87 грн., збитків завданих інфляцією в сумі 7437,71 грн., 2227,56 грн. державного мита та 267,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М. Гушилик