Рішення № 93675854, 21.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р.

м. Київ

справа № 755/17181/20

провадження № 2/755/6665/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ПрАТ СК «Еталон» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 29 5304,10 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.06.2020 року по день ухвалення рішення суду та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 18 562,92 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних за період з 05.03.2020 року по дату прийняття рішення та 588,38 грн. відшкодування за проведене авто товарознавче дослідження.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 04.03.2020 року о 22.40 год, керуючи автомобілем «Деу», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на перехресті проспекту Миру - вулиці Будівельників, при повороті ліворуч не надав переваги в русі належному позивачу автомобілю «Фольцваген Голь», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався прямо в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі, та скоїв з ним зіткнення в, що призвело до пошкодження автомобілів. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.03.2020 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент вчинення ДТП автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_2 , був застрахований в ПрАТ «СК «Еталон» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн. та франшизою 1 000,00 грн. 17.03.2020 року позивач звернувся до відповідача ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування. ПрАТ «СК «Еталон» виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 69 695,90 грн., зокрема, 09.06.2020 року - 30 000,00 грн., 10.06.2020 року - 20 000,00 грн., 11.06.2020 року - 19 695,90 грн. Однак позивач вважає, що відповідачем ПрАТ «СК «Еталон» неправомірно сплачено вказану суму, оскільки позивачу завдано збитків згідно Висновку експерта КНДІСЕ № 7423/20-54 від 17.08.2020 року 145 345,92 грн., з урахуванням того, що автомобіль є фізично знищеним, а залишкова вартість автомобіля після ДТП складає 29 583,40 грн., тому до відшкодування позивачу підлягає 115 762,52 грн., а також підлягає до відшкодування вартість евакуатора у сумі 1 800,00 грн., тобто загалом 117 562,92 грн., тому Товариство зобов`язано було сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі ліміту, за вирахуванням франшизи, тобто в сумі 99 000,00 грн., таким чином Товариством не відшкодовано позивачу 29 304,10 грн. (100 000,00 грн. - 1 000,00 грн. - 69 695,90 грн. = 29 3-4,10), допустивши прострочення виконання зобов`язання, строк якого закінчився 11.06.2020 року (90 днів). Враховуючи те, що страхової виплати недостатньо для відшкодування завданої шкоди, позивач просить суд у порядку ч. 1 ст. 1194 ЦК України стягнути з особи винної в ДТП відповідача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 18 562,92 грн. (117 562,92 грн. - 99 000,00 грн.=18 562,92 грн.), а також позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 588,38 грн., що є предметом спору з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків, які позивач просить стягнути з відповідачів станом на день ухвалення рішення суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, постановлено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2020 рокуписьмове клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням сторін у порядку спрощеного позовного провадження, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2020 року письмові заперечення на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , подані в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,- повернуто відповідачеві.

Відповідач ПрАТ «СК «Еталон» скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 16.11.2020 року строк, відповідно до якого проти позову заперечує, вказуючи на правильне нарахування страхової виплати відповідно до Висновків експертного дослідження від 14.04.2020 року. (а.с. 100-102)

Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 04 березня 2020 року, о 22 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «Деу Нексия», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, на перехресті пр-ту Миру та вул. Будівельників, при повороті на перехресті ліворуч, не надав переваги у русі автомобілю «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 16.13 Правил дорожнього руху України.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.03.2020 року по справі № 755/4254/20, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.(а.с. 10)

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, що набрала законної сили, якою ОСОБА_2 визнано невинним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ««Деу Нексия», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Крім того, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 30.03.2020 року по справі № 755/4254/20, ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав повністю.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 ,належить на праві власності ОСОБА_1 . (а.с. 8-9)

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Деу Нексия», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , було застраховано ПрАТ СК «Еталон» згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1316408, строком дії до 08.06.2020 року, лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100 000,00 грн., розмір франшизи 1 000,00 грн. (а.с. 12, 13-14, 15)

17.03.2020 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ СК «Еталон» було подано Заяву про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП від 04.03.2020 року за участю автомобіля «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , та забезпеченого автомобіля «Деу Нексия», державний номерний знак НОМЕР_1 . (а.с. 22)

14.04.2020 року ФОП ОСОБА_4 складено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 99-D/79/2, відповідно до якого ринкова вартість майна «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , в непошкодженому стані складає 95 995,90 грн. (а.с. 105-113)

14.04.2020 року ФОП ОСОБА_4 складено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 99-R/79/4, відповідно до якого ринкова вартість пошкодженого майна «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП складає 27 100,00 грн. (а.с. 114-127)

За даними Довідки АТ «ПриватБанк» від 19.08.2020 року, на рахунок ОСОБА_1 від ПрАТ СК «Еталон» надійшло страхове відшкодування у розмірі 69 695,90 грн., зокрема, 09.06.2020 року - 30 000,00 грн., 10.06.2020 року - 20 000,00 грн., 11.06.2020 року - 19 695,90 грн. (а.с. 17)

Крім того, в матеріалах справи наявний Висновок експерта № 7423/20-54, складений 17.08.2020 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Єрмоленко О.О. (а.с. 107-109; 115-146)

Так, згідно Висновку експерта № 7423/20-54 від 17.08.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталось 04.03.2020 року, становить 145 345,92 грн. Утилізація (залишкова) вартість пошкодженого колісного транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , може складати 29 583,40 грн. (а.с. 23-74)

Висновком експерта № 7423/20-54 встановлено, що згідно ремонтної калькуляції від 13.08.2020 року № 4723-20Т, що додається, вартість відновлювального ремонту станом на дату ДТП складає 439 939,12 грн., тобто вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість досліджуваного автомобіля у непошкодженому стані, тому відновлення такого автомобіля є економічно недоцільним. (а.с. 37).

Згідно Акту здачі-приймання висновку авто товарознавчого дослідження від 17.08.2020 року, рахунку № 1785 від 18.08.2020 року, квитанції від 26.08.2020 року ОСОБА_1 оплачено послуги експерта у розмірі 588,38 грн. (а.с. 78, 79, 80)

Крім того, згідно квитанції № 1799493 від 04.03.2020 року ОСОБА_1 здійснено оплату послуг евакуації транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , з місця ДТП у розмірі 1 800,00 грн. (а.с. 81)

Статтею 988 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страховика.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (стаття 990 Цивільного кодексу України).

За правилами статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 34.2 статті 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 Закону).

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (пункт 36.6 статті 36 вказаного Закону).

Згідно п. 30.1 ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. (п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між позивачем та ПрАТ СК «Еталон» не є деліктними, отже Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має пріоритет, і розмір страхового відшкодування визначається на підставі цього Закону.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ПрАТ СК «Еталон» страхового відшкодування у розмірі 29 304,10 грн. та інших заявлених матеріальних збитків, з огляду на наступне.

Виходячи з результатів аналізу вищезазначених норм, визначення розміру страхового відшкодування при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» і Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методики).

Так, судом встановлено, що відповідачем ПрАТ СК «Еталон» після отримання 17.03.2020 року заяви на рахунок ОСОБА_1 перераховано страхове відшкодування у розмірі 69 695,90 грн., зокрема, 09.06.2020 року - 30 000,00 грн., 10.06.2020 року - 20 000,00 грн., 11.06.2020 року - 19 695,90 грн., тобто відповідачем ПрАТ СК «Еталон» здійснено перерахування на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 69 695,90 грн. за наявності ліміту відповідальності 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 287/463/15-ц, колегією суддів зауважено: «Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що страховик виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 26 818,15 грн., відповідно, правовідносини між указаними особами припинилися, оскільки позивач та третя особа не погодилися на розмір відшкодування. Під час розгляду справи проведено експертизу, якою визначено дійсний розмір завданих збитків потерпілій особі, тому суди правильно взяли вказані висновки експертизи до уваги та оцінили їх у сукупності з іншими доказами.»

Таким чином, отримавши від страховика ПрАТ СК «Еталон» суму страхового відшкодування у розмірі 69 695,90 грн., за відсутності акту огляду пошкодженого автомобіля за результатами проведення якого між страховиком та позивачем було б досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування (пункт 36.2 статті 36 Закону), - позивачем вимушено проведено автотехнічну експертизу.

При ухваленні даного рішення суд приймає до уваги Висновок експерта № 7423/20-54, складений 17.08.2020 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Єрмоленко О.О., відповідно до якого експертом визначено: вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталось 04.03.2020 року, яка становить 145 345,92 грн., залишкову (утилізація) вартість пошкодженого колісного транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , у розмірі 29 583,40 грн. та вартість відновлювального ремонту станом на дату ДТП. яка складає 439 939,12 грн. При цьому експертом визначено, що вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість досліджуваного автомобіля у непошкодженому стані, тому відновлення такого автомобіля є економічно недоцільним. (а.с. 23-74)

Таким чином, судовим експертом згідно Висновку експерта № 7423/20-54, складеного 17.08.2020 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ), було встановлено, що автомобіль позивача/потерпілої особи після ДТП є фізично знищеним, тому у відповідності до п. 30.2 ст. 30 Закону позивачу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 37)

Згідно Висновку судового експерта № 7423/20-54, складеного 17.08.2020 року, ринкова вартість транспортного засобу позивача до ДТП становила 145 345,92 грн., після ДТП - 29 583,40 грн., тобто різниця становить 115 762,52 грн. Таким чином, відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону матеріальний збиток, завданий позивачу за наслідками ДТП, становить 115 762,52 грн., з якого страховиком на користь позивача вже відшкодовано - 69 695,90 грн. (без урахування витрат на евакуацію автомобіля у розмірі 1 800,00 грн.), тобто загалом невідшкодованою сумою є 47 866,62 грн. (115 762,52 грн.+1 800,00 - 69 695,90 грн. = 47 866,62 грн.).

Таким чином, суд визнає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача на його користь суми страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, з вирахуванням франшизи) у розмірі 29 304,10 грн. (100 000,00 грн. (ліміт) - 1 000,00 грн. (франшиза) - 69 695,90 грн. (фактично сплачене страхове відшкодування) = 29 304,10 грн.)

В частині стягнення з відповідача ПрАТ СК «Еталон» пені за несвоєчасне виконання зобов`язання слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, ураховуючи, що позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування 17.03.2020 року (а.с. 22), днем останнього платежу (90 день) є 15.06.2020 року, тому суд визнає правомірною вимогу про стягнення з відповідача ПрАТ СК «Еталон» пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за період з 16.06.2020 року по день ухвалення даного рішення суду (21.12.2020 року) у сумі 1 811,23 грн. (188 днів)

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Деліктне зобов`язання - це зобов`язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов`язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.

У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов`язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред`явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов`язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. (п. 56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц)

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, а також ураховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 18 562,52 грн. (115 762,52 грн.+1 800,00 - 99 000,00 грн. = 18 562,52 грн.), що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою задля повного відшкодування шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась у зв`язку із порушенням відповідачем Правил дорожнього руху України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, - оскільки матеріалами справи встановлено всі складові деліктного зобов`язання як щодо вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, так і щодо суб`єкта правопорушення, відповідача по справі ОСОБА_2 , та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та завданими позивачу матеріальними збитками.

В частині стягнення з відповідачів ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_2 на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц)

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Таким чином, встановивши наявність деліктного зобов`язання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за наслідками вчиненої дорожньо-транспортної пригоди від 04.03.2020 року, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню окрім майнової шкоди у розмірі 18 562,92 грн. також і 3% річних у розмірі 444,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 335,20 грн., розраховані станом на день ухвалення даного рішення суду (21.12.2020).

Крім того, встановивши наявність договірного зобов`язання відповідача ПрАТ «СК «Еталон» за наслідками вчиненої дорожньо-транспортної пригоди від 04.03.2020 року, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню окрім майнової шкоди у розмірі 29 304,10 грн. та пені 1811,23 грн., також і 3% річних у розмірі 453,00 грн. без урахування інфляційних втрат, оскільки індекс інфляції за жовтень, листопад і грудень 2020 року не встановлено.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позовних вимог майнового характеру, з відповідача ПрАТ «СК «Еталон» на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно долі задоволених вимог позивача у розмірі 521,42 грн., з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно долі задоволених вимог позивача у розмірі 319,58 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 29, 395, 396, 509, 625, 1166, 1167, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (Код ЄДРПОУ 20080515, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 29 304,10, пеню у сумі 1 811,23 грн., 3% річних у сумі 453,00, судовий збір у сумі 521,42 грн., а всього на загальну суму 32 089 (тридцять дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 18 562,52 грн., 3% річних у розмірі 444,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 335,20 грн. судовий збір у розмірі 319,58 грн., а всього на загальну суму 19 661 (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят одну) гривню 30 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 21 грудня 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган