Ухвала суду № 93675819, 21.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/10161/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної негативної інформації та стягнення моральної шкоди,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника Проніна Є.І. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної негативної інформації та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.08.2020 року цивільну справу № 754/10161/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної негативної інформації та стягнення моральної шкоди передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, Деснянський районний суд м. Києва вказав, що за даними Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського районного суду м. Києва.

Нормою ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позов підписаний представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Проніним Є.І.

Вивчивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає поверненню на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Особливості представництва в цивільному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною 4 статті 62 ЦПК України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

В свою чергу, частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

За змістом п. 12.4. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер містить наступні реквізити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження повноважень представника до позову додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1002708.

Зі змісту вищевказаного ордеру убачається, що адвокат Пронін Є.І. уповноважений на надання правової допомоги ОСОБА_1 у Деснянському районному суді м. Києва.

Натомість, справу передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва і як вбачається з матеріалів справи, відповідну ухвалу Деснянського районного суду м. Києва судом було направлено для відома позивачу ОСОБА_1 за адресою вказаною у позові, проте до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Як убачається з усталеної судової практики Верховного Суду, сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Станом на час постановлення цієї ухвали суду не надано документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача та вчинення від його імені процесуальних дій у Дніпровському районному суді м. Києва

При цьому, діюче законодавство України з приводу надання професійної правничої допомоги та відповідного представництва, спрямоване на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно підписання позову та звернення із позовом до суду.

Оскільки доданий до позовної заяви ордер містить посилання на надання правової допомоги адвокатом саме у Деснянському районному суді м. Києва, встановлено необхідність повернення позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої для представництва інтересів позивача у Дніпровському районному суді м. Києва не підтверджені.

Відповідно до п. 1, ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що виданий ордер на надання правничої допомоги у Деснянському районному суді м. Києва, передання справи на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва обмежує повноваження адвоката на підписання відповідного позову. Будь-яких інших документів на підтвердження повноважень адвоката щодо надання професійної правничої допомоги у Дніпровському районному суді м. Києва, зокрема щодо наявності правомочності на підписання позову, суду не надано.

З огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Проніну Є.І. права підпису процесуальних документів, зокрема позову, для його розгляду Дніпровським районним судом м. Києва, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не підтвердила повноважень на її підписання для можливості прийняття позову для розгляду Дніпровським районним судом м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної негативної інформації та стягнення моральної шкоди повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя