Рішення № 9367549, 20.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 65/05-10

вх. № 619/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Полхової Т.М. (дов. № 01 від 01.02.2010 р.)

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство № 16327", м. Харків

до 1. Управління праці та соцзахисту населення Харківського району, м. Харків

2. Державної районної адміністрації Харківського району, м. Харків

про стягнення 33 800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківське автотранспортне підприємство № 16327" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 1, Управління праці та соцзахисту населення Харківського району, м. Харків чи відповідача 2, Державної районної адміністрації Харківського району, м. Харків заборгованість по компенсаційним виплатам за пільговий проїзд громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 33 800,00 грн., а також судові витрати.

Причиною спору зі справи стало питання про відшкодування уповноваженим органом боргу позивачу, що утворився внаслідок пільгового перевезення пасажирів, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники Державної районної адміністрації Харківського району та Управління праці та соцзахисту населення Харківського району не скористалися своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні, вимог попередньої ухвали суду не виконали, своїх заперечень на позовну заяву не надали. Про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно п.15 ст.20 та п.9 ст.21 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 1 та 2 категорій надається гарантована державою пільга по безоплатному користуванню на території України всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі).

Відкрите акціонерне товариство «Харківське автотранспортне підприємство № 16327", як пасажирський перевізник, відповідно до ст.36 Закону України «Про автомобільний транспорт" здійснювало безкоштовне перевезення пільгової категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до ч.2 ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади зобов'язані забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізникові в результаті перевезення пільгових категорій пасажирів.

Нормами статті 29 вищевказаного Закону України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Стаття 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає засади пільгового перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в якій зазначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Із вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що компенсація збитків, понесених автомобільним перевізником є саме обов'язком органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Порядок відшкодування зазначеного боргу визначено у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", пунктах 10 та 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", та постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 N 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

П.п. “б” п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту: компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно зі ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. В п. 8 вищевказаного “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенції перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п’ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

В абзаці другому п. 12 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” встановлено, що погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилась на початок року, провадиться першочергового.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості відповідача 1. перед позивачем у розмірі 33800 грн. прийнята Управлінням праці та соцзахисту населення Харківського району, що підтверджується Актом звірки станом на момент подання позову -01.01.2010 р. і мала бути відшкодована позивачеві, виходячи з приписів норм діючого законодавства.

Проте відповідач 1., в порушення умов договору та норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін у справі, не відшкодував позивачеві у повному обсязі збитки від перевезення пільгового контингенту населення.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд знаходить обґрунтованими та доведеними позовні вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соцзахисту населення Харківського району грошових коштів у сумі 33 800,00 грн.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 338,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.

На підставі п.15 ст.20 та п. 9 ст.21 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 2 ст. 7, ст.ст. 29, 37 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 3, п. 8, п. 12 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, керуючись статтями 1, 12, 23, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соцзахисту населення Харківського району (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 157-А, код 03196541, р/р 335415023000293 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство № 16327" (61038, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 88, код ЄДРПОУ 03115347, ИНН 031153420340 в філії ВАТ "Укрексімбанк" відділення № 2 м. Харкова, р/р 26007016817345, МФО 351618) – 33800 грн. заборгованості по компенсаційним виплатам за пільговий проїзд, 338,00 витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 22 квітня 2010 року