Рішення № 9367527, 19.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 45/24-10

вх. № 470/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сировой Ю.А., доручення від 12.03.2010 року

відповідача - не зявився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Харків-Мясо", с. Хролі

до ФО П ОСОБА_2, с. Мар"їне

про стягнення 138445,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 102087,76 грн. основного боргу та 36357,85 грн. пені мотивуючи невиконання з боку відповідача своїх зобовязань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу товарів № 09/02 від 09 лютого 2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 28 січня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/24-10 розгляд справи було призначено на 22 лютого 2010 року о 10:30 год.

В судове засідання 22 лютого 2010 року позивач зявився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 22 лютого 2010 року відзив на позов не надав, однак проти позову заперечував, посилаючись на те, що правовідносин з позивачем не мав, договір не підписував, товар від позивача не одержував та не оплачував.

З метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, в судовому засідання 22 лютого 2010 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 15 березня 2010 року до 10:50 год.

11 березня 2010 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи (вх. № 5507 від 11.03.2010 року).

15 березня 2010 року судове засідання було продовжено.

В судове засідання 15 березня 2010 року позивач зявився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання зявився, проти позову заперечує та підтримує раніше подане клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи.

Суд, вислухавши думку відповідача, а також позивача, який заперечував проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі експертизи, визнав його таким, що підлягає розгляду в наступному судовому засідання після надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування своїх позицій по справі.

Крім зазначеного, в судовому засіданні 15 березня 2010 року сторонами було подане узгоджене клопотання про вирішення спору в більш тривалий строк, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 15 березня 2010 року, враховуючи необхідність надання сторонами витребуваних та додаткових доказів, клопотання сторін було задоволено судом, строк розгляду спору було продовженню 26 травня 2010 року, розгляд справи було відкладено на 19 квітня 2010 року,

Позивач в засіданні суду 19 квітня 2010 року проти задоволення клопотання відповідача заперечує при цьому посилається також на подані ним через канцелярію суду 25 березня 2010 року (вх. № 6301) докази, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання 19 квітня 2010 року не зявився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи, враховуючи на наявні у матеріалах справи докази, вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 15 березня 2010 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

09 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товарів № 09/02. Згідно умов договору позивач передає у власність відповідачу м'ясо та мясопродукти (надалі - товар) згідно з переліком, в кількості та з вимогами щодо якості, як це зазначено в накладних, які є невідємною частиною договору, а відповідача зобовязався приймати у власність товар та оплатити його вартість. Відповідно розділу 3 договору (п. 4.1 договору) - оплата товару здійснюється відповідачем у строк 30 банківських днів після отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи, 10 лютого 2009 року позивач на виконання умов договору відвантажив відповідачу відповідно до розхідної накладної № 1 товар на суму 130781,68 грн.

28 квітня 2009 року позивач відвантажив відповідачу відповідно до розхідної накладної № 2 товар на суму 142087,76 грн.

Відповідач, повністю розрахувався за товари за розхідною накладною № 1 від 10 лютого 2009 року і частково розрахувався за розхідною накладною № 2 від 28 квітня 2009 року, про що в матеріалах справи наявні копії банківських виписок. Таким чином, відповідачем по накладній № 2 від 28 квітня 2009 року сплачено лише 40000,00 грн., чим порушено умови договору щодо 30 денного розрахунку.

Заборгованість відповідача становить 102087,76 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 102087,76 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 102087,76 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на п. 2.2 договору позивачем також предявлено до стягнення 36357,85 грн. пені.

Пунктом 2.2 договору, сторонами передбачено відповідальність за прострочення здійснення розрахунку за товар відповідачем у розмірі 0,2 % пені, яка нараховується від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 8996,21 грн. підлягає задоволенню. В решті пені суд вважає за необхідне позивачу відмовити у звязку із безпідставним предявленням до стягнення (позивачем не враховано умови договору щодо оплати у строк 30 банківських днів після одержання товару та приписи ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1110,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідачу відмовити.

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ФО П ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ТОВ "Харків-Мясо", 6248, Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Зорянського, 38 (п/р 26000000052916 в ВАТ "СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 34784825) - 102087,76 грн. основного боргу, 8996,21 грн. пені, 1110,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/24-10 підписано 21 квітня 2010 року