Рішення № 9367517, 22.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 47/128-10

вх. № 3360/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Горшеніної Ю.О. довіреність б/н від 16.03.10 року;

3-ї особи - не з"явився;

відповідача - Мирося С.В. довіреність №08-11/604/2-10 від 23.03.10 р.;

розглянувши справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Ракета-2", м. Харків 3-я особа ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Ракета-2" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. „Д-1" (загальною площею 84,2 кв.м.), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Башкірська, 1-Б.

Присутній представник позивача у судове засідання надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати за ним право власності на нежитлові будівлі літ. „А-1" (загальною площею 169, 5 кв.м.), „Б-1" (загальною площею 349,6 кв.м.), літ. „В-1" (загальною площею 101,0 кв.м.), літ. „Д-1" (загальною площею 84,2 кв.м.), літ. „Г-1" (загальною площею 17,2 кв.м.), літ. „Ж-1" (загальною площею 550,8 кв.м.), що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Башкірська, 1-Б. Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, але відзив на позов не надав.

3-тя особа в судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Надала через канцелярію господарського суду пояснення, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, відповідно до вимог закону та наданих документів.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлено, що у 1998 році позивачу видано акт вибору земельної ділянки для проектування додаткових збірно-розбірних гаражів на 60 автомобілів по вул. Башкірській, м. Харкова (аркуш справи №9-11).

09 лютого 2000 року рішенням Виконавчого комітету Харківської міської Ради № 132 позивачу надано дозвіл на проектування та будівництво додаткових боксових гаражів на 60 автомобілів з наданням земельної ділянки площею орієнтовано 0,2 га на період будівництва в тимчасове користування, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Башкірська, 1-Б.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначеного рішення Головним управлінням міського господарства виконкому Харківської міської ради Управління містобудування та архітектури проектне архітектурно-планування бюро розроблено проект відводу земельної ділянки (аркуш справи №12-13).

Позивачем за власні кошти виконано будівництво нежитлових будівель: літ. „А-1" (загальною площею 169, 5 кв.м.), „Б-1" (загальною площею 349,6 кв.м.), літ. „В-1" (загальною площею 101,0 кв.м.), літ. „Д-1" (загальною площею 84,2 кв.м.), літ. „Г-1" (загальною площею 17,2 кв.м.), літ. ,-Ж-1" (загальною площею 550,8 кв.м.), що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Башкірська, 1-Б.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічні паспорти на громадські будинки (нежитлові будівлі): літ. „А-1" (загальною площею 169, 5 кв.м.), „Б-1" (загальною площею 349,6 кв.м.), літ. „В-1" (загальною площею 101,0 кв.м.), літ. „Д-1" (загальною площею 84,2 кв.м.), літ. „Г-1" (загальною площею 17,2 кв.м.), літ. ,-Ж-1" (загальною площею 550,8 кв.м.), що розташовані за адресою: вул. Башкірська, 1-Б, м.Харків.

Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації нежитлових будівель індивідуальних гаражів в літ. "А-1"; "Б-1"; "В-1";„Д-1"; "Г-1"; "Ж-1", який виконаний на замовлення позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю „Ніктар К" (ліцензія на провадження будівельної діяльності № 314737 від 23.03.07 року), технічний стан нежитлових будівель та несуча можливість будівельних конструкцій стін та столбів дозволяє подальшу експлуатацію майна.

Позивач на цей час не має реальної можливості оформити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в зв'язку з тим, що реконструкція здійснювалась у 1996-1997 роках і з того часу втрачені як проектна, так і виконавча документація, які необхідно представити для роботи Державної приймальної комісії.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлові будівлі є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Клопотання третьої особи про розгляд справи за її відсутності -задовольнити.

2. Позов задовольнити повністю.

3.           Визнати за Обслуговуючим кооперативом „Гаражний кооператив „Ракета-2" (61177, м. Харків, вул. Башкирська, б. 1-Б, код ЄДРПОУ 35858441) право власності на нежитлові будівлі літ. „А-1" (загальною площею 169,5 кв.м.), „Б-1" (загальною площею 349,6 кв.м.), літ. „В-1" (загальною площею 101,0 кв.м.), літ. „Д-1" (загальною площею 84,2 кв.м.), літ. „Г-1" (загальною площею 17,2 кв.м.), літ. „Ж-1" (загальною площею 550,8 кв.м.), що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Башкірська, 1-Б.

Суддя

Повний текст рішення підписано 22 квітня 2010 року.