Рішення № 9367452, 20.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 64/51-10

вх. № 431/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група"Альбатрос", м. Дніпропетровськ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітан", м. Харків;

про стягнення 198789,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Альбатрос" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітан" суму основного боргу за договором поставки №53 від 09.02.2009р. у розмірі 79307,05грн., штраф у розмірі 103480,22грн., 36% річних у розмірі 12828,18грн.; інфляційні у розмірі 3173,59грн. та судові витрати, а саме витрати по оплаті державного мита в розмірі 1987,89грн. та витрати по сплаті витрат інформаційно-технічного забезпечення судового про цесу в сумі 236,00грн. В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за товар отриманий на підставі договору поставки №53 від 09.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 02 березня 2010 року.

02 березня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання (вх. №4413) про долучення до матеріалів справи документів поданих позивачем згідно додатку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2010 року розгляд справи був відкладений, в порядку ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 77 ГПК України, на 16 березня 2010 року.

Відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць, строк вирішення спору по справі 64/51-10 був продовжений до 26 квітня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 06 квітня 2010 року.

18 березня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх. № 1231), в якому просить суд розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.

06 квітня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх. №7716), в якому вказує, що визнає суму основного боргу, проти нарахування штрафних санкцій заперечує.

06 квітня представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2010 року розгляд справи був відкладений на 20 квітня 2010 року.

Представник позивача у призначене судове засіданеня не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився .

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група Альбатрос" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАН" (відповідач) був укладений договір поставки №53. Відповідно до п.1.1. постачальник (позивач) зобов»язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю (відповідач), а покупець зобов»язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товарну продукцію (товар), що зазначена у специфікації, яка є додатком №1 та є його невід"ємною частиною.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 83141,65грн., а відповідач прийняв товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п.4.1. договору, відповідач зобов"язався здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару протягом 30-ти календарних днів з дня поставки товару, згідно виставленого рахунку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін)

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач сплатив вартість отриманого товару лише частково, сплативши 3834,60грн. (виписка банку), внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 79307,05 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу у сумі 79307,05 грн. правомірні та обгрунтовані та такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Пунктом 7.1.4. вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасну оплату або поставку товарів, визначених цим договором у вигляді штрафу у розмірі 0,5 % від простроченої суми коштів або вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.

Ст. 549 Цивільного кодексу України, вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, суд, прийшов до висновку, що штрафні санкції, які встановлені договором, є пенею.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, позовні вимоги позивача в частині заявленої до стягнення суми штрафу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 8226,44 грн., оскільки лише в цій частині сума заявленого до стягнення штрафу відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В частині стягнення штрафної санкції в сумі 95253,78 грн. слід відмовити як зайве нарахованої .

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 3173,59 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, та те, що сторонами в п.7.1.5. договору поставки №53 від 09.02.2009р. сторонами встановлено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов"язання винна сторона зобов"язана сплатити на користь іншої сторони відсотки у розмірі 36% річних від суми заборгованості, позовні вимоги позивача в частині стягнення 36% річних, що становить суму у розмірі 12828,18 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”; ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАН” (61072, м. Харків, проспект Леніна, б.41/43, код ЄДРПОУ 30035341, у т.ч. : п/р №2600631904750 у АКБ “Діамантбанк”, м. Харків, МФО 320854, ІПН 300353420303, св-во №28272564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-промислова група Альбатрос”(49000, м. Дніпрпетровськ, вул. Погрібняка, 23, кв. 15, п/р. №26004085001031 в Харківській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 351016, код ЄДРПОУ 33667707, ІПН 336677004635) суму основного боргу в розмірі 79307,05грн.; договірну штрафну санкцію у розмірі 8226,44грн., 36% річних у розмірі 12828,18грн., збитки від інфляції у розмірі 3173,59грн., 1035,40грн. державного мита та 122,92грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 95253,78грн. відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 22 квітня 2010 року.