Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2010 р. Справа № 47/79-10
вх. № 1462/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Калинич О.В. довіреність №2 від 29.12.2009 р.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-С"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Водомер", м. Харків
про стягнення 62162,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега-С" (позивач) звернулосяз позовом щодо стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Водомер" заборгованості за мировою угодою від 12.10.2009 р. у розмірі 62 162,04 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 621,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 19 жовтня 2009 року господарським судом затверджено мирову угоду, яка була укладена між сторонами.
Згідно даної мирової угоди, судом був затверджений графік погашення відповідачем заборгованості, де перший платіж в сумі 12 162,04 грн. настає у жовтні 2009 року, але відповідач не сплатив на користь позивача необхідної суми.
25.11.2009р. позивач направив вимогу на виконання умов мирової угоди на адресу Відповідача, з попередженням, що якщо відповідач не сплатить перший платіж в сумі 12 162, 04 гривень, позивач звернеться до виконавчої служби за примусовим стягненням всієї суми боргу, яка отримана повноважним представником відповідача 01 грудня 2009р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення вимоги (аркуш справи 11), але відповідач на вимогу позивача не відреагував та вказану суму не сплатив.
Тобто, умови мирової угоди не виконані Відповідачем в добровільному порядку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, ітоямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.
Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Отже, укладена та затверджена господарським судом Харківської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) як про предмет угоди (зобов"язання відповідача передати позивачу певну грошову суму), так і щодо строків її виконання - до березня місяця (включно) 2009р., тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов"язання, що випливають за мировою угодою.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 62 162,04 грн. (заборгованості за мировою угодою) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 621,62 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю фірми "Водомер" (61000, м. Харків, вул. Танкопія, 9/2, кв. 43, код ЄДРПОУ: 24669601, р/р 26003000124509 в філії ВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-С" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, буд. 189, код ЄДРПОУ: 21868808, р/р 26002001305544 в ПАТ "ОТП банк" м. Київ, МФО 300528) заборгованість за мировою угодою від 12.10.09 р. у розмірі 62 162,04 грн., державне мито у розмірі 621,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Справа №47/79-10
Повний текст рішення підписано 21 квітня 2010 року.
Судове рішення № 9367410, Господарський суд Харківської області було прийнято 19.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 47/79-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: