Рішення № 9367332, 14.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 61/14-10

вх. № 160/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Крашенніков В.В., за довіреністю №48/1-2-5211 від 09.12.2009р.;

відповідача - Осипова Н.В., за довіреністю №576 від 09.03.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків

до Управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області, с. Пісочин Харківський район Харківської області

про стягнення 72910,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 72910,33 грн., з яких: 70105,00грн. - основна заборгованість, 1890,74грн. - пеня, 664,28грн. - збитки від інфляції, 250,31грн. - процентів річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав своїх зобов"язань , передбачених договором №23-22379 на охорону об"єкту державною службою охорони при МВС України, який було укладено між позивачнм та відповідачем 22.09.2009р. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 09.04.2010р. було оглошено перерву до 15:00год. 14.04.2010р.

В судовому засіданні 14.04.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 36505,00грн. та відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача 1890,74грн. - пені, 664,28грн. - збитків від інфляції, 250,31грн. - процентів річних, про що письмово зазначив у заяві №48/1-2-1186 від 08.04.2010р., яку долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.04.2010р. представник відповідача не заперечував проти позову в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 36505,00грн., про що письмово зазначив у заяві №894 від 12.04.2010р., яку долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

22.09.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 23-22379 на охорону об"єкта державною службою охорони при МВС України (далі - Договір), (арк. спр.9-11). Відповідно до умов вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачу охороні послуги на об"єкті, який зазначено у дислокації (додаток № 1 до Договору).

Факт виставлення охорони на об"єкт підтверджується наявним в матеріалах справи актом про виставлення охорони на об"єкт , підписаний сторонами Договору 22.09.2009р.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна послуг охорони за цим Договорм є договірною і визначається на підставі розрахунку вартості (додаток №2 до Договору) та узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони (додаток №3 до Договору).

Згідно з п.2.2 Договору вартість охоронних послуг на кожний окремий місяць розраховується позивачем на підставі дислокації , розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №1,2,3 Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється відповідачем шляхом передоплати не пізніше 15 числа кожного поточного місяця , на підставі рахунків позивача на оплату , які надсилаються відповідачу після укладання договору до 10 числа щомісячно.

Відповідно до п.4.9 Договору , відповідач зобов"язався прийняти послуги охорони та вносити оплату до 15 числа поточного місяця за ці послуги у визначеному договором обсязі.

З наявного в матеріалах справи протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони , між сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по Договору, яка становить 35,00грн. з урахуванням ПДВ, за одну годину роботи одним працівником підрозділу охорони.

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що у разі не внесення відповідачем відповідних платежів у строки, встановлені даним договором, позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується. Пеня сплачується за кожен день прострочення платежів.

Пунктами 9.1 та 9.1.2 передбачено , якщо відповідач не виконав умови Договору в частині оплати за послуги охорони , дію Договору може бути достроково припинено позивачем з письмовим повідомленням про це відповідача.

Строк дії Договору визначено п.10.1 Договору, відповідно до якого він діє з 22.09.2009р. по 31.12.2009р.

На підставі п.9.1.2 Договору 14.12.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист №48/р-5302/Шв, в якому повідомив про припинення дії Договору № 23-22379 на охорону об"єкта державною службою охорони при МВС України з 14.12.2009р., у зв"язку із виникненням заборгованості у відповідача перед позивачем.

14.12.2009р. за взаємною згодою сторін дію Договору № 23-22379 на охорону об"єкта державною службою охорони при МВС України від 22.09.2009р. було припинено.

Позивач свої зобов’язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавав послуги щодо охорони. Однак, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначений договором строки вартість наданих послуг, у зв"язку з чим станом на момент подачі позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 72910,33грн., з яких: 70105,00грн. - основна заборгованість, 1890,74грн. - пеня, 664,28грн. - збитки від інфляції, 250,31грн. - процентів річних.

25.01.2010р. до господарського суду від позивача надійшла заява про часткову сплату боргу відповідачем , а саме в розмірі 33600,00грн., у зв"язку з чим позивач просив припинити провадження в цій частині позову, в обгрунтування зазначеного надав виписки з банку про сплату відповідачем боргу розмірі 33600,00грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2010р. долучено до матеріалів справи заяву позивача з доданими до неї документами.

Відповідно до п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності предмету спору господарський суд припиняє провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 33600,00грн. заборгованості за Договором № 23-22379 на охорону об"єкта державною службою охорони при МВС України від 22.09.2009р., у зв"язку із добровільною сплатою частини боргу відповідачем.

14.04.2010р. до господарського суду від позивача надійшла заява №48/1-2-1186 від 08.04.2010р. в якій позивач відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача 1890,74грн. - пені, 664,28грн. - збитків від інфляції, 250,31грн. - процентів річних.

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв"язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд примає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 1890,74грн. - пені, 664,28грн. - збитків від інфляції, 250,31грн. - процентів річних та припиняє провадження в цій частині.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 36505,00 грн. заборгованості за Договором № 23-22379 на охорону об"єкта державною службою охорони при МВС України від 22.09.2009р.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 29, 33, 43, 44-49, п.1-1, п.4 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області (62416, Зарківська область, Харківський район, сел.Пісочин, вул.Крупської, 15, р/р 35221002000378, МФО 851011 в ГУДКУ Харківської області , код ЄДРПОУ 24470667) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м.Харків , вул.Полтавський Шлях, 20, р/р 26004014014 в ПАТ "БАНК"ГРАНТ" м.Харкова , МФО 351607, код ЄДРПОУ 08597026) 36505,00грн., а також 701,06грн. державного мита та 226,92 грн. витрат на інфоомаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 33600,00грн.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 1890,74грн. - пені, 664,28грн. - збитків від інфляції, 250,31грн. - процентів річних, припинити провадження у справі в цій частині.

Суддя

Повний текст рішення підписано 19.04.2010р.

Справа №61/14-10.