Рішення № 9367308, 13.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 57/55-10

вх. № 2613/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - - не з"явився; Відповідач - не з"явився.

Прокурор - Анголенко П.О., посв. №211 від 01.10.07р.

розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Проектно - кошторисний Ремонтно - будівельний Кооператив "Зірка", м. Харків

про стягнення 5822,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача – Проектно-кошторисного ремонтно-будівельного кооперативу «Зірка» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 5250,60 грн. та пені в сумі 571,43 грн., а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди № 3226 від 19.08.2003 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 березня 2010 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 квітня 2010 року об 11:40 год .

У призначеному судовому засіданні 13 квітня 2010 року прокурор підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію суду, супровідним листом надав витребувані судом документи (вх. № 8461), які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно з наданої прокурором довідки з Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-2441 від 08.04.2010 року (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), станом на 08 квітня 2010 року, місцезнаходження відповідача – 61058, м. Харків, вул.. Данилевського, 20, корп. 10, кв. 87 А саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а прокурором позовна заява, проте ухвала суду від 29 березня 2010 року повернулась на адресу суду з відміткою пошти «адресат выбыл».

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач – Проектно-кошторисний ремонтно-будівельний кооператив «Зірка» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 13 квітня 2010 року прокурор вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідача.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

19 серпня 2003 року, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі позивач ) та Проектно-кошторисного ремонтно-будівельного кооперативом «Зірка» (далі - відповідач) укладено договір № 3226 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (далі договір), у відповідності до умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 46,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Данилевського, 20 літера «А-6».

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 19 серпня 2003 року.

10 січня 2005 року, з метою приведення договору оренди № 3226 від 19.08.2003 року у відповідність до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» сторони виклали договір оренди № 3226 від 19.08.2003 року у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 46,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Данилевського, 20 літера «А-6» з метою використання під офіс.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3. договору оренди передбачено, що вартість об’єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 33200,00грн. станом на 17.12.2004 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХІV сесії Харківської міської ради ІІІ скликання від 30.03.2000 року, орендна плата за січень місяць 2005 року складає 226,65 грн. без урахування індексів інфляції, ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 8% за рік, нарахування орендної плати починається з 10.01.2005 року.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується їм самостійно.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендар зобов’язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 10.1. та 10.5 договору передбачено, що договір діє з 19 серпня 2003 року по 10 грудня 2005 року; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатковою угодою № 2 до договору продовжено строк дії договору до 10.11.2006 року.

Додатковою угодою № 3 до договору внесено зміни щодо реквізитів перерахування орендної плати.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Як вказує прокурор у позовній заяві та в наданих до суду поясненнях, під час проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, встановлено, що Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого, станом на 01.01.2010 року, за період з грудня 2008 року по 01 січня 2010 року у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 5250,60 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати, в сумі 5250,60 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3226, який був укладений між позивачем та відповідачем 19 серпня 2003 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з грудня 2008 року по 01 січня 2010 року в сумі 5250,06 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 9.3 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на лютий 2010 року склала 571,43 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 571,43 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Проектно-кошторисного ремонтно-будівельного кооперативу «Зірка» (61056, м. Харків, вул.. Данилевського. 20 корп. 10, кв. 87-А,; ідентифікаційний код 21205433; відомості про рахунки в банківських установах ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (б/р 33213871700002 в ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490) 5250,60 грн. заборгованості з орендної плати та 571,43 грн. пені.

Стягнути з Проектно-кошторисного ремонтно-будівельного кооперативу «Зірка» (61056, м. Харків, вул.. Данилевського. 20 корп. 10, кв. 87-А,; ідентифікаційний код 21205433; відомості про рахунки в банківських установах ) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Проектно-кошторисного ремонтно-будівельного кооперативу «Зірка» (61056, м. Харків, вул.. Данилевського. 20 корп. 10, кв. 87-А,; ідентифікаційний код 21205433; відомості про рахунки в банківських установах ) на користь держбюджету України ,одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя (підпис)

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення підписано 15 квітня 2010 року

справа № 57/55-10