Ухвала суду № 93672278, 21.12.2020, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/811/18

Провадження № 6/576/34/20

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

21 грудня 2020 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання права власності та зняття арешту з коштів боржника, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою до Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання права власності та зняття арешту з коштів боржника, в якій просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби К. Осовиком про арешт майна боржника від 24.04.2020 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок НОМЕР_1 (картковий НОМЕР_2 ), відкритий у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», як заробітна плата.

Перевіривши вказану заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам статей 95,175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тож скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу частини дев`ятої статті 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення статей 175,177 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви та подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

У пункті 13 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Положення пункту 4 Постанови Пленуму вказують на те, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересованої особи.

Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі в якості заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

З огляду на вищевикладене, заявнику необхідно зазначити в заяві особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає сплату судового збору за звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, проте частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється, в якому відсутній такий вид звернення як скарга на дії державного виконавця. Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір»: до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, особи які оскаржують дії державного виконавця щодо неналежного виконання судового рішення, не включені. Оскільки мова йде про правовідносини, які виникли між заявником та державною виконавчою службою /державним виконавцем/, а не про правовідносини, які склалися між сторонами по рішенню, що виконується, скаржник при зверненні до суду із скаргою, мав сплатити судовий збір за ставкою, як за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовних заяв немайнового характеру справляється судовій збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 вказаного Закону зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Відтак, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною скаргою мала сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Також, всупереч вимогам ст. ст. 95, 177 ЦПК України, копії письмових доказів, додані до заяви, не засвідчені, в заяві не зазначено про наявність у заявника або іншої особи оригіналів відповідних доказів.

Крім того, відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України із змінами від 15.01.2020 року, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Проте скаржником при зверненні до суду з даною заявою не долучено доказів, які мали підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання усім іншим учасникам справи копії скарги.

Зокрема, заявником не долучено до матеріалів заяви доказів направлення цієї скарги суб`єкту оскарження та заінтересованій особі, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник звернувся до суду 17.12.2020, в якій просить скасувати постанову головного державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби К.Осовика про арешт майна боржника від 24.04.2020, тобто поза межами встановленого ст. 449 ЦПК строку.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Водночас за правилами статей 120 - 124 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, заява підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви, оригіналів письмових доказів, зазначених в додатку або їх засвідчені відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003 та квитанції про сплату судового збору, а також виконання інших недоліків зазначених в ухвалі.

Керуючись ст.ст.175,177, 185,260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання права власності та зняття арешту з коштів боржника - залишити без руху.

Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.А. Мазур