Рішення № 93671213, 21.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/15302/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

з секретарем Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника - Шкапенка О.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMABWFC00002045580 від 30 травня 2019 року у розмірі 19 504 грн. 49 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 06 вересня 2020 року відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 19 504 грн. 49 коп., з яких: 10 293 грн. 37 коп. заборгованість за кредитом; 8 761 грн. 12 коп. заборгованість за відсотками; 450 грн. 00 коп. заборгованість по штрафам.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася жодного разу, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала. Таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку за згодою позивача, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30 травня 2019 року ОСОБА_1 заповнила та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку (надалі - Анкета-заява), отримавши, як вбачається із змісту позовної заяви, кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок. У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами. Тип картки, яку бажає оформити ОСОБА_1 , після ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, бажаний кредитний ліміт у Анкеті-заяві не зазначений.

До кредитного договору позивачем додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг з тарифами, а також Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 06 вересня 2020 року становить 19 504 грн. 49 коп., з яких: 10 293 грн. 37 коп. заборгованість за кредитом (поточна і прострочена); 8 761 грн. 12 коп. заборгованість за відсотками (поточна і прострочена); 450 грн. 00 коп. заборгованість по штрафам.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Запропоновані АТ «АКЦЕНТ-БАНК» умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.

Аналіз положень ст.ст.549, 551, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.

У Анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 30 травня 2019 року процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок та умови збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), не зазначені. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, крім розрахунку заборгованості за договором станом на 06 вересня 2020 року, посилається на Витяг з Тарифів Банку (надалі - Витяг з Тарифів) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів, а також Витягом з Умов та правил, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки (пені, штрафів).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, за відсутності у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, сплату неустойки, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, надані до позовної заяви, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 30 травня 2019 року шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Доцільність застосування цих висновків при відсутності заперечень щодо умов відповідного договору зі сторони відповідача та навіть при заочному розгляді справи підтверджена у низці постанов Верховного Суду, у т.ч.: від 09 жовтня 2019 року в справі № 180/1801/16-ц; від 31 липня 2019 року в справі № 755/1907/16-ц; від 24 липня 2019 року в справі № 203/3169/16-ц; від 31 липня 2019 року в справі 755/13316/16-ц; від 13 листопада 2019 року в справі № 755/17260/16-ц; від 24 липня 2019 року в справі №755/20484/15-ц; 21 жовтня 2019 року в справі №576/439/18; від 22 серпня 2019 року в справі № 243/515/16-ц; від 16 жовтня 2019 року в справі № 180/1706/16-ц; від 11 вересня 2019 року в справі № 753/23698/15-ц; від 30 жовтня 2019 року в справі № 355/558/18; від 04 вересня 2019 року в справі №382/1131/18.

Доданий до позовної заяви паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» судом не приймається як належний та допустимий доказ погодження сторонами умов договору.

Так, з наданого паспорта видно, що від імені кредитодавця паспорт підписано шляхом використання факсимільного підпису та відтиску печатки банку, а від імені споживача вказано, що підпис клієнта ОСОБА_1 30 травня 2019 року підтверджено ОТП 87 з номера телефону НОМЕР_1 , що ознайомлений з дійсними Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За положеннями ст.3 Закону України «Про електронно-цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами угоди умов про її підписання за допомогою підтвердження з номера телефону, ідентифікацію такого номера телефону, або за допомогою електронного цифрового чи електронного підпису з боку відповідача, створення електронного підпису, ідентифікації та реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах для укладення правочину відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Окрім того, згідно п. 7 "Інші важливі правові аспекти" Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» надана інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року, в той час, як анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписана відповідачем 30 травня 2019 року, тобто після закінчення терміну чинності та актуальності наданої інформації у Паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства (встановлені законом), зокрема ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача наведеної у позовній заяві та розрахунку заборгованості станом на 06 вересня 2020 нарахованої заборгованості по відсоткам в сумі 8 761 грн. 12 коп., в розмірі відсоткової ставки визначеної з урахуванням Тарифів Банку та Умов та правил надання банківських послуг, яку сторони в письмовому вигляді не обумовлювали та заборгованості по штрафам в розмірі 450 грн. 00 коп.

Разом з тим, беручи до уваги Анкету-заяву та виходячи з положень ст.ст.626, 628, 1046 ЦК України, суд встановив, що між ОСОБА_1 та АТ «АКЦЕНТ-БАНК» укладено договір позики, за узгодженими умовами якого АТ «АКЦЕНТ-БАНК» передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти, а остання зобов`язалася повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому, укладений між сторонами кредитний договір від 30 травня 2019 року у вигляді підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у Анкеті-заяві не встановлено, зобов`язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред`явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі - з дня пред`явлення позову.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, що свідчить про порушення прав позивача, відтак суд доходить висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума непогашеного тіла кредиту в розмірі 10 293 грн. 37 коп.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 109 грн. 32 коп. (10 293 грн. 37 коп. х 2 102 грн. 00 коп./19 504 грн. 49 коп.).

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00002045580 від 30 травня 2019 року у розмірі 10 293 (десять тисяч двісті дев`яносто три) гривні 37 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 32 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» , місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя О.О. Першко