Рішення № 9367085, 29.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 15/33

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЮЛГ", вул. Сковороди, 2, м. Київ, 04070,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення коштів в сумі 6963 грн. 21 коп.

за участю представників сторін:

від позивача Попчук В.М. - завідувач аптечного складу, довіреність № 12/09п від 15.01.2009 року,

від відповідача ОСОБА_1 - підприємець, паспорт серія СС № 306300 вид. 19.04.1997 року,

від відповідача ОСОБА_3 - адвокат, договір б/н від 22.03.2010 року,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЮЛГ" звернулося в суд з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6963 грн. 21 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 198 СЮ від 02.01.2009 року позивач передав відповідачу лікарські засоби, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отримані товари.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2010 року.

Ухвалою суду від 25.03.2010 року відкладено розгляд справи на 29.04.2010 року.

В судовому засіданні 29.04.2010 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. Згідно поданої заяви просить стягнути з відповідача 4194 грн. 11 коп., зокрема: 3432 грн. 24 коп. основного боргу, 359 грн. 44 коп. пені, 314 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 88 грн. 37 коп. 3 % річних,

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 198 СЮ від 02.01.2009 року, в частині оплати коштів за отримані лікарські засоби, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 3432 грн. 24 коп., у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 359 грн. 44 коп. пені, 314 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 88 грн. 37 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в судовому засідання 29.04.2010 року, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ЮЛГ" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки лікарських засобів (медикаментів) № 198 СЮ (далі Договір), предметом якого є поставка лікарських засобів.

Згідно п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався передати у власність Відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах Договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення, іменовані надалі "товар".

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3578 грн. 81 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № Х-4359 від 15.06.2009 року, № Х-4479 від 18.06.2009 року, № Х-0821/Н від 18.06.2009 року, № Х-4642 від 25.06.2009 року, № Х-4695 від 30.06.2009 року, № Х-0876/Н від 30.06.2009 року, № Х-4769 від 02.07.2009 року, № Х-4771 від 02.07.2009 року та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата поставленого товару здійснюється Покупцем протягом 15 календарних днів від дати поставки товару (дата останньої поставки 02.07.2009 pоку).

В порушення договірних зобов"язань відповідач не в повному обсязі оплатив вартість отриманих товарів, у зв"язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 3432 грн. 24 коп.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки розрахунків за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року (а.с. 25), згідно чкого заборгованість становить 3432 грн. 24 коп.

З метою досудового врегулювання спору 25.01.2010 року позивачем направлено на адресу відповідача лист з вимогою оплатити заборгованість в сумі 3432 грн. 24 коп., який останнім залишено без розгляду.

Відповідно до п. 7.1. Договору за порушення строків розрахунків Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку, за порушення строків розрахунків відповідачу нараховано пеню в розмірі 359 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу також нараховано інфляційні втрати в сумі 314 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 88 грн. 37 коп. 3 % річних.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4194 грн. 11 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 4194 грн. 11 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 198 СЮ від 02.01.2009 року, в сумі 3432 грн. 24 коп., 359 грн. 44 коп. пені, 314 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 88 грн. 37 коп. 3 % річних, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЮЛГ", вул. Сковороди, 2, м. Київ, 04070, (ідентифікаційний код 21480062), 3432 грн. 24 коп. (три тисячі чотириста тридцять дві грн. 24 коп.) заборгованості згідно умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 198 СЮ від 02.01.2009 року, 359 грн. 44 коп. (триста п"ятдесят дев"ять грн. 44 коп.) пені, 314 грн. 06 коп. (триста чотирнадцять грн. 06 коп.) інфляційних втрат, 88 грн. 37 коп. (вісімдесят вісім грн. 37 коп.) 3 % річних, 102 грн. (сто дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.05.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 06.05.10