Ухвала суду № 93670135, 17.12.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/156/2020

Справа № 552/5354/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання – Яворської А.Г., за участю прокурора – Журавльова Ю.О., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: обвинуваченого ОСОБА_1 , - Шапошника Р.Ф., обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , перекладача - Іраклі Варшаломідзе, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23)», Полтавським районним судом Полтавської області, об`єднане кримінальне провадження: №42014170030000052 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

встановив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт у нічний час доби, з підстав того, що у нього значно погіршився стан його здоров`я і він потребує постійного лікування із регулярним стаціонарним відновленням. Також прокурором не доведено наявності ризику втечі, та можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання за інкриміновані йому злочини та неможливості застосувати до нього інший більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - Шапошник Р.Ф., клопотання свого підзахисного підтримав та прохав задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу на більш м`який, вказавши на необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , обраного відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком ще на 60 днів так, як ризики які були підставою для застосування даного запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати, а саме: ризик втечі, та можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання за інкриміновані йому злочини. На даний час жодної з підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - Шапошник Р.Ф., обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - Сідько С.І., обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – Доля В.Б., обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - Шеховцова О.І. обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - Литовченко Р.В. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Потерпілі в судове засідання не з`явилися.

Суд заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотань, приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів. Ухвалами Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.07.2020 року та 27.08.2020 року, 27.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів. Строк дії запобіжного заходу закінчується 21.12.2020 року о 24.00 годині.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно нього на більш м`який, а саме домашній арешт у нічний час доби, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, обвинуваченого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів які відносяться до особливо тяжких, тяжкого та злочинів проти власності та проти авторитету державної влади, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 15 років позбавлення волі, при цьому обвинуваченому ОСОБА_5 відводиться роль організатора злочинної групи, яка була створена для заволодіння майном громадян. Злочини з ознаками організованої злочинності носять підвищену суспільну небезпеку, оскільки діяльність організованих злочинних груп створює загрозу всьому суспільству. Протиправні дії які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 вчинялися із застосуванням насильства відносно потерпілих і потягли за собою позбавлення майна, грошових коштів та спричинили останнім фізичного болю та моральних страждань. Також суд враховує, що ОСОБА_5 на момент затримання не працював, не мав і не має наданий час офіційного доходу, не має у власності цінного майна, а також відсутні дані, що у нього є засоби для існування.

Вказані обставини, а також тривале переховування від досудового слідства обвинуваченого ОСОБА_5 вказують на ризик продовження ним злочинної діяльності та спроб ухилення від явки до суду для уникнення покарання.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих, для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків вказаних злочинів, які своїми показами викривають злочину діяльність обвинуваченого, тому останній з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою зміни показань свідків, а також вчиняти тиск на потерпілих з метою зміни їх показань.

Доказів, які б вказали на зміну вказаних прокурором ризиків, стороною захисту до суду не надано.

При цьому, суд враховує, що згідно відповіді завідувача Полтавської міської медичної частини №23 від 29.09.2020 року №202, на виконання ухвали суду від 27.08.2020 року, обвинуваченому ОСОБА_5 в період з 17.09.2020 року по 29.09.2020 року був проведений повний медичний огляд з виконанням клініко-лаболаторних та інструментальних методів дослідження (ЕКГ, УЗД серця, МРТ головного мозку) проведено огляд лікарями Полтавської медичної частини №23, а також обвинувачений був вивезений з Установи до КП «Полтавської обласної лікарні ім.. Скліфасовського Полтавської обласної ради» для огляду неврологом, оториноларингологом, кардіологом, ольфтальмологом. За результатами проведених обстежень та медичних оглядів загальний стан обвинуваченого ОСОБА_5 характеризується, як задовільний, стабільний, такий, що відповідає наявним хронічним захворюванням. Відповідно до рекомендацій фахівців останньому рекомендоване амбулаторне лікування в умовах ПММЧ №23, рекомендацій щодо лікування в умовах стаціонару закладів МОЗ не було. Рекомендоване фахівцями лікувальних закладів МОЗ України лікування обвинувачений ОСОБА_5 буде отримувати в умовах медичної частини.

Тож, обвинувачений ОСОБА_5 може перебуваючи під вартою отримувати необхідне лікування наявних хронічних хвороб в умовах медичної частини.

Інших медичних висновків, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань стороною захисту суду не подані.

Обвинуваченим та його захисником не надано суду доказів щодо того, вказані прокурором та раніше встановлені ризики перестали існувати та що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі домашній арешт у нічний час доби.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти повторно кримінальні правопорушення, впливати на свідків потерпілих інших обвинувачених, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, вчинених із застосуванням насильства, суд у відповідності з вимогами частини 4 статті 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підстав для визначення застави не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд –

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 10.00 години 17 грудня 2020 року до 14 лютого 2021 року до 24 години включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів.

Головуючий суддя: В. І. Хіневич

Повний текст ухвали складено та проголошено 21.12.2020 року о 10.00 год.