Рішення № 9366943, 26.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.10 р.                     Справа № 43/91                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Курахівська”, м. Гірник, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства “ГПК Потенціал”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 16172,80грн.

Представники сторін:

від позивача: Капітонов В.І. за дов. №1/1523 від 28.12.2009р.

від відповідача: представник з’явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство “Селидіввугілля”, м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Курахівська”, м. Гірник, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства “ГПК Потенціал”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 16172,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на надання послуг №К-35 від 01.02.2008р., в частині сплати вартості наданих послуг та договір №К-35 від 01.02.2008р., рахунки №33 від 31.03.2008р., №77 від 30.06.2008р., №95 від 31.07.2008р., без номеру від 31.03.2008р., акти виконаних підрядних робіт (послуг) за лютий 2008р., березень 2008р., червень 2008р., акти від 29.02.2008р., 31.03.2008р., платіжні доручення №206 від 19.03.2008р., №207 від 19.03.2008р., №208 від 19.03.2008р., №323 від 29.04.2008р., №322 від 29.04.2008р., №324 від 29.04.2008р., №462 від 04.06.2008р., №463 від 04.06.2008р., №514 від 04.07.2008р., №515 від 04.07.2008р., №516 від 04.07.2008р., акти звірки від 01.07.2008р., 10.03.2009р., 10.08.2009р., претензії №01-06/601 від 22.05.2008р., №01-06/1223 від 31.10.2008р., №01-06/673 від 20.05.2009р., довідку №01-436 від 24.03.2009р., вимогу про виконання зобов’язань №06-1193 від 08.10.2009р., фіскальний чек №7019 від 31.03.2010р., поштовий конверт-повернення.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідно до п.5.1. договору №К-35 від 01.02.2008р. договір вступає в силу з моменту підписання, тобто з 01.02.2008р. та діє до закінчення виконання гірничих робіт замовником на об’єктах виконавця, тобто по червень 2008р. Також у судовому засіданні позивач пояснив, що відповідно до п.2.2. договору №К-35 від 01.02.2008р. замовник здійснює оплату на підставі пред’явлених йому рахунків за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання коштів за виконані ним гірничі роботи. Відповідач виконував на підприємстві позивача будівельно-монтажні роботи по проекту „Розкриття та підготовка горизонту 850 метрів”. За виконання цих робіт позивач перерахував відповідачеві грошові кошти, а вже потім відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за надані послуги згідно договору №К-35 від 01.02.2008р. (пояснення №06-392 від 26.04.2010р.).

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 15.04.2010р.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до довідки ДПІ у Київському районі м. Донецька ПП „ГПК Потенціал” (ЄДРПОУ 34626953) зареєстроване за адресою: 83009, м. Донецьк, вул. Будапештська, 14/27.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008р. між Приватним підприємством “ГПК Потенціал” (замовник) та ДП “Селидіввугілля (виконавець) був укладений договір на надання послуг №К-35, згідно якого виконавець приймає на себе зобов’язання з надання послуг при виконанні замовником робіт з проходження гірничих виробіток по проекту „Розкриття та підготовка горизонту – 850м”, а саме: обслуговування експлуатаційними машинами та механізмами підйому; водовідливу; вентиляції; підземного транспорту; наземного транспорту; інших послуг загально шахтного характеру; надання респіраторів.

Відповідно до пункту 1.2. договору замовник прийняв на себе зобов’язання з оплати наданих виконавцем послуг.

Вартість послуг, що надаються визначається прямим розрахунком, який є невід’ємною частиною договору (пункт 2.1. договору).

Дійсний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення виконання гірничих робіт замовника на об’єктах виконавця (пункт 5.1. договору).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що закінчення виконання гірничих робіт замовником на об’єктах виконавця відбулось у червні 2008р. (пояснення №06-392 від 26.04.2010р.).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник здійснює сплату на підставі наданих йому рахунків за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання коштів за виконані ним гірничі роботи. Оплата за надані послуги може здійснюватись за письмовою угодою сторін, шляхом взаємних розрахунків, що оформлюється актом звірки після кожного розрахунку.

Відповідно до пункту 3.2. договору замовник зобов’язується здійснювати оплату згідно п.2.2. договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, за відповідачем нараховується заборгованість за надані послуги за договором №К-35 від 01.02.2008р. у сумі 16172,80грн. Означене, на думку позивача, підтверджується підписаними відповідачем з прикладанням печатки підприємства актами виконаних підрядних робіт (послуг) за лютий 2008р., березень 2008р., червень 2008р., актами про витрачання електроенергії від 29.02.2008р., 31.03.2008р. та актом звірки взаємних розрахунків від 01.07.2008р.

Як встановлено судом, надані позивачем акти виконаних підрядних робіт (послуг) за лютий 2008р., березень 2008р., червень 2008р. та акти про витрачання електроенергії від 29.02.2008р., 31.03.2008р. підтверджують надання позивачем відповідачу послуг, обумовлених договором №К-35 від 01.02.2008р.

Вказані акти підписані відповідачем з прикладанням печатки підприємства без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору №К-35 від 01.02.2008р. в частині надання послуг. Загальна вартість послуг та витраченої електроенергії склала 17691,71грн.

Між тим, за приписами пункту 2.2. договору обов’язок відповідача сплатити надані послуги виникає на підставі пред’явлених йому рахунків за надані послуги з моменту отримання коштів за виконані відповідачем гірничі роботи, тобто обов’язок з оплати виникає у відповідача при сукупності наступних фактів: 1) надання та прийняття відповідачем послуг; 2) пред’явлення та отримання відповідачем рахунків на сплату; 3) сплати позивачем відповідачеві вартості виконаних гірничих робіт.

В ході судового розгляду позивачем не доведено наявності сукупності всіх необхідних фактів (юридичних підтверджень) для настання у відповідача обов’язку з оплати наданих послуг.

Так, позивачем до матеріалів справи не були додані докази в підтвердження пред’явлення відповідачу рахунків за надані послуги №33 від 31.03.2008р., №77 від 30.06.2008р., №95 від 31.07.2008р., без номеру від 31.03.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в підтвердження надання послуг представлено акт виконаних підрядних робіт (послуг) за лютий 2008р., однак акту виконаних підрядних робіт (послуг) за липень 2008р. та рахунку про сплату послуг, наданих у лютому 2008р. позивач не надав.

Ухвалою від 15.04.2010р. суд зобов’язав позивача представити докази виставлення відповідачу спірних рахунків.

Позивачем вимоги суду виконані не були. Твердження позивача про надсилання рахунків на адресу відповідача не підтверджується матеріалами справи.

При цьому, посилання позивача на навмисне неодержання відповідачем адресованої йому кореспонденції та фактичне уникнення від виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань суд до уваги не приймає, оскільки договором не передбачений порядок виставлення рахунків на сплату лише засобами поштового зв’язку, тому позивач не був позбавлений права пред’явити відповідачеві рахунки у інший спосіб, але з обов’язковим підтвердженням одержання їх відповідачем.

Таким чином позивачем не доведено факту пред’явлення відповідачу рахунків за договором №К-35 від 01.02.2008р., отже право вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за цим договором за надані послуги у сумі 16172,80грн. у позивача не настало.

Судом враховано те, що позивачем у лютому, березні та червні 2008р. надано відповідачеві послуги, обумовлені договором, про що складені наявні у матеріалах справи акти. Проте, оскільки договором не передбачено складання таких актів та чітко встановлено порядок розрахунків між сторонами суд доходить висновку, що сплата наданих послуг повинна здійснюватись з дотримання умов укладеного між сторонами договору, тобто на підставі рахунків. Або на підставі актів, але з повідомленням про це відповідача в порядку ч.2 ст.530 ЦК України та відповідним зверненням позивача до суду із заявою в порядку ст.22 ГПК України. В ході судового розгляду від позивач не надходило заяв про зміну підстав позову та документів, що свідчили б про отримання відповідачем вимоги про сплату наданих послуг в спосіб, передбачений ч.2 ст.530 ЦК України.

Що стосується посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків від 01.07.2008р., то акт звірки є лише документом, який складається бухгалтеріями підприємств, та містить рух коштів чи матеріальних цінностей, визнання боргу представником будь-якої особи є його суб'єктивною думкою. Правову ж оцінку правовідносинам сторін та їх зобов'язанням надає суд за власним переконанням.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Курахівська”, м. Гірник, Донецька область про стягнення з Приватного підприємства “ГПК Потенціал”, м. Донецьк стягнення заборгованості у сумі 16172,80грн. слід відмовити за недоведеністю.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати, саме: витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Курахівська”, м. Гірник, Донецька область до Приватного підприємства “ГПК Потенціал”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 16172,80грн. відмовити за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя