Ухвала суду № 93669354, 15.12.2020, Миронівський районний суд Київської області

15.12.2020 Єдиний унікальний № 371/1186/20

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1186/20

Провадження № 2- з /371/18/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

15 грудня 2020 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотраіального округу Горай Олега Станіславоивча № 34819 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21463,15 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни ВП № 63677033.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

В заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_2 повідомила суд, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином ОСОБА_1 реалізуючи своє право, передбачене ч. 1 ст. 149 ЦПК України звернувся до суду із заявою про вжиття заходу забезпечення позову, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, у виді зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити ефективний захист, поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача.

У заяві про забезпечення позову заявник стверджує, що позивач не повідомлявся про зміну кредитора, не отримував повідомлень з зазначенням суми боргу та про усунення порушень зобов`язання, під час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом Горай О.С. не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», оспорюваний виконавчий напис вчинено на не передбаченому Переліком борговому документі – кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений за відсутності доказів безспірності заборгованості поза межами трирічного строку.

Таким чином, заявник стверджує про не існування кредитного договору, за яким Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» намагається стягнути з нього грошові кошти в сумі 21463 гривень 15 копійки.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 757/44693/15-ц).

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

У рішенні «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. …право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права, що є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.».

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільного кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже заявник має право на ефективний спосіб судового захисту його права на отримання заробітної плати, у тому числі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 34819 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в сумі 21463 гривні 15 копійок.

З даних, отриманих стороною боржника з Автоматизованої системи виконавчих проваджень по виконавчому провадженню № 63677033 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Дорошкевич В.Л. 11 грудня 2020 року прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника.

За таких обставин виконання оспорюваного виконавчого напису здійснюватиметься шляхом відрахування з заробітної плати позивача ОСОБА_1 . Разом з тим, вирахування коштів із заробітної плати позбавить позивача права отримувати заробітну плату у встановленому розмірі.

Таким чином наявні докази того, що без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, на момент набрання законної сили рішення суду за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи що не заявляють самостійних вимог Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, якщо позов буде задоволений, заявнику необхідно буде докласти значних зусиль та витрат часу для того щоб поновити своє порушене право на заробітну плату, зокрема звертатися до суду із відповідним позовом та можливо вживати заходів до примусового стягнення утриманих з його коштів.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову про які просить заявник.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Статтею 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З огляду на те, що суму, яка підлягає стягненню за оспорюваним виконавчим документом, він має постійне місце роботи, а отже постійно отримує заробітну плату, із якої у випадку відмови у задоволенні його позову можливо буде продовжено стягнення коштів, а також відсутність обставин для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе не застосовувати зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 149 -153 ЦПК України, суддя,-

В И Р І Ш И В:

1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2.Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу – виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 34819 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в сумі 21463,15 грн.

3.Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірі Леонідівні (02002, місто Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 4-А, офіс 71-А) для виконання.

4.У відповідності до ст. 157 ЦПК України ухвала є виконавчим документом, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її постановлення.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук