Рішення № 93667916, 17.12.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9254/20

Категорія 65

2/295/2329/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої – судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря – Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 як законного представника малолітнього сина ОСОБА_3 , треті особи – Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати відповідача та його малолітнього сина ОСОБА_3 , 2018 року народження такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , де зареєстрований ОСОБА_2 та його малолітній син, не будучи членами його сім`ї. Проте відповідач добровільно не бажає знятися з реєстраційного обліку, чим створюються перешкоди позивачу в повній мірі використовувати власне житло та порушуються його права як власника.

Учасники справи та їхній представники в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки до суду не повідомили.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, зазначивши про підтримання вимог позову та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзиву до суду не направив.

Представник третьої особи Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що у вирішенні спору покладається на розсуду суду.

Представник третьої особи виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування Житомирської міської ради надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та виклав прохання при розгляді справи врахувати інтереси дитини, а також у письмовому поясненні просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що виконавчим комітетом Житомирської міської ради як органом опіки та піклування на вимогу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. щодо надання дозволу на передачу для реалізації описаного та арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_4 , яке є предметом іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 було прийнято рішення № 207 від 19.02.2020 року «Про відмову в наданні дозволу на реалізацію майна ОСОБА_4 », оскільки в разі реалізації майна малолітній ОСОБА_3 втратить право користування цим житловим приміщенням, але не дивлячись на це квартиру було реалізовано через електронні торги 13.04.2020 року..

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України, а також у відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час останнього судового засідання не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем Волковою Є.О. 28.04.2020 року (ВП № 60519127) позивач набув у власність квартиру АДРЕСА_1 згідно виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 19.06.2020 року свідоцтва, зареєстрованого в реєстрі за № 4645. Із свідоцтва слідує, що квартира раніше належала на праві власності ОСОБА_4 . Право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.06.2020 року, про що надано витяг № 213211508.

Із довідки ПП «Нова Крошня – ВЖРЕП № 4» від 14.08.2020 року № 904 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідач та його малолітній син ОСОБА_3 , 2018 року народження.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також визначено у статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 78, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 року в справі № 709цс16, від 15.05.2017 року в справі № 6-2931цс16 міститься висновок про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, як постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Також у постанові від 30.01.2020 року в справі № 569/1478/18 Верховний Суд у подібних правовідносинах щодо втрати права користування особами житловим приміщенням після його продажу з прилюдних торгів дійшов висновку, що відповідач у справі не є членом сім`ї позивача, спільним побутом із ними не пов`язана, то її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник третьої особи в поясненні зауважив, що виконавчим комітетом Житомирської міської ради як органом опіки та піклування на вимогу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. щодо надання дозволу на передачу для реалізації описаного та арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_4 , яке є предметом іпотеки - квартири АДРЕСА_1 було прийнято рішення № 207 від 19.02.2020 року «Про відмову в наданні дозволу на реалізацію майна ОСОБА_4 » через те, що в квартирі зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надано копію рішення. Однак наведене не може спростовувати доводи позивача, так як на час розгляду справи судом електронні торги, на яких було реалізовано квартиру АДРЕСА_1 , не визнані недійсними та незаконність їх проведення в судовому порядку не встановлена.

З огляду на те, що внаслідок державної реєстрації права власності за позивачем на вказану квартиру відбувся перехід права власності на це житлове приміщення до позивача, а відповідач не є членом сім`ї нового власника, у зв`язку з чим він втратив право користування цим житлом. Окрім того, договору про надання в користування квартири між позивачем та відповідачем не укладалося. Факт реєстрації відповідача та його малолітньої дитини у цій квартирі створює позивачу безумовні перешкоди у володінні та користуванні своїм майном, тому його право власності підлягає захисту шляхом визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений позивачем при поданні до суду позовної заяви за вимогою немайнового характеру.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 391, 406 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 ,ідентифікаційний номер у справі відсутній у зв`язку з неможливістю однозначної ідентифікації фізичної особи згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит суду).

Третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, майд. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 40392354).

Третя особа: орган опіки та піклування Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, майд. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).

Повне судове рішення складено 18.12.2020 року.

Суддя Л.М. Семенцова