Рішення № 9366645, 29.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.10 р. Справа № 4/64

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 субєкт підприємницької діяльності

від відповідача Борняков І.О. довіреність від 27.04.2010р., №32,

за позовом - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка

до відповідача - Приватного підприємства „Дінікс-компані” м. Горлівка

про стягнення 108617,82грн. заборгованості, 1428,40грн. 3%річних

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 108617,82грн. заборгованості, 1428,40грн. 3%річних.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №1-03 від 25.04.2009р., рахунки №1-06 від 18.06.2009р. на суму 60773,76грн., №2-08 від 17.08.2009р. на суму 53856,00грн., №3-09 від 15.09.2009р. на суму 43075,09грн., №4-09 від 16.09.2009р. на суму 75352,32грн., №5-09 від 22.09.2009р. на суму 69926,40грн., №6-09 від 27.09.2009р. на суму 70937,28грн., №7-09 від 28.09.2009р. на суму 76530,24грн., які виписані позивачем, витяги з банківського рахунку та платіжні доручення в обґрунтування часткової оплати товару відповідачем, накладні №1-08 від 21.08.2009р. на суму 60773,76грн., №2-09 від 15.09.2009р. на суму 53856,00грн., №3-09 від 16.09.2009р. на суму 43075,09грн., №4-09 від 17.09.2009р. на суму 75352,32грн., №5-09 від 23.09.2009р. на суму 69926,40грн., №6-09 від 28.09.2009р. на суму 70937,28грн., №7-09 від 29.09.2009р. на суму 76530,24грн. та довіреності №215 від 20.08.2009р., №253 від 24.09.2009р., вимогу про оплату від 25.02.2010р.

Заявою від 29.04.2010р. позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміни підставу позову і просить вважати проведені поставки позадоговірними. Крім цього змінив суму позову у звязку з частковою оплатою боргу відповідачем після звернення його до господарського суду. Остаточні вимоги складаються з боргу в сумі 33617,85грн. та річних процентів за несвоєчасне виконання грошового зобовязання в сумі 1428,40грн.

Відповідач погодився з сумою боргу, але вважає вимоги позивача щодо стягнення річних процентів за невиконання грошового забезпечення необґрунтованими.

При вирішенні даного спору, після дослідження всіх наданих сторонами та зібраних судом доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного:

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

2

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству

З документів, наданих сторонами рахунку, виставленому постачальником та сплати його в повному розмірі вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобовязань. Цей факт підтверджується виставленими позивачем відповідачу для оплати рахунки, в яких обумовлені предмет поставки, ціна, кількість товару, та сума. Виставлені рахунки частково оплачені і за ними одержаних відповідачем товар. Таким чином, позивач взяв на себе зобовязання поставити товар визначений в рахунках, а відповідач зобовязався виставлені відповідачем рахунки сплатити та одержати від позивача товар на суму, яка вказана в рахунках.

Із взаємодій сторін, відповідно до п.2ст.509 Цивільного кодексу і п.п.1 п.2 ст.11 цього ж Кодексу, за якими зобовязання виникають, зокрема, з підстав правочину, суд встановив, що зобовязання, які виникли у сторін, направлені на виконання окремих зобовязань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем виставлений відповідачу рахунок №1-06 від 18.06.2009р. на суму 60773,76грн., який сплачений відповідачем в більшому обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями: № 742 від 12.06.09р. на суму 50000,00грн., № 858 від 20.08.2009р. в сумі 40000,00грн., № 1266 від 16.11.09р. на суму 40000,00грн., № 1380 від 03.12.2009р. в сумі 20000,00грн.

Виставлений позивачем рахунок № 2-08 від 17.08.2009р. на суму 53856,00грн. сплачений відповідачем теж в більшому обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями: № 966 від 08.08.09р. в сумі 60000,00грн., № 1178 від 20.07.09р. в сумі 31833,24грн., № 1455 від 21.12.09р. в сумі 20000,00грн., № 57 від 27.01.2010р. в сумі 20000,00грн. (після звернення з позовом).

Виставлений позивачем рахунок № 3-09 від 15.09.09р. на суму 43075,09грн., сплачений відповідачем в більшому обсязі платіжними дорученнями: № 1030 від 18.08.09р. в сумі 50000,00грн. та після звернення з позовом перераховано ще платіжними дорученнями № 108 від 11.02.2010р. в сумі 10000,00грн., № 241 від 30.03.2010р. в сумі 20000,00грн., № 255 від 01.04.2010р. в сумі 15000,00грн.

Виставлений позивачем рахунок № 4-09 від 16.09.09р. на суму 75352,32грн., сплачений відповідачем після звернення з позовом платіжними дорученнями № 318 від 19.04.2010р. в сумі 20000,00грн. та № 342 від 26.04.2010р. в сумі 20000,00грн.

Виставлені позивачем рахунки № 5-09 від 22.09.09р. на суму 69926,40грн., № 6-09 від 27.09.09р. на суму 70937,28грн. в № 7-09 від 28.09.09р. на суму 76530,24грн. до наступного часу не сплачені.

Платіжними дорученнями доведено, що відповідач перерахував за виставленими позивачем рахунками - 341833,24грн.

Представником відповідача на підставі довіреностей №215 від 20.08.2009р., №253 від 24.09.2009р. отриманий товар по накладним №1-08 від 21.08.2009р. на суму 60773,76грн., №2-09 від 15.09.2009р. на суму 53856,00грн., №3-09 від 16.09.2009р. на суму 43075,09грн., №4-09 від 17.09.2009р. на суму 75352,32грн., №5-09 від 23.09.2009р. на суму 69926,40грн., №6-09 від 28.09.2009р. на суму 70937,28грн., №7-09 від 29.09.2009р. на суму 76530,24грн.

Всього на загальну суму 450451,09грн. Цей факт не спростовується відповідачем.

Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Таким чином, на час звернення із позовом, неоплаченим залишився товар на загальну суму 33617,85грн. (450451,09 341833,24).

Враховуючи, що зобовязання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт поставки товару та його несплати з боку відповідача, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33617,85грн. В решті суми боргу справу припиняє провадженням за відсутністю спору на час вирішення у звязку з оплатою відповідачем частини боргу після звернення позивача до господарського суду з позовом відповідно до п.1-1ст.80 ГПК України..

3

Що стосується вимог позивача про стягнення з боржника 1428,40грн. 3%річних, суд відмовляє, виходячи з наступного:.

Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не доведено факт направлення відповідачу вимоги, він не може стягувати з боржника річні проценти за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, так як не доведено невиконання обумовлений сторонами строків виконання грошового зобовязання.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати у розмірі передбаченому законодавством: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в розмірі пропорційно суми заборгованості, яка не сплачена була відповідачем до предявлення позову.

На підставі ст.ст.11,175,179,180,181,509,526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,п.1-1ст.80,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка до Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка про стягнення 108617,85грн. заборгованості, 1428,40грн. 3%річних частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м. Горлівка-84601, пр. Перемоги, 103, ЄДРПОУ 30585302 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 заборгованості в сумі 33617,85грн., державного мита в розмірі 1086,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,94грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі сплаченого після звернення позивача з позовом до господарського суду в сумі 75000,00грн. за відсутністю спору на час вирішення.

Відмовити в позові в частині стягнення річних процентів в сумі 1428,40грн. за недоведеністю прострочки оплати.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 29.04.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1- відповідачу