Рішення № 93663514, 21.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6851/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26343789, місцезнаходження: 65026, м.Одеса, вул. Катерининська 14) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40055626, адреса: вул.Канатна 83, м.Одеса, 65012) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до ОСОБА_1 , у кому позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 виконати Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3, а саме:

- привести фасад будівлі-пам`ятки з боку АДРЕСА_2 у відповідність до паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

- звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власницею нежилого офісного приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер № 228-Од. Управлінням зафіксовано факт та наслідки проведення робіт з оздоблення, фарбування фасаду будівлі-пам`ятки по АДРЕСА_2 . Внаслідок проведення вищезазначених робіт фасад будівлі-пам`ятки за вищезазначеною адресою було пофарбовано в темно-сірий колір. Проведення даних робіт здійснене без погоджувальних, дозвільних документів органів охорони культурної спадщини. Роботи негативно вплинули на візуальне сприйняття пам`ятки, призвели до зміни пам`ятки та часткової втрати її предмету охорони. З урахуванням виявленого факту незаконного проведення робіт з оздоблення, фарбування фасаду по АДРЕСА_2 з боку приміщень позивачем видано Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3 в якому Відповідачу, викладено вимогу протягом 10 календарних днів з дати отримання цього розпорядження надати на адресу управління узгоджений паспорт оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_8 АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) та охоронний договір на пам`ятку. Пзивач зазначає, що станом на день подання позову повідомлення про виконання Розпорядження до управління не надходило та фактичне виконання Розпорядження відсутнє, що підтверджується актами візуального огляду об`єкта культурної спадщини від 18.06.2020 року № 115/2020; від 22.06.2020 року № 158/2020. Відповідачем, в порушення ч. 6 ст. 3, ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», станом на день подання позову, законне Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3 не виконане.

27.07.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

07.10.2020 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що твердження Позивача про порушення ОСОБА_1 норм Закону «Про охорону культурної спадщини» не відповідають дійсності, адже відповідачу не були відомі вимоги зазначені в розпорядженні так, як відповідач не отримувала зазначене розпорядження. Відповідач стверджує, що з моменту придбання 26 грудня 2009 року приміщення у власність і до теперішнього часу, жодних робіт з оздоблення, фарбування фасаду ОСОБА_1 не здійснювалося. Зовнішній вигляд фасаду відповідає паспорту забарвлення і обробки фасаду пам`ятника архітектури та містобудування, та ніяких робіт по зміні зовнішнього вигляду фасаду, його кольору фасаду з моменту придбання та до теперішнього часу Відповідачкою не здійснювалося. Також відповідач заперечує щодо вимоги позивача звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ). зазначаючи, що позивачем не надано до суду доказів, щодо відсутності звернення ОСОБА_2 до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації із заявою по укладення охоронного договору та відсутності уже укладеного договору.

21.10.2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі Департамент національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, розгляд справи розпочато з початку.

10.11.2020 року ухвалою суду зупинено провадження по справі.

27.11.2020 року представником відповідача надано до суду заяву про закриття підготовчого провадження та продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

30.11.2020 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 листопада 2020 року.

30.11.2020 року представники сторін до суду не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Судом, керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України продовжено розгляд справи в порядку письмово провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

26.12.2009 року ОСОБА_1 придбала відповідно до договору купівлі-продажу нежиле офісне приміщення № 2

Відповідно до відомостей з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та складається з нежилого офісного приміщення № 2, основною площею 163,8 кв.м., загальною площею 251,1 кв.м. (а.с. 106 том 1).

16.02.2017 року право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та складається з нежилого офісного приміщення № 2 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.19 том 1).

Наказом Міністерства культури і туризму України від 728/0/16-08 від 20.06.08р. зазначена будівля за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт контролю: будівля за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ) - «Будівля Рішельєвського ліцею ( АДРЕСА_5 » (арх. Шаль Ф. ), 1819 р., занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер: № 228-Од.

25.05.2020 року Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради на адресу ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ) направлено лист, в якому позивач зазначив, що за результатами візуального обстеження будівлі-пам`ятки по АДРЕСА_2 , з метою відтворення первісного вигляду фасадів будівлі, ОСОБА_4 необхідно, у найкоротший термін, провести відповідні заходи, а саме: привести фасад будівлі у відповідність з узгодженим паспортом оздоблення фасаду та надати до управління копію охоронного договору (а.с.21 том 1).

10.06.2020 року Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради прийнято розпорядження № 01-15/3 відносно ОСОБА_1 , яка є власницею нежилого офісного приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт контролю: будівля за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ) - « АДРЕСА_5 » (арх. Шаль Ф. ), 1819 р., у якому в 1825 р. жив Міцкевич А. - польський поет, у 1855-1856 рр. викладав Менделєєв Д. І. - російський вчений-хімік.

Даним розпорядженням встановлено вид та строки виконання заходів щодо охорони пам`ятки місцевого значення та приведення її до належного стану:

- протягом 10 календарних днів з дати отримання цього розпорядження надати на адресу управління узгоджений паспорт оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 та охоронний договір на пам`ятку;

- при відсутності у ОСОБА_7 , паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ). який підтверджує його теперішній стан, протягом 30 календарних днів з дати отримання цього розпорядження застосувати заходи по приведенню фасаду будівлі-пам`ятки з боку АДРЕСА_2 у відповідність до паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2. який є в наявності в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради.

- при відсутності охоронного договору, протягом 10 календарних днів з дати отримання цього розпорядження звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.23-24 том 1).

18.06.2020 року посадовими особами Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради складено акт візуального обстеження № 115/2020, об`єкт контролю: АДРЕСА_9 - «Будівля Рішельєвького ліцею ( АДРЕСА_5 » (дрх. Шаль Ф. ), 1819 р., у якому в 1825 р. жив Міцкевич А. - польський поет, у 1855-1856 рр. викладав Менделєєв Д. І. - російський вчений-хімік. Наказом Міністерства культури і туризму України від. 728/0/16-08 від 20.06.08р. зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер: № 228-Од. Під час огляду встановлено, що вимоги розпорядження № 01-15/3 від 10.06.2020 року ОСОБА_1 , не виконані (а.с.25 та з/б том 1).

22.07.2020 року посадовими особами Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради складено акт візуального обстеження № 115/2020 вищезазначеного об`єкту, за результатами якого встановлено, що фасадна частина будівлі з боку АДРЕСА_2 залишається пофарбованою в темно-сірий колір, змін стосовно проведення робіт на частині фасаду не виявлено. Раніше управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради на адресу ОСОБА_1 надіслано розпорядження від 10.06.2020 № 01-15/3 стосовно надання на адресу управління узгодженого паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) та охоронний договір на пам`ятку і застосувати заходи по приведенню кольору фасаду у відповідність до узгодженого паспорту оздоблення та фарбування фасаду. Вимоги викладені в розпорядженні ОСОБА_1 , не виконанні (а.с.28).

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слід застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері; предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень.

Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відтак, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000р. №1805-III (надалі - Закон №1805, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У преамбуліЗакону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону №1805 об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України №1805 державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначені повноваження органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій, до компетенції яких належить, зокрема:

- здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно - правових актів про охорону культурної спадщини;

- забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

- призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого населення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;

- видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них ( п. 14);

- надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.

Згідно п.1.1. Положення про Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018р. №3044-VII, Управління є виконавчим органом Одеської міської ради.

Згідно п.1.4. вищезазначеного положення управління є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Основні завдання і функції Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради передбаченні п. 2 вищезазначеного положення, зокрема до компетенції управління відносяться: забезпечення виконання вимог законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста Одеси; Здійснення відповідно до законодавства України контролю за використанням об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, що є об`єктами культурної спадщини, у тому числі щойно виявлених або об`єктів, що знаходяться в межах комплексної охоронної зони, зон охорони пам`яток, історичних ареалів, а також забезпечення дотримання режиму їх використання,спрямування відповідної інформації для узагальнення до відповідного уповноваженого органу Одеської міської ради; забезпечення заходів із захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення,припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законодавством дозволів або з відхиленням від них.

Отже, у відповідача наявні повноваження передбачені Законом №1805, зокрема, на видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, оскільки його віднесено до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1805, рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Згідно зі ст. 9 Закону №1805 право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 24 Закону № 1805 власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Положеннями ст.ст. 25-26 Закону № 1805 надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Статтею 27 Закону №1805 передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Також, ст. 29 Закон №1805 визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що порушення зобов`язання щодо утримання пам`ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом, а також зобов`язання виконати дії щодо усунення відповідних порушень на підставі відповідного рішення, розпорядження, припису, постанови.

Як встановлено судом, за результатами візуального обстеження Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради 10.06.2020 року прийнято розпорядження № 01-15/3 відносно ОСОБА_1 , яка є власницею нежилого офісного приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_2 ; об`єкт контролю: будівля за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ) - « АДРЕСА_5 » (арх. Шаль Ф. ), 1819 р., у якому в 1825 р. жив Міцкевич А. - польський поет, у 1855-1856 рр. викладав Менделєєв Д. І. - російський вчений-хімік, яким зобов`язано ОСОБА_1 , виконати наступні заходів щодо охорони пам`ятки місцевого значення та приведення її до належного стану:

- протягом 10 календарних днів з дати отримання цього розпорядження надати на адресу управління узгоджений паспорт оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 та охоронний договір на пам`ятку;

- при відсутності у ОСОБА_7 , паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ), який підтверджує його теперішній стан, протягом 30 календарних днів з дати отримання цього розпорядження застосувати заходи по приведенню фасаду будівлі-пам`ятки з боку АДРЕСА_2 у відповідність до паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2. який є в наявності в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради.

- при відсутності охоронного договору, протягом 10 календарних днів з дати отримання цього розпорядження звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) (а.с.23-24 том 1).

При цьому, в позовній заяві позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 виконати Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3, а саме:

- привести фасад будівлі-пам`ятки з боку АДРЕСА_2 у відповідність до паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

- звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Отже, як вбачається із зазначеного, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 виконати вимоги Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3 шляхом вчинення дій, які не передбачені вказаним Розпорядженням від 10.06.2020 року № 01-15/3. При цьому, в позовній заяві позивач наводить обґрунтування протиправності дій відповідача саме щодо невиконання останнім вимог Розпорядження Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 10.06.2020 року № 01-15/3, які полягають у необхідності протягом 10 календарних днів з дати отримання розпорядження надати на адресу управління узгоджений паспорт оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 та охоронний договір на пам`ятку, а у випадку відсутності такого паспорту - застосувати заходи по приведенню фасаду будівлі-пам`ятки з боку АДРЕСА_2 у відповідність до паспорту оздоблення та фарбування фасаду пам`ятки архітектури та містобудування який є в наявності в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради, а також при відсутності охоронного договору - звернутися до Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з заявою та необхідним пакетом документів щодо укладення охоронного договору на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ). Тобто, позивач просить задовольнити позов зобов`язавши ОСОБА_1 виконати вимоги Розпорядження від 10.06.2020 року № 01-15/3 не у спосіб, що передбачений вимогами Розпорядження Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 10.06.2020 року № 01-15/3 від 10.06.2020 року № 01-15/3.

За встановлених судом обставин справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради за даним позовом.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - не підлягає задоволенню.

З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Департаменту національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.