Рішення № 93663036, 21.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року справа №320/8849/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3018 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини 3018 Національної гвардії України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3018 НГУ (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) в частині порушень законодавства про звернення громадян, перевищення термінів надання відповіді та надання не повної відповіді на заяву ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати військову частину 3018 НГУ (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) розглянути та надати відповідь на питання щодо виплати середнього розміру грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з ОСОБА_1 , яке викладене у заяві від 27.07.2020 № К-59.

В обгрунтування таких вимог позивач зазначив, що питання порушені ним в заяві не потребували додаткового вивчення, тому що документи, копії яких запитував, були утворені у процесі попередньої діяльності військової частини 3018 НГУ, а тому відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» повинні були бути вирішеними невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Однак, у встановлені законом терміни, відповіді на свою заяву позивач не отримав. Таким чином, позивач вважає, що полковником ОСОБА_2 порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян".

Ухвалою суду від 05.10.2020 у цій адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, зазначив про те, що вказана позивачем заява була отримана військовою частиною 27.07.2020, ретельно розглянута та проведена підготовка та перевірка запитуваних у заяві відомостей, виготовлені відповідні копії та довідки. 25.08.2020 на зазначену заяву належним чином у встановлений законодавством України строк була надіслана відповідь (вих. № 18/13-1579-К-59). Відповідач зазначає, що вказана відповідь з невідомих причин позивачем у поштовому відділенні тривалий час не отримувалась, а вручено було лише 22.10.2020 року. Однак, позивачем, який з невідомих причин не отримував у поштовому відділенні відповідь на свою заяву із додатками, була подана позовна заява.

На підставі викладеного, відповідача вважає, що позовні вимоги громадянина ОСОБА_3 є незаконними, не грунтуються на доведених фактах, безпідставні, мають корисливий характер та намір стягнути з держави та військової частини, яка безпосередньо виконує бойові завдання із захисту територіальної цілісності та конституційного ладу України у зоні проведення операції Об`єднаних сил, бюджетні кошти, та такі, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3 Конституції України визначає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 21, 22 Конституції України закріплюють вільність і рівність людей у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб для захисту своїх прав та інтересів є конституційним правом кожного громадянина. У ст. 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.

У Роз`ясненні Міністерства юстиції України від 04.04.2012 "Конституційне право громадян на звернення до органів державної влади" зазначено: "від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян."

В Україні ключовим нормативно-правовим актом, який закріплює право громадян на звернення є Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996.

Згідно ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. При цьому формами звернень в контексті зазначеного закону є заяви та скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин має право вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" визначає обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина.

27 липня 2020 року, ОСОБА_1 , з метою реалізації своїх особистих прав і законних інтересів, звернувся до командира військової частини 3018 Національної гвардії України (далі - НГУ) полковника ОСОБА_2 з заявою, яка була зареєстрована за № К-59.

Питання порушені ним в заяві не потребували додаткового вивчення, тому що документи, копії яких запитував, були утворені у процесі попередньої діяльності військової частини 3018 НГУ, а тому відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» повинні були бути вирішеними невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судом встановлено, у встановлені законом терміни, відповіді на свою заяву позивач не отримав.

Твердження відповідача стосовно того, що відповідь була надіслана 25.08.2020 року у встановлений законодавством України строк не відповідає дійсності з огляду на те, що відповідь на мою заяву військовою частиною 3018 Національної гвардії України було надано рекомендованим листом №0820505285716 з поштового відділення Ірпінь-5 (індекс 08205) лише о 18 годині 40 хвилин 08 вересня 2020року, що підтверджується поштовим конвертом та трекінгом відправлень офіційного сайту АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, тобто на 44 день.

Таким чином, полковником ОСОБА_2 порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення позивача.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимогу про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

З положень вказаних вище статей нормативно-правовових актів України випливає необхідність зобов`язання відповідача розглянути та надати відповідь на подану ОСОБА_1 заяву від 27.07.2020 № К-59.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своєї бездіяльності, а тому суд вважає, що позовні вимог слід задовольнити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3018 НГУ (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) в частині порушень законодавства про звернення громадян, перевищення термінів надання відповіді та надання не повної відповіді на заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

2. Зобов`язати військову частину 3018 НГУ (код ЄДРПОУ 39806952; 08291, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Проскурівська, будинок 18) розглянути та надати відповідь на питання щодо виплати середнього розміру грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), яке викладене у заяві від 27.07.2020 № К-59.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.