Рішення № 9366264, 05.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.10р.Справа № 35/99-10 За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал",

м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Тоджима", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 636,61 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Слєпкова М.М., юрисконсульт, дов. № 07/28-06 від 11.01.2010р.

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за надані послуги з водопостачання та водовідведення - 5296,46 грн, інфляційні втрати - 403,71 грн, 3% річних - 109,02 грн, пеню - 2827,42 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором №5476 від 08.12.2003р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки останньому були надані всі процесуальні можливості для надання суду своїх пояснень, строк вирішення спору, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вичерпано.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним виробничим управлінням водпровідно каналізаційного господарства, правонаступником якого є Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал»(надалі Позивач) та Приватним підприємством «Тоджима»(надалі Відповідач) було укладено договір №5476 від 08.12.2003р. на надання послуг водопостачання та водовідведення. Відповідно до п. 9.1. договору, термін його дії в частині послуг водопостачання закінчувався 08.12.2004р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги –до повного погашення заборгованості. В п.9.2. договору встановлено, що якщо жодна із сторін не заявить про наміри внести зміни, доповнення чи відмову від договору, то він вважається таким, що продовжив свою дію на наступний рік.

Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Відповідно до умов договору Позивач зобов’язався здійснювати централізоване водопостачання та водовідведення об’єктів водоспоживання, які належать Відповідачу. Відповідач, відповідно до п. 5.3. договору, зобов’язався своєчасно, до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим розрахуватися за надані послуги.

В спірний період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. включно Позивач взяті на себе зобов’язання щодо надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення виконав, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та рахунками на оплату:

-          акт прийому-передачі №141437 від 31.10.2008р. –502,81 грн.

-          рахунок № 307672 від 31.10.2008р.

-          акт прийому-передачі №141436 від 28.11.2008р. –463,63 грн.

-          рахунок № 319951 від 38.11.2008р.

-          акт прийому-передачі №141435 від 31.12.2008р. –450,57 грн.

-          рахунок № 330423 від 31.12.2008р.

-          акт прийому-передачі №141434 від 30.01.2009р. –417,92 грн.

-          рахунок № 340605 від 30.01.2009р.

-          акт прийому-передачі №141433 від 27.02.2009р. –293,85 грн.

-          рахунок № 349019 від 27.02.2009р.

-          акт прийому-передачі №141432 від 31.03.2009р. –417,92 грн.

-          рахунок № 358490 від 31.03.2009р.

-          акт прийому-передачі №141431 від 30.04.2009р. –404,86 грн.

-          рахунок № 361830 від 30.04.2009р.

-          акт прийому-передачі №141430 від 29.05.2009р. –391,80 грн.

-          рахунок 375808 від 29.05.2009р.

-          акт прийому-передачі №141429 від 30.06.2009р. –437,51 грн.

-          рахунок 384278 від 30.06.2009р.

-          акт прийому-передачі №141428 від 26.10.2009р. –374,83 грн.

-          рахунок № 392062 від 31.07.2009р.

-          акт прийому-передачі №141427 від 31.08.2009р. –397,10 грн.

-          рахунок № 403055 від 31.08.2009р.

-          акт прийому-передачі №141426 від 30.09.2009р. –361,00 грн.

-          рахунок № 411870 від 30.09.2009р.

-          акт прийому-передачі №146163 від 30.10.2009р. –382,66 грн.

-          рахунок № 421070 від 30.10.2009р.

Всього за спірний період надано послуг на суму 5296,46 грн. В актах зазначена кількість спожитої води відповідно до приладу обліку, її вартість та загальна сума. Відповідач вказані акти не підписав, разом з тим мотивованих заперечень щодо них не надав, вимог не заперечив.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідач умови договору щодо оплати за послуги водопостачання та водовідведення не виконав, за послуги не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5296,46 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п. 6.2. договору за несвоєчасну сплату послуг водопостачання та водовідведення в строк, вказаний в п. 5.3. договору, Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується з 11 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сто-рін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Націона-льного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом Украї-ни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'я-зань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З врахуванням цього, пеня за період прострочення платежів з 11.11.2008р. по 10.05.2009р. становитиме 304,76 грн.

Щодо стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сторонами не заявлено про застосування позовної давності до цих відносин, отже, відсутні підстави для застосування позовної давності щодо стягнення пені за період прострочення з 11.11.2008р. по 25.02.2009р. В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки пеня розрахована позивачем, виходячи з 1% за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за листопад 2008р. –грудень 2009р. становлять 403,71 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 11.11.2008р. по 01.12.200р. –109,02 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –5296,46 грн, пені –304,76, інфляційних втрат –403,71 грн та 3% річних –109,02 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Тоджима»- 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, код ЄДРПОУ 19434132 (р/р 26009114568001 в Південному відділенні КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Міського комунального підприємства «Дніпроводоканал»- 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-а, код ЄДРПОУ 03341305 (р/р 26007301117501 у Філії Акціонерного банку «Південний»в м. Дніпропетровську, МФО 306458) борг – 5296,46 грн (п’ять тисяч двісті дев’яносто шість грн 46 коп), інфляційні втрати –403,71 грн (чотириста три грн 71 коп), 3% річних - 109,02 грн (сто дев’ять гн 02 коп), пеню –304,76 грн (триста чотири грн 76 коп), витрати по сплаті державного мита –72,22 грн (сімдесят дві грн 22 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –167,09 грн (сто шістдесят сім грн 09 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 30.04.2010р.