Рішення № 9366244, 05.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.10р.Справа № 35/111-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства

"ВелдінТек", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь

Дніпропетровської області

про стягнення 21 610,11 грн.

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Юрченко М.В., представник, дов. № 01/03 від 05.03.2010р.

Подогоров Д.О., директор, контракт від 10.09.2007. паспорт серії АН № 633313 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області

Від відповідача: Шепотін В.С., представник, дов. № 156 від 25.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг з урахуванням інфляційних збитків - 17 839,16 грн, пеню - 3 316,88 грн, 3% річних - 454,06 грн, витрати на юридичні послуги - 5 000,00 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором № 209 від 19.03.2009р.

Позивачем було надано заяву від 23.04.2010р. про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Відповідача борг з урахуванням інфляційних збитків –17435,94 грн, пеню –2584,19 грн, 3% річних – 362,47 грн з тих же підстав. Представники Позивача зменшені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач не заперечує проти того, що отримав спірну продукцію. Разом з тим стверджує, що вказана продукція поставлена не за договором, та спірний договір не може бути підставою для нарахування санкцій. Вказує на невірний розрахунок пені, річних та інфляційних втрат. Проти стягнення витрат на юридичну допомогу заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю науково –виробни- чим підприємством "ВелдінТек" - постачальник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" - покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №209 від 19.03.2009р. строком дії до 31 грудня 2009 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію матеріально –технічного призначення (товар), кількість, асортимент та якість якого визначаються за згодою сторін та вказується в специфікаціях, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору.

На виконання умов договору та згідно специфікацій №1, 2, які підписані представниками сторін, позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 17134,64 грн, що підтверджується накладною № В-0000022 від 16.04.2009р., та не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача, що товар було поставлено не на виконання цього договору, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ним не доведено наявність іншого договору чи інших правовідносин з позивачем, асортимент поставленого товару відповідає узгодженому сторонами в специфікаціях до договору.

Відповідно до п.4.1. договору Відповідач зобов’язаний здійснити оплату товару на поточний рахунок Позивача в сумі відповідно до вартості поставленої партії товару з урахуванням НДС протягом тридцяти банківських днів з дати поставки товару та наданням Позивачем рахунку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач зобов’язання щодо оплати товару виконав частково, та 19.01.2010р. сплатив 1440,34 грн з посиланням на рахунок позивача №В-00000035 від 16.04.2009р., що свідчить про отримання ним цього рахунку. Заборгованість становить 15694,30 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи відповідачем не надано, та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей) за порушення строку розрахунку Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки за кожен день простроченого платежу. В зв’язку з простроченням оплати з Відповідача підлягає стягненню пеня за період прострочення з 28.05.2009р. по 16.11.2009р. в сумі 1587,92 грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 996,27 грн судом відхиляються з наступних підстав. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Зобов’язання щодо оплати повинні бути виконані до 16.05.2009р. (протягом тридцяти днів, оскільки визначення «банківський день»законодавство не містить) та нарахування пені відповідно припиняється 16.11.2009р. Позивач розраховує пеню за період прострочення платежів до 05.03.2010р., що не відповідає вище викладеним положенням ст. 232 ГК.

З огляду на те, що відповідач не сплатив борг та порушив умови договору, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення з 28.05.2009р. по 05.03.2010р. (в межах заявленого позивачем періоду) становлять 362,47 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з травня 2009р. –лютий 2010р. становлять 1741,64 грн. Річні та інфляційні втрати вірно розраховані позивачем в розрахунку до заяви про зменшення позовних вимог та ці вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються,з окрема, з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. За приписами частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Позивач не надав доказів, що особа, яка надає юридичні послуги, являється адвокатом. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача витрат на юридичні послуги в сумі 5000,00 грн не підлягають задоволенню, та ці вимоги не були підтримані позивачем в заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав зобов’язання щодо оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови договору та вище наведені положення закону.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –15 694,30 грн, пені –1587,92 грн, 3% річних –362,47 грн, інфляційних втрат –1741,64 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, ч. 1 ст. 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" –53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Трубників, буд. 56, код ОКПО 35537363 (р/р 2600630358201 в АБ «Кредит-Днепр», МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробниче підприємство "ВелдінТек" –49019, м. Дніпропет-ровськ, вул. Червонозаводська, 68, код ОКПО 33856065 (р/р 26006024824100 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305633) борг –15694,30 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири грн 30 коп), пеню – 1587,92 грн (одну тисячу п’ятсот вісімдесят сім грн 92 коп), інфляційні втрати – 1741,64 грн (одну тисячу сімсот сорок одна грн 64 коп), 3% річних – 362,47 грн (триста шістдесят дві грн 47 коп), витрати по сплаті державного мита –193,86 грн (сто дев`яносто три грн 86 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –224,44 грн (двісті двадцять чотири грн 44 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 28.04.10р.