Рішення № 93659854, 15.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020м. ДніпроСправа № 904/4830/20

за позовом Renitavo Investment LTD(Ренітаво Інвестмент ЛТД), Лімасол, Кіпр

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 6 954 996, 65 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Буря О.Є.

від відповідача Матвєєва Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Компанія Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6 954 996, 65 грн., з яких: 6 726 376,50 грн. - заборгованості з виплати дивідендів, 121 659,74 грн. інфляційні втрати та 106 960,41 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.07.2019 року загальними зборами акціонерів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було прийнято рішення про здійснення виплати дивідендів акціонерам товариства. Однак, в порушення вимог закону, Відповідач зобов`язання щодо сплати дивідендів Позивачу не виконав, у зв`язку із чим, останній звернувся з даним позовом до суду.

07.09.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти заявлених вимог заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ПрАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" отримало вимоги акціонерів, які на загальних зборах акціонерів від 18.10.2019 року голосували проти рішення про зміну типу товариства та ставлять питання про викуп товариством належним їм акцій, відповідно до ст.ст. 68,69 Закону України «Про акціонерні товариства». За доводами Відповідача, в силу приписів ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства» до виконання зобов`язання з викупу акцій у зазначених акціонерів, він позбавлений права на виплату дивідендів, в зв`язку із чим, просить відмовити в задоволенні заявленого позову. Крім того, Відповідач заперечив проти стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат та відсотків річних, при цьому зазначив, що між сторонами виникли не грошові зобов`язання, за неналежне виконання яких може бути застосована відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, а організаційно-господарські, до яких не підлягає застосуванню вказана норма.

Ухвалою від 27.10.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 15.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) станом на 19.07.2019 року володіла 1 500 000 штук акцій Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а отже, являлася акціонером ПАТ "ПІВДГЗК".

Позачерговими загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що відбулися 19.07.2019 року, прийнято наступні рішення:

- частину нерозподіленого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 7 133 259 678,11 грн. направити на виплату дивідендів за простими акціями Товариства;

- здійснити виплату дивідендів акціонерам Товариства за 2018 рік із розрахунку 4,484251 грн. на одну просту акцію;

- визначити, що дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати встановлює Наглядова рада Товариства;

- встановити, що виплата дивідендів щодо всього випуску акцій Товариства повинна здійснюватись безпосередньо акціонерам Товариства.

Рішенням Наглядової ради ПАТ "ПІВДГЗК" від 19.07.2019 року (протокол № 150/2019-1) встановлено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки виплати дивідендів акціонерам Товариства, а саме:

- дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 03 серпня 2019 року;

- дата початку строку виплати дивідендів - 06 серпня 2019 року, строку виплати дивідендів повинна бути здійснена у строк, що не перевищує шість місяців із дня прийняття Загальними зборами акціонерів Товариства рішення про виплату дивідендів;

- спосіб виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам;

- порядок виплати дивідендів - дивіденди виплачуються в грошовій формі шляхом направлення дивідендів у повному обсязі безпосередньо акціонерам згідно з переліком осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеним станом на 03 серпня 2019 року, відповідно до кількості належних їм акцій на дату складання переліку.

Згідно реєстру власників іменних цінних паперів станом на 03.08.2019 року, тобто на дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів від ПАТ "ПІВДГЗК" за рішенням загальних зборі акціонерів від 19.07.2019 року, Компанія Renitavo Investment LTD являлася акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", якому належало 1 500 000 штук акцій ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Отже, Позивач як власник 1 500 000 штук акцій ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право на отримання дивідендів із розрахунку 4,484251 грн. на одну просту акцію, що становить 6 726 376,50 грн., які мали бути виплачені протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, тобто до 19.01.2020 року включно.

24.12.2019 року Renitavo Investment LTD направило на адресу AT "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заяву про виплату дивідендів (до вимоги були додані оригінал виписки з рахунку в цінних паперах станом на 19.07.2019 року, нотаріально засвідчені копії апостильованих реєстраційних та статутних документів позивача та документи, що підтверджують повноваження представника).

Крім того, Позивач вимагав надання копії протоколу Загальних зборів акціонерів AT "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 19.07.2019 року; копії протоколу засідання Наглядової Ради AT "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", на якому встановлено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк виплати дивідендів; витягу з переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів; повідомлення, що надсилається особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації про дату, розмір, порядок та строк їх виплати, щодо виплати дивідендів на користь Renitavo Investment LTD (до вимоги були додані оригінал виписки з рахунку в цінних паперах станом на 23.12.2019 року та документи, що підтверджують повноваження представника).

В установлений законом шестимісячний строк Відповідач дивіденди Позивачу не сплатив, що стало причиною виникнення даного спору.

За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденди, є частиною чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Відповідно до частини 2 статті 10 названого Закону, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити учаснику товариства відповідну суму коштів у строк, визначений статутом чи загальними зборами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата учаснику дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає такому учаснику, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

На час вирішення даного спору в суді, Відповідач не здійснив виплату дивідендів на користь Позивача, чим порушив права останнього на мирне володіння майном.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення суми дивідендів у розмірі 6 726 376,50 грн., є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім вимоги про стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути на свою користь 121 659,74 грн. - інфляційних втрат та 106 960, 41 грн. - 3 % річних за період з 20.01.2020 року по 31.07.2020 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа 3% річних та інфляційних втрат, є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

За підрахунками суду, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено арифметично правильно.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6 954 996,65 грн. заборгованості, з яких: 6 726 376,50 грн. - заборгованість із виплат дивідендів, 106 960,41 грн. - 3% річних, 121 659,74 грн. - інфляційних втрат, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача з посиланням на неправомірність здійснення нарахування відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, через те, що між сторонами виникли не грошові зобов`язання, а зобов`язання організаційно-господарського характеру, суд вважає безпідставними й такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, адже грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (постанова Верховного Суду у справі № 910/11316/17 від 17.01.2018 року).

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача з посиланням на відсутність підстав для виплати дивідендів, в силу встановленої ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства» заборони їх виплату при наявності обов`язку товариства з викупу акцій.

Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо товариство має зобов`язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

Частинами третьою та четвертою статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм закону, зобов`язання акціонерного товариства здійснити викуп акцій, має бути виконано не пізніше 60 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу (30 днів для подачі акціонером письмової вимоги про викуп, 30 днів для після отримання вимоги на оплату вартості акцій).

Зважаючи на те, що рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій було прийнято товариством 18.10.2019 року, Відповідач мав виконати свій обов`язок щодо викупу не пізніше 16.12.2019 року, але зазначене зобов`язання товариством не виконано (доказів суду не надано).

Таким чином, враховуючи закріплений пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України принцип добросовісності, Відповідач не має права заперечувати проти виконання обов`язків (виплати дивідендів позивачу) з тих мотивів, що він не виконує інші свої зобов`язання (обов`язки з викупу акцій), виконання яких цілком залежить від його волі.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 00191000) на користь Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) (Arch. Makariou III, 113, 1st floor, 3021, Limassol, Cyprus (Apx. Макаріу ІІІ, 113, 1-й поверх, 3021, Лімассол, Кіпр), registration number 367668 (реєстраційний номер 367668) 6 726 376,50 грн. заборгованості з виплати дивідендів, 121 659,74 грн. інфляційних втрат, 106 960,41 грн. три проценти річних, 104 324,95 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2020

Суддя О.В. Ліпинський