Вирок № 93658395, 18.12.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2555/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2020 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

за участю секретаря Аврамчук Н.П.

прокурора Рудика Ю.В. обвинуваченої ОСОБА_1 захисника обвинуваченої - адвоката Петриченка О.Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 12020180130000521 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, одруженої, працюючої швачкою ТОВ "Морган Феніче", раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, -

в с т а н о в и в :

30 травня 2020 року о 15 год. 26 хв. ОСОБА_1 , працюючи на посаді заступника начальника відділення поштового зв`язку Здолбунів-5 Рівненської дирекції АТ «Укрпошта», що розташоване за адресою: м.Здолбунів Рівненської області, вул.Грушевського, 15, будучи згідно п.п. 2.1.2.1., п. 4.1.9. посадової інструкції заступника начальника відділення поштового зв`язку, матеріально-відповідальною особою, наділеною посадовими обов`язками щодо забезпечення збереження готівкових коштів і товарно-матеріальних цінностей відділення поштового зв`язку, перебуваючи у приміщенні відділення поштового зв`язку Здолбунів-5 у м.Здолбунові Рівненської області по вул.Грушевського, 15, всупереч порядку, встановленому ст.ст.13, 14 Закону України "Про поштовий зв`язок" та п.105 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами АТ «Укрпошта», умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, привласнила шляхом таємного вилучення з каси вказаного відділення поштового зв`язку грошові кошти АТ «Укрпошта» в розмірі 5200 (П`ять тисяч двісті) грн., які знаходились у її віданні та згідно форми ф.122 «Поштовий переказ» №271 від 29.05.2020р. підлягали виплаті ОСОБА_2 (за паспортом громадянина України НОМЕР_1 ) як грошовий переказ від ТОВ «Горинь Агро» (код ЄДРПОУ 34112267), чим заподіяла АТ «Укрпошта» матеріальну шкоду на зазначену суму.

Відразу після цього, 30 травня 2020 року о 15 год. 26 хв. ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні відділення поштового зв`язку Здолбунів-5 за адресою: м.Здолбунів Рівненської області, вул.Грушевського, 15, умисно, з метою приховування привласнення грошових коштів АТ «Укрпошта» на суму 5200 грн., володіючи паспортними даними ОСОБА_2 та, достовірно знаючи, що вона 30 травня 2020 року у відділенні поштового зв`язку Здолбунів-5 Рівненської дирекції АТ «Укрпошта» грошового переказу на суму 5200 грн. фактично не отримувала, розуміючи, що ведення касових операцій не відноситься до повноважень заступника начальника відділення поштового зв`язку Здолбунів-5 Рівненської дирекції АТ «Укрпошта», склала, підписала від імені потерпілої ОСОБА_2 та шляхом долучення до матеріалів бухгалтерської звітності установи, видала завідомо підроблений офіційний документ - службовий чек № 0030383 від 30 травня 2020 року, який посвідчує факт отримання ОСОБА_2 грошового переказу від ТОВ «Горинь Агро» (код ЄДРПОУ 34112267) на суму 5200 грн.

21 жовтня 2020 року в приміщенні Здолбунівської місцевої прокуратури (м.Здолбунів Рівненської області, вул.Княгині Ольги, 36) прокурор Здолбунівської місцевої прокуратури Рудик Ю.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку та обвинувачена ОСОБА_1 за участю захисника Петриченка О.Р. з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілого АТ «Укрпошта» Кучер О.М. надали письмові згоди прокурору на укладення угоди з обвинуваченою, оскільки завдані обвинуваченою збитки відшкодовані в повному обсязі, тому будь-яких претензій матеріального характеру вони до обвинуваченої не мають.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, та за ч.2 ст.358 КК України як складення та видача працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документа.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість в інкримінованованих кримінальних правопорушеннях і зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КК у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади у суб`єктів господарювання усіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, пов`язані із доступом до товарно-матеріальних цінностей та розпорядження ними на строк 1 (Один) рік, за ч.2 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 (Шістсот вісімдесят) грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади у суб`єктів господарювання усіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, пов`язані із доступом до товарно-матеріальних цінностей та розпорядження ними на строк 1 (Один) рік.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз`яснені обвинуваченій.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнала себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявила, що спроможна виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Суд переконався у тому, що обвинувачена правильно розуміє зміст угоди про визнання винуватості, наслідки її укладення та затвердження відповідно до ст.473 КПК України. Обвинуваченій роз`яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованих їй кримінальних правопорушень, на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні, заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на її користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України) та, що у разі невиконання нею угоди про визнання винуватості, відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право протягом строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.

Усвідомивши вказані обставини, обвинувачена в судовому засіданні наполягає на істинності своєї позиції у визнанні винуватості та запевнила суд, що укладення угоди є добровільним.

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, та за ч.2 ст.358 КК України як складення та видача працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документа.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів;кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.358 КК України, є кримінальним проступком.

Пом`якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

За місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно. На обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Суд також враховує, що обвинувачена притягається до кримінальної відповідальності вперше.

Частиною 4 ст.469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Також суд враховує положення ст.5 КК України щодо зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.

01.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", яким до санкції ч.1 ст.191 КК України внесено зміни, зокрема, змінено розміри штрафу - з розміру до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до розміру від двох тисяч до п`ятитисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 30 травня 2020 року, тобто до набрання чинності нової редакції ч.1 ст.191 КК України, яка посилює покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За таких обставин, враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, особу обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ч.1 ст.191 КК України, в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення у виді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.ст.470, 472 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань є можливим.

На підставі наведеного, враховуючи, що потерпілі надали письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченою, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази по справі відсутні.

Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 12020180130000521 необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду в даному кримінальному провадженні не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили учасниками судового провадження не заявлено.

Керуючись ст.ст.369-371, 374, 376, 469, 474, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 жовтня 2020 року, укладену між прокурором Здолбунівської місцевої прокуратури Рудиком Юрієм Віталійовичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020180130000521, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника Петриченка Олександра Романовича з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України в приміщенні Здолбунівської місцевої прокуратури (м.Здолбунів Рівненської області, вул.Княгині Ольги, 36).

ОСОБА_1 визнати винною по ч.1 ст.191, ч.2 ст.358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.191 КК України - штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади у суб`єктів господарювання усіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, пов`язані із доступом до товарно-матеріальних цінностей та розпорядження ними на строк 1 (Один) рік;

- за ч.2 ст.358 КК України - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 (Шістсот вісімдесят) гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (Вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади у суб`єктів господарювання усіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, пов`язані із доступом до товарно-матеріальних цінностей та розпорядження ними на строк 1 (Один) рік. Документи кримінального провадження № 12020180130000521 залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 (Тридцяти) днів з дня його проголошення.

С у д д я