Рішення № 93658285, 10.12.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23530/18

Провадження № 2/686/4581/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020

10 грудня 2020 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді: Чевилюк З.А.

секретаря: Перун А.М.

за участі представника позивача Панченко Д.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 118 644,12 доларів США за Кредитним договором №880/13-302 ВКЛ 4 від 04.02.2008 року.Звернення до суду обумовлено невиконанням кредитних зобов`язань.

30 січня 2019 року по справі винесено заочне рішення, яке скасоване за заявою відповідача. Судом здійснено перегляд заочного рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задоволити. Представник відповідача позов заперечила просила відмовити у його задоволені, подала заяву про застосування строку позовної давності. Суду представлено письмовий відзив на позов. Суд повідомлено про чинний виконавчий напис вчинений банком 15 жовтня 2009 на загальну суму 134 001,45 доларів США, з яких 118 6444,12 доларів США заборгованості за кредитом, 15 357,33 доларів США заборгованості про процентах, 26 490,53 грн. пені. Крім того, 23.04.2014 ОСОБА_1 отримала вимогу про дострокове стягнення заборгованості по даному кредиту. Представником здійснено заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. Представник банку заперечив проти задоволення заяви про застосування строку позовної давності, посилаючись на строк дії договору 2018 року.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

04.02.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»(правонаступник ПАТ «УКРСОЦБАНК», надалі АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №880/13-302 ВКЛ 4 щодо надання кредиту 123 000 доларів США під 13,5 % річних до 02.02.2018 року.

Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань сформувалась заборгованість, загальний обсяг якої на дату проведення розрахунку 04.09.2018 року складає 118 644,12 доларів США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору позивач достроково звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка В.І., який 15.10.2009 року видав виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1963, на підставі якого звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок та земельну ділянку відповідача, що розташовані по АДРЕСА_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Виконавчий напис видано з метою дострокового погашення заборгованості за кредитом у розмірі 134 001,45 доларів США, з яких 118 6444,12 доларів США заборгованості за кредитом, 15 357,33 доларів США заборгованості про процентах, 26 490,53 грн. пені.

Даний факт підтверджується постановою Верховного суду у справі №686/18988/17 від 25 березня 2020 року, що набрала законної сили. По даній справі ОСОБА_1 було подано позов до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку та вилучення з реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису про заборону відчуження. Судом встановлено, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на заборгованість в загальній сумі134 001,45 доларів США, з яких 118 6444,12 доларів США заборгованості за кредитом, 15 357,33 доларів США заборгованості про процентах, 26 490,53 грн. пені.

Крім того, банк вдруге звертався до відповідача з листом-вимогою про дострокове стягнення заборгованості 23.04.2014 року. Згідно даної вимоги банк вимагав дострокового погашення заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги.

За довідкою позивача №04.22-07/10408 від 04.09.2018 року, починаючи з 30.05.2009 року ОСОБА_1 перестала регулярно сплачувати заборгованості за кредитом, що мало наслідком звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, який було вчинено 15.10.2009 року.

Зважаючи на викладене, відповідачем зроблено заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Тобто, у разі зміни строку виконання основного зобов`язання у порядку частини другої статті 1050 ЦК України, саме з цього часу у банка виникає право на позов щодо погашення заборгованості у цілому і від цього дня розпочинає перебіг, визначена статтею 257 ЦК України, позовна давність щодо відповідних вимог.

Разом із тим, статтею 264 ЦК України закріплені підстави переривання позовної давності. Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто, відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».

Аналіз частини першої статті 264 ЦК України свідчить, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб`єкта.

Зробивши у постанові від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16 висновок про зміну строку виконання основного зобов`язання та висновок про те, що позовна давність обчислюється саме з цієї дати, водночас Верховний Суд України вказав, що «усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення». Проте, сплата таких платежів не має значення для визначення строку кредитування, а не для переривання позовної давності, що встановлено статтею 264 ЦК України.

Тому від висновку Верховного Суду України, зробленого в постанові від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16 («усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення») слід відступити шляхом конкретизації та вказівки про те, що сплата платежів після настання строку кредитування не має значення для визначення строку кредитування, проте впливає/може впливати на переривання перебігу позовної давності, оскільки це передбачено статтею 264 ЦК України і пов`язується з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника) або коли визнання боргу, здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника.

Зважаючи на викладене, суд вважає заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності підставним, а позов, у зв`язку з цим таким, що не підлягає до задоволення. Вчинивши виконавчий напис в 2009 році позивач визначив строк зобов`язання таким, що настав, перервавши строк позовної давності, тоді як з позовом звернувся лише в 2018 році, тобто з порушенням трирічного строку позовної давності. Підстави для поновлення строку позовної давності відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 263-264 ЦПК України, ст. ст. 256,257,261,264,525, 526, 610, 1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 118 644,12 доларів США.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хмельницький міськрайонний суд.

Позивач: АТ «Альфа-Банк», м.Київ, вул.Велика Васильківська 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

Повний текст виготовлено 19 грудня 2020 року.

Суддя З.А.Чевилюк