Рішення № 9365609, 30.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10р.Справа № 25/24-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Топаз лтд",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика. Теплові Технології",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 99272,00 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: дир. Костюков І.Б. - протокол №171 від 31.01.09р., Пшеничная А.В. - дов. № б/н від 11.01.09р.

Від відповідача: Ющук А.М. - дов. № б/н від 25.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про зобов'язання останнього виконати зобов'язання за договором поставки № 9 А від 21.06.2006р., а саме поставити продукцію - "Ангар А-17 виробництва "Агро-Союз", та стягнення з відповідача суми штрафної неустойки у розмірі 19 272,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань встановлених договором поставки № 9 А від 21.06.2006р. та на ст.ст. 526, 549, 611, 612, 625, 629, 693 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 265 ГК України.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав та у відзиві на позов зазначив, що не виконання умов договору поставки № 9 А від 21.06.2006р. відбулося внаслідок неможливості вивезення спірного ангару з території ВАТ „Дніпроважмаш”.

18.02.2010р. позивач звернувся до суду з заявами про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить суд визнати за позивачем право власності на "Ангар А-17 виробництва "Агро-Союз" за умови сплати остаточного платежу у розмірі 50% та залучення до участі у справі іншого відповідача –ВАТ „Дніпроважмаш”.

Таким чином, фактично позивачем подано заяву про доповнення позову новою вимогою (одночасну зміну предмету та підстав пред’явлення позову), що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, яка передбачає право позивача лише на зміну предмету або підстав позову. З огляду на приписи ст. 22 ГПК України не може вважатися збільшенням розміру позовних вимог і доповнення позову новою вимогою, оскільки таке право надано позивачу в разі збільшення розміру заявленого до стягнення при розгляді майнового позову.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач вийшов за межі наданих йому процесуальних прав, встановлених ст. 22 ГПК України, а відтак вимога про визнання за позивачем право власності на "Ангар А-17 виробництва "Агро-Союз" не підлягає розгляду в межах даної справи, що є підставою для відхилення відповідної заяви. Відповідне та враховуючи предмет спору у справі слід відхилити і заяву позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача - ВАТ „Дніпроважмаш”.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 13.04.2010р. по 22.04.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2006р. Між ТОВ фірма «Топаз лтд.»(Покупець) та ТОВ «Енергетика. Теплові Технології»(Постачальник) було укладено Договір поставки № 9 А (Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та сплатити продукцію: Ангар А-17 виробництва «Агро-Союз».

Пункт 3.1. вищевказаного Договору передбачає, що продукція поставляється протягом 6 -ти місяців з моменту отримання Постачальником 50% передоплати.

Позивач, дотримався умов Договору по оплаті продукції і 22 червня 2006р. перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок Відповідача 80 000, 00грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 11 та складає 50% вартості товару.

В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди про зміну строку поставки товару, встановленого п. 3.1. договору та згідно з додатковою угодою № 3 від 30.05.2008р. строк поставки було визначено сторонами не пізніше 01.04.2009р., а умови поставки – склад Постачальника у м. Дніпропетровську.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач для виконання своїх зобов'язань за договором звернувся з листом від 04.08.2006р. № 08/1 до ТОВ „Топаз лтд" з проханням повідомити про місце вигрузки Ангара А-17. У відповідь на цей лист Позивач повідомив листом від 07.08.2006р. про неготовність київського майдану під встановлення Ангара А-17, у зв'язку з чим просив залишити його на тимчасове зберігання, внаслідок чого сторони уклали договір зберігання № 1 від 21.08.2001р. строком до 31.08.2008р.

08.08.2006р. відповідачем надіслано позивачеві лист від № 08/02 з проханням дозволу на установку й використання Ангара А-17 на території заводу ВАТ „Дніпроважмаш" за адресою вул. Сухий острів, 3 в м. Дніпропетровськ з подальшою здачею Ангара А-17 в оренду ТОВ „Техрудкомплект" для організації спільного виробництва з випуску брикетів. На даний лист ТОВ „Топаз лтд" погодилось листом вих. № 17 від 18.08.2006р.

На основі дозволу ТОВ „Топаз лтд" ТОВ „Енергетика. Теплові технології" уклало договір оренди № 2/11 від 03.10.2006р. з ТОВ „Техрудкомплект". Згідно з даним договором ТОВ „Енергетика. Теплові технології" передала, а ТОВ „Техрудкомплект" прийняло в оренду Ангар А-17.

Після звернення від 12.02.2009р. з листом № 15/1 ТОВ „Топаз лтд" до ТОВ „Енергетика. Теплові технології" з вимогою поставити Ангар А-17 і надати необхідні відвантажувальні документи, Відповідач мав набіри передати ангар, але коли позивач приїхав за даним ангаром, служба охорони ВАТ „Дніпроважмаш" не дозволила його демонтувати і вивезти.

Пізніше ТОВ „Топаз лтд" направило лист № 18 від 19.05.2009р. ВАТ „Дніпроважмаш" з проханням надати дозвіл на вивезення Ангара А-17 з території данного підприємства. У своїй віпповіді від 03.06.2009 року № 50/723 ВАТ „Дніпроважмаш" відмовило у видачі дозволу на вивезення даного майна у зв’язку із відсутністю будь-яких взаємовідносин з ТОВ „Топаз лтд" та ТОВ „Енергетика. Теплові технології".

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Постачальник свої зобов’язання по поставці товару у строк до 01.04.2009р. не виконав. Ангар А-17 виробництва «Агро-Союз» був переданий Постачальником Покупцю лише 01.04.2010р., тобто після порушення провадження у справі, що підтверджується накладною № 3 від 01.04.2010р., актом прийому-передачі від 01.04.2010р., актом заліку взаємних вимог від 02.04.2010р., які підписані сторонами.

Таким чином, відповідачем були фактично виконані свої зобов’язання по постачанню ангару, встановлені договором поставки № 9 А від 21.06.2006р. під час розгляду даної справи, що є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання виконати зобов'язання за договором поставки № 9 А від 21.06.2006р., а саме поставити продукцію - "Ангар А-17 виробництва "Агро-Союз" у зв’язку із відсутністю предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Разом з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми штрафної неустойки у розмірі 19 272,00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що при порушенні строків поставки продукції Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми не поставленої продукцї за кожен день прострочення.

Враховуючи дату виникнення зобов'язання по постачанню товару та його неоплачену вартість, позивачем здійснено нарахування пені за порушення виконання відповідачем зобов'язання по постачанню товару, розмір якої за період з 02.04.2009р. по 01.10.2009р. становить 19272,00грн. (80 000, 00 х 0,5%/365) х 132 = 19 272, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в силу ст.ст. 216, 217, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 549, 551, 611 ЦК України.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 19272,00грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 277,72грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на відповідача у повному обсягу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Решту сплаченого позивачем держмита у сумі 715,00грн. слід повернути позивачеві з державного бюджету як надмірно сплачене, оскільки вимоги про зобов’язання виконати договір мають немайновий характер.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика. Теплові Технології" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 7а, р/р 26004058256100 в Дніпропетровській обл. дир. АППБ «АВАЛЬ»м. Дніпропетровськ МФО 305653, ЄДРПОУ 34364999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Топаз лтд" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 66, р/р 26004136763700 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 19257316) пеню сумі 19272,00грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 277,72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

В решті позову –провадження у справі припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Топаз лтд" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 66, р/р 26004136763700 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 19257316) з державного бюджету надмірно сплачене держмито у сумі 715,00грн. за платіжним дорученням № 216 від 10.12.2009р., яке знаходяться в матеріалах справи № 25/24-10, видати довідку.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано