Постанова № 93649355, 17.12.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 3/337/1551/2020

ЄУН № 337/5385/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши адміністративні протоколи Серії ВАБ №284152 та Серії АПР № 625283, які надійшли з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , протягом року постановою судді 04.03.2020 року , притягався до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.173-2 КУпАП,

за ч.2 ст. 173-2 КУпАП

Роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України,-

В С Т А Н О В И Л А :

10.12.2020 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173 КУпАП. Цього ж дня до суду надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173 КУпАП

На підставі викладеного та беручи до уваги вимоги ст.36 КУпАП - справи відносно однієї особи повинні бути об`єднані та розглядатись в одному провадженні, суддя вважає за необхідне матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження з адміністративним матеріалом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та присвоїти один єдиний номер провадження № 3/337/1551/2020.

Так , 12.10.2020 року о 17:00 год. гр. ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173 –2 КУпАП , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою : АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї сестри гр. ОСОБА_1 , а саме виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою у присутності малолітньої дитини , штовхався та вдарив її у плече, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

13.10.2020 року будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173 –2 КУпАП, знаходячись за адресою : АДРЕСА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису (АА 156187 , який діє з 20:50 год. 12.10.2020 р . до 20:50 год. 19.10.2020 р. (заборона на всі пункти), а саме: вибивав двері в квартиру, погрожував заявниці фізичною розправою , висловлювався грубою лайкою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив обставини на підставі яких відносно нього складено адміністративні протоколи. Вину у вчинених правопорушень визнав та просив йому призначити адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність правопорушника підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи: протоколами про адміністративні правопорушення , протоколами прийняття заяв про вчинене правопорушення, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 з яких вбачаються повністю викладені в протоколах обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень, а також поясненнями самого правопорушника, який розповів суду як та при яких обставинах скоїв правопорушення.

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані суддею за ч.2 ст.173-2 КУпАП, як вчинення насильства у сім`ї , вчене особою яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою цієї статті.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даних адміністративних правопорушень, та винуватість в них ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу правопорушника, який протягом року притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення , що характеризує ОСОБА_1 як особу до схильну вчинення правопорушень, є не працевлаштованим, доходу не має, що виключає можливість призначення стягнення у вигляді штрафу , тому суддя вважає ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкцій статей, за якою кваліфіковані правопорушення у вигляді громадських робіт.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 33, ст.173-2, 221, 245, 256, 280, 283, 284, 286 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір»,суддя, -

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України адміністративне стягнення у вигляді 50 (п`ятдесяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України на користь держави (Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі – 420,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя

Хортицького районного суду С.А. Ширіна

м. Запоріжжя

17.12.2020