Ухвала суду № 93648698, 17.12.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/22/19

Провадження номер 1-кп/317/73/2020

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

17.12.2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Громової І.Б.,

судді: Мінгазова Р.В.,

судді: Нікітіна В.В.,

при секретарі: Коваль В.В.,

за участю прокурора: Панченко В.Я.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого: Кравцова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання по кримінальному провадженню № 12018080050003536 від 05 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 185, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

03 січня 2019 року до Запорізького районного суду Запорізької області від Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050003536 від 05 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 185, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та у відповідності до ст. 35 КПК України переданий головуючому у справі судді з визначенням суддів членів колегії.

21.10.2020 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області обвинуваченому ОСОБА_1 був продовжений строк обраного запобіжного заходу в Запорізькому слідчому ізоляторі до 19.12.2020 року включно.

В судовому засіданні 17.12.2020 р., прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що було подано ним через канцелярію суду підтримав, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 1 ст. 185, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, а ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, на даний час не відпали, обставини, якими обґрунтовувались вказані ризики не змінились. Прокурор обґрунтовує заявлене клопотання тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити або сховати речові докази, що мають істотне значення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші правопорушення.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кравцов В.М. проти клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Адвокат Кравцов В.М. зазначив, що на його думку він має міцні соціальні зв`язки, а ризики, що зазначені прокурором не збільшуються. ОСОБА_1 просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід - домашній арешт, пославшись на приписи ст. 178 КПК України Документів, що підтверджують або обґрунтовують пом`якшення запобіжного заходу суду не надавав.

Прокурор наполягав на задоволенні свого заявленого клопотання.

Обвинувачений наполягав на необхідності зміни запобіжного заходу та необґрунтованості клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При вирішенні питання доцільності продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість інкримінованого злочину, ступінь відповідальності за нього, внаслідок чого необхідно запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, а також те, що існує імовірність незаконного впливу на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»), на чому неодноразово наголошував суд, продовжуючи дію запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Розглядаючи заперечення захисника Кравцова В.М., суд вважає, що наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків – родини, постійного місця проживання та роботі,за якими він позитивно характеризується, нащо посилається обвинувачений, хоча і заслуговують на увагу, проте, всупереч доводам не можуть бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки жодним чином не вплинули і не стали стримуючим фактором у поведінці обвинуваченого, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризикам продовження вчинення злочинів, переховування від суду, що дає підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 звинувачується в скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, місце проживання свідків по провадженню йому є відомим та він може вплинути на них, а вони ще не допитувалися судом. Суд вважає, що для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні які на час розгляду клопотання судом не допитані; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно обвинувального акту обвинуваченим вчинено декілька злочинів, в тому числі злочин проти власності та проти життя та здоров`я, необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до двох місяців.

Відповідно до вимог п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження, а також враховуючи, що в строк до 19.12.2020 року не можливо закінчити судове провадження, необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки ніякий з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів, а саме до 14.02 2021 року включно.

Заставу не обирати.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Запорізького слідчого ізолятору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у встановленому законом порядку протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: І.Б.Громова

Суддя: Р.В. Мінгазов

Суддя: В.В. Нікітін