Рішення № 9364609, 05.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 травня 2010 р.           Справа 2/64-10

за позовом: Козятиського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козятиської районної державної адміністрації та Поличинецької сільської ради вул. Леніна, 20, м. Козятин, Вінницька область, 22100; вул. Комсомольська, 42, с. Поличенці,Козятинський район, Вінницька область, 22110

до: Товариства з обмеженою відповідальністю МТС "Агропром" смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22100

про стягнення орендної плати в сумі 1 916,00 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача 1: не з"явився;

позивача 2: не з"явився

відповідача : не з"явився

прокурор: Гембера С.А. - за посвідченням.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Козятиського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козятиської районної державної адміністрації та Поличинецької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС "Агропром" про стягнення 1916,00 грн. заборгованості за невиконання умов договору оренди землі № 235 від 16.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.04.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/64-10 та призначено до розгляду на 05.05.2010 року.

Прокурор позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з"явивлись, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи № 2/64-10, що вбачається із повідомлень про вручення поштових відправлень відповідно № 2081983, № 2081967, №2081991.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представників позивачів та відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

16 березня 2007 року між Козятинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МТС "Агропром" (орендар) укладено договір оренди землі № 235.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови Козятинської районної державної адміністрації № 553 від 27.10.2006 року, які знаходяться на території Поличинецької сільської ради Козятинського району.

Згідно п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 74,4 га із земель запасу, у тому числі: 48,5 га - ріллі, 25,9 га - пасовища.

На виконання умов укладеного договору за актом прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вказану земельну ділянку.

Пунктами 8 та 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5748,00 грн. на рік за загальну площу орендованих земельних ділянок та сплачується рівними частками щомісячно в сумі 479,00 грн. до 5 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет, Поличинецька сільська рада, р/р 33216812600214 УДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 21727769, код платежу 13050200.

Так, за період з грудня 2009 року по березень 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі у розмірі 1916,00 грн., підтвердженням чого є обопільно підписаний позивачем та відповідачем акт звірки взаємних розрахунків від 11.03.2010 року.

Згідно п. 28 договору орендар зобов"язаний своєчасно та у повному розмірі вносити орендну плату в формі, яка передбачена цим договором.

В порушення зазначених умов договору відповдач своєчасно та у повному обсязі не провів повного розрахунку із позивачем за користування орендованою земельною ділянкою.

У зв"язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплачує заборгованість по орендній платі, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 235 від 16.03.2007 року є договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (надалі по тексту - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу положень ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по договору оренди землі належним чином, доказом чого є акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 74,4 га., що знаходяться на території Поличинецької сільської ради Козятинського району.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 1916,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1916,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 12.04.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за укладеним договором оренди, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При покладенні судових витрат на відповідача суд також врахував рекомендації, які містяться в п.6.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в яких зазначено зокрема, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з того, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Із приписів ст.4 Декрету КМ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" не вбачається, що в даному випадку у відповідача є пільга по сплаті державного мита.

Керуючись ст.ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 93, 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 612, 629, 792 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МТС "Агропром", смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22100 (ідентифікаційний код - 30067792, р/р 26006055300547 КБ "Приватбанк" м. Козятин, МФО 302689) на користь держави - Козятиської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 20, м. Козятин, Вінницька область, 22100 та Поличинецької сільської ради, вул. Комсомольська, 42, с. Поличенці, Козятинський район, Вінницька область, 22110 (місцевий бюджет, Поличинецька сільська рада, р/р 33216812600214 УДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 21727769, код платежу 13050200) 1916,00 грн. - боргу по орендній платі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МТС "Агропром", смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22100 (ідентифікаційний код - 30067792, р/р 26006055300547 КБ "Приватбанк" м. Козятин, МФО 302689) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. - витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 травня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачам вул. Леніна, 20, м. Козятин, Вінницька область, 22100; вул. Комсомольська, 42, с. Поличенці,Козятинський район, Вінницька область, 22110

4 - відповідачу смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22100

5 - Прокуратурі Вінницької області - 21050, м.Вінниця, вул.Володарського, 33

6 - Козятинському міжрайонному прокурору - вул. Комсомольська, 40, м. Козяти, Вінницька обл., 22100