Рішення № 93642364, 17.12.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4655/20

Провадження № 2/263/1606/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Томіліна О.М., за участю секретаря Астахової О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про передачу предмета іпотеки в управління, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив передати АТ «ПУМБ» в управління нерухоме майно: комплекс, який складається з двох нежитлових будівель загальною площею 538,2 кв.м., а саме: будівлі складу Е-1 площею 322,0 кв.м., будівлі складу Ж-1 площею 216,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке передане в іпотеку на підставі Іпотечного договору № 2/1 від 01.08.2008, на період до його реалізації, надавши право АТ «ПУМБ» здійснювати дії, пов`язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, у тому числі договори на постачання комунальних послуг, договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування вказаним нерухомим майном, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження (охорони), у тому числі змінювати та розривати договори, які раніше були укладені ОСОБА_1 або іншими особами від його імені; надати АТ «ПУМБ» право на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також органах реєстраційної служби, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, страхуванням, охороною, забезпеченням та утриманням у належному стані предмета іпотеки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; направляти прибуток внаслідок передачі предмета іпотеки в оренду чи інше використання, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2 від 01.08.2008; Зобов`язати відповідача на період до реалізації предмета іпотеки повністю звільнити від будь-якого особистого майна (майна третіх осіб) предмет іпотеки: комплекс, який складається з двох нежитлових будівель загальною площею 538,2 кв.м., а саме: будівля складу Е-1 площею 322,0 кв.м., будівля складу Ж-1 площею 216,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також утриматися від дій, які можуть перешкоджати АТ «ПУМБ» управляти майном; зобов`язати відповідача передати АТ «ПУМБ» оригінали (дублікати) правовстановлюючих документів та технічного паспорту на Предмет іпотеки, а також ключі від усіх приміщень; стягнути з відповідача на користь АТ «ПУМБ» судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що між ЗАТ “Донгорбанк”, правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2 від 01.08.2008 (надалі за текстом – Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язався надати Боржнику кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, а Позичальник в свою чергу, зобов`язався здійснювати повернення кредиту згідно з графіком та повернути кредит в повній сумі у строк не пізніше 31.07.2028.

З метою забезпечення виконання зобов`язань перед Банком за Кредитним договором між ЗАТ «Донгорбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 2/1від 01.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ніконенко Т.В., реєстр. № 3922, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку комплекс, який складається з двох нежитлових будівель загальною площею 538,2 кв. м.: будівлі складу літ. Е-1 площею 322,2 кв.м. та будівлі складу літ. Ж-1 площею 216,0 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21207029, що належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ніконенко Т.В. 01.08.2008 за реєстровим № 3922, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 01.08.2008 цим же нотаріусом за реєстраційним номером 3055897, витяг № 6315816.

Враховуючи факт невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, ЗАТ “Донгорбанк” прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б. із заявою про вчинення виконавчого напису. 17.07.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. було вчинено виконавчий напис реєстр. № 1454, яким запропоновано звернути стягнення на вищевказаний комплекс, що належить на праві приватної власності відповідачу. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного комплексу, було запропоновано задовольнити вимоги ЗАТ «Донгорбанк» станом на 16.07.2009 у сумі, еквівалентній 109 685,37 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 98 719,99 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 10 065,38 доларів США та витрати за вчинення виконавчого напису 3 400,00 грн.

Наразі виконавче провадження за виконавчим написом № 1454 від 17.07.2009 відкрите постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Гигорчука П.В. від 18.02.2020, але примусово звернути стягнення на предмет іпотеки приватний виконавець не має можливості у зв`язку із дією положень ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою встановлено мораторій (заборону) на примусову реалізацію іпотечного майна відповідно до положень ст.37-43 Закону України «Про іпотеку», оскільки місто Маріуполь, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2015 № 1275-р, віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

У зв`язку із невиконанням Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банком також було подано позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16.06.2011 позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк» задоволено та стягнуто заборгованість за договором кредиту в розмірі 880 980,31 гривень та судові витрати у сумі 2 790,00 гривень. На виконання вказаного рішення 31.08.2011 ПАТ «Донгорбанк» був виданий виконавчий лист № 2-9562/10. В подальшому отриманий виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 був пред`явлений на примусове виконання до Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ, за якими постановою від 31.01.2012 було відкрите виконавче провадження. Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 14.05.2012 у виконавчому провадженні була замінена сторона – з ПАТ «Донгорбанк» на ПАТ «ПУМБ». Постановою Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ у виконавчому провадженні також була замінена сторона з ПАТ «Донгорбанк» на ПАТ «ПУМБ». Постановою Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ від 07.02.2013 виконавче провадження було завершене, а виконавчий лист був направлений до Жовтневого ВДВС ММУЮ для виконання за належністю, що слідує з Інформації про виконавче провадження, отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Таким чином, станом на дату подання позову рішення суду про стягнення боргу фактично не виконане.

Ухвалою судді від 07 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22 липня 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду.

Представник позивача Курилова О.А. в судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду клопотання, в якому на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав викладених у позовній заяві, просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення слухання справи не надавав.

У зв`язку з неодноразовою неявкою відповідача до суду, відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи зі згоди позивача.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ЗАТ «Донгорбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2 від 01.08.2008, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати боржнику кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, а позичальник в свою чергу, зобов`язався здійснювати повернення кредиту згідно з графіком та повернути кредит в повній сумі у строк не пізніше 31.07.2028. /а.с.9-10,11-13/.

В забезпечення виконання умов кредитного договору №2 від 01.08.2008 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Донгорбанк» 01.08.2008 було укладено іпотечний договір №2/1, предметом якого є комплекс, який складається з двох нежитлових будівель площею 538,2 кв.м., а саме: будівлі складу літ. Е-1 площею 322,2 кв.м. та будівлі складу літ. Ж-1 площею 216,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 21207029. /а.с.14-16/.

17.07.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинено виконавчий напис, реєстраційний № 1454, яким запропоновано звернути стягнення на комплекс, який складається з двох нежитлових будівель площею 538,2 кв.м., а саме: будівлі складу літ. Е-1 площею 322,2 кв.м. та будівлі складу літ. Ж-1 площею 216,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного комплексу, було запропоновано задовольнити вимоги ЗАТ «Донгорбанк» станом на 16.07.2009 у сумі, еквівалентній 109 685,37 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 98 719,99 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 10 965,38 доларів США та витрати за вчинення виконавчого напису 3 400,00 грн. /а.с.19/.

ЗАТ «Донгорбанк» звернувся до Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого напису №1454 від 17.07.2009.

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 20.12.2010 було повернуто виконавчий напис стягувачу у зв`язку з відсутністю купівельного попиту. /а.с.20/.

Постановою головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 26.12.2011, на підставі заяви представника ПАТ «Донгорбанк» від 01.11.2011 про примусове виконання виконавчого напису №1454 від 17.07.2009, відкрите виконавче провадження. /а.с.22/.

Відповідно до статуту АТ «ПУМБ», останнє є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «Донгорбанк». /а.с.43-45/.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.05.2012 заяву ПАТ «ПУМБ» задоволено, замінено стягувача ПАТ «Донгорбанк» на його правонаступника ПАТ «ПУМБ» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису від 17.07.2009 № 1454 про звернення стягнення на нерухоме майно. /а.с.23-24/.

Постановою заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 10.06.2013 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Донгорбанк» на ПАТ «ПУМБ». /а.с.25/.

Згідно з постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ММУЮ від 29.07.2014 виконавчий документ з виконання виконавчого напису №1454, виданого 17.07.2009 повернуто стягувачу, на підставі того, що торги з реалізації предмета іпотеки не відбулись двічі через відсутність купівельного попиту. /а.с.26/.

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 10.03.2015 повторно відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1454, виданого 17.07.2009. /а.с.27-28/.

23.05.2016 постановою заступника начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв`язку з тим, що є заборона, передбачена ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким передбачено зупинення дії ст.ст. 37, 38, 40, 41, 43-47 Закону України: «…Встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»…». З цих самих підстав виконавчий документ знову було повернуто постановою заступника начальника Центрального ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 02.03.2017/а.с.29, 30/.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області від 18.02.2020 відкрито виконавче провадження №61307706 з примусового виконання виконавчого напису №1454 від 17.07.2009. /а.с.31/.

Відповідно до виконавчого листа №2-9562/10 від 16.06.2011, виданого Київським районним судом м. Донецька, позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів задоволені. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Донгорбанк» заборгованість за кредитним договором та проценти за користування кредитом в сумі 880 980, 31 грн., судові витрати в сумі 2 790 грн. /а.с.32/.

Ухвалою Київського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.05.2012 замінено сторону у виконавчому провадженні з ПАТ «Донгорбанк» на його правонаступника ПАТ «ПУМБ» у виконавчому листі №2-9562/10. /а.с.33/

Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 31.01.2012 відкрито виконавче провадження №30938745 з примусового виконання виконавчого листа №2-9562 від 31.08.2011 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Донгорбанк» заборгованості за кредитним договором сумі 880 980, 31 грн., судові витрати в сумі 2 790 грн. /а.с.34/.

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 08.10.2012 замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-9562 від 31.08.2011 з ПАТ «Донгорбанк» на його правонаступника ПАТ «ПУМБ». /а.с.35/.

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2013 виконавчий лист №2-9562 від 31.08.2011 направлено до Жовтневого ВДВС ММУЮ для виконання за належністю, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо стягнути звернення. Згідно з довідкою з БТІ за боржником зареєстрований комплекс за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.36/.

Відповідно до інформації про виконавче провадження від 13.04.2020, виконавче провадження № 30938745 з виконання виконавчого листа №2-9562 від 31.08.2011 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 (направлення за належністю до іншого відділу ДВС). /а.с.37/.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець зобов`язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

Вказана норма законодавства також закріплена в умовах Договору іпотеки, а саме у пункті 3.4.1. де зазначено, що Іпотекодавець зобов`язаний застрахувати на весь період дії Основного зобов`язання на користь Іпотекодержателя Предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків знищення, випадкового пошкодження або псування.

Згідно з договором добровільного страхування майна №15298-ІМ від 01.08.2008, Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія Азов» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майна, а саме: комплекс, який складається з двох нежитлових будівель площею 538,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.1 період страхування складає 12 місяців, тобто по 31.07.2009. /а.с.39/.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, – це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 34 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Частиною першою статті 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що передача предмета іпотеки в управління не є обов`язковою, а відбувається в разі необхідності, отже, необхідність передачі предмета іпотеки в управління входить до предмета доказування у цій справі.

Управління майном має здійснюватись відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Аналіз вищевказаних правових норм вказує, що після прийняття рішення судом про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі рішення суду може бути передано в управління на період його реалізації, однак, як вказує позивач в позові в обґрунтування своїх вимог, банком самостійно було прийнято таке рішення, після чого він звернувся до суду.

Із наявного в матеріалах справи договору іпотеки №2/1 від 01.08.2008 року, укладеного між сторонами у цій справі, не передбачено можливість отримати іпотечне майно в управління.

Крім того, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки застосовані не були, звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснено за виконавчим написом нотаріуса, тобто заходи забезпечення збереження предмета іпотеки були непотрібні.

Також, для застосування вимог статті 34 Закону України "Про іпотеку" мають настати дві обов`язкові умови, а саме: метою такої передачі майна в управління іпотекодержателя повинно бути отримання доходу від іпотечного майна та необхідність забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку майна (тобто, лише за умови неналежного використання майна боржником, таке майно може перейти в управління стягувача, для забезпечення належного його використання).

Також позивач не запропонував умови, які можна внести до рішення суду та відповідно до яких він здійснював би управління майном. Позивач не зазначив у позові, з якою метою ставиться питання про передачу предмета іпотеки в управління банку.

Крім того, доцільність застосування передачі майна в управління банку на період до її реалізації ніяким чином не обґрунтована і не доведена, як жодним чином не доведено і неналежне використання майна боржником.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 по справі №314/5774/14-ц наголошує, що вирішуючи питання про наявність підстав для передачі в управління іпотекодержателю предмета іпотеки, судам належить встановлювати наявність передбачених статтею 34 Закону України «Про іпотеку» підстав, а також враховувати особливості конкретного об`єкта нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, і залежно від того вирішувати, чи можливе використання предмета іпотеки в тих цілях, які визначені законом, а саме: з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання нерухомого майна.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, суд також не стягує понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 81, 82, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст.1, 7, 33, 34, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про передачу предмета іпотеки в управління – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код за ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, б.4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.М.Томілін