Вирок № 93639840, 18.12.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4882/20

Номер провадження 1-кп/629/519/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судового засідання - Заводяній О.Ю., за участю прокурора - Черкаса О.О., потерпілого - ОСОБА_1 , представника потерпілого - Остапенко С.Ю., обвинуваченого - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020220380000858 від 22.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сирдар`їнський Чардаринського району Чимкситської області, Казахстан, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

21.07.2020 року близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався на автомобілі ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу буд. 106 по вул. Кооперативній в с. Українське м. Лозова Харківської області. Керуючи автомобілем ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимоги п.12.3 Правил Дорожнього руху України, згідно якої «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який рухався прямолінійно по правому узбіччю у попутному напрямку руху водія автомобіля ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої малогомілкової кістки. За ступенем тяжкості вищевказаний закритий перелом верхньої третини лівої малогомілкової кістки - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнав в повному обсязі та вибачився перед ним. Зазначив, що транспортний засіб ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що приймає вибачення обвинуваченого. Пояснив, що ОСОБА_2 частково відшкодував йому матеріальні збитки на лікування в сумі 1400 гривень та надав заяву про зменшення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на вказану суму.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3ст. 349 КПК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середні. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрома залежності від алкоголю, розлучений, офіційно не працевлаштований, займається веденням особистого домогосподарства, за місцем мешкання характеризується позитивно, та з урахуванням досудової доповіді органу пробації і думки потерпілого, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у вигляді обмеження волі із застосуванням положення ч.1 ст. 75 КК України, з покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, та з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 просив задовольнити його уточнений цивільний позов в повному обсязі, а саме в розмірі 2666,79 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 70000 гривень на відшкодування моральної шкоди, з підстав відображених у позовній заяві.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав заявлений до нього уточнений цивільний позов в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін та учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільного позову, суд вважає за необхідне задовольнити його в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, тривалим перебуванням на лікуванні, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом(ст. 26 КПК України).

З огляду на ту обставину, що обвинувачений визнав уточнений позов потерпілого про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2666 гривень 79 копійок та моральної шкоди 70000 гривень, та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, визначені у ст.ст. 22,26 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_2 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 - не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі звільнити з іспитовим строком на 1(один)рік.

Згідно п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2666 гривень 79 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 70000 гривень, а всього-72666(сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 7/1277СЕ-20 від 25.09.2020 року у розмірі 2615 гривень 20 коп. на користь держави. Код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.07.2020 року на транспортний засіб білого кольору ГАЗ 2410 р.н. НОМЕР_1 та велосипед «Україна».

Після набрання вироку законної сили речові докази: транспортний засіб білого кольору ГАЗ 2410, р.н. НОМЕР_1 , що знаходиться на території штрафмайданчику Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області -передати ОСОБА_4 ; велосипед «Україна», що знаходиться на території штрафмайданчику Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області-повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик