Рішення № 93639691, 18.12.2020, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2650/19

Провадження № 2/628/55/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року місто Куп`янськ

Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп`янську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 р. АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 11615,01 грн., посилаючись на наступні обставини.

Між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 14.09.2010 укладено кредитний договір № 26253018550650, за умовами якого відповідачу було видано кредит у сумі 10603,25 грн.

19.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», яке є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

Посилаючись на те, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, у зв`язку з чим станом на 23.07.2019 утворилася заборгованість у розмірі 11615,01 грн., з яких: 8001,65 грн. – заборгованість за кредитом; 1493,94 грн. – заборгованість за процентами; 0 грн. – заборгованість за комісією; 2119,42 грн. – штрафні санкції.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2019 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

13.01.2020 р. відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, згідно якої просить суд застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог і відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у зв`язку зі спливом позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж на погашення кредиту він здійснив у 2014 році, у період з 2014 року по серпень 2019 року позивач не звертався з позовом до нього про стягнення боргу. Посилаючись на ст. 257, ч. 2 ст. 258 ЦК України позивач вважає, що сплив строк позовної давності.

09.11.2020 р. ухвалою суду по клопотанню відповідача витребувано докази від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л., які надійшли до суду 30.11.2020 р.

У судове засідання представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не з`явився, у позовні заяві міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника банку.

Представниця позивача Фацул М.В. подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 18.12.2020 р. подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що повністю підтримує свою заяву про застосування строку позовної давності, оскільки останній платіж був ним сплачений у 2014 році, інші платежі, які вказані у розрахунку заборгованості, були здійснені при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса, який пізніше, у 2019 році, був скасований рішенням суду.

Представник відповідача – адвокат Пухтаєвич Є.В. подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Зі статуту Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів (протокол № 80 від 27.11.2018) встановлено, що банк є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» і АТ «Банк ренесанс капітал» в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до банку, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів банку (протокол № 68 від 14.03.2015) та згідно з рішенням єдиного акціонера АТ «Банк Ренесанс Капітал» (рішення №2 від 14.03.2015) (а.с.22-25).

14 вересня 2010 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до АТ «Банк Ренесанс Капітал» з пропозицією укласти договір карткового рахунку та договір страхування на умовах, зазначених в цій пропозиції, Загальних умовах відкриття та обслуговування, які є невід`ємною частиною цієї пропозиції, внаслідок чого було укладено договір № 26253018550650 від 14.09.2010 р., за умовами якого, банк зобов`язався відкрити рахунок і видати клієнту картку та протягом строку її дії забезпечувати можливість здійснювати операції з її використанням, надавати інші послуги згідно з договором, а ОСОБА_1 зобов`язався оплачувати послуги банку у відповідності до цього договору та тарифів. Частиною 2 цієї пропозиції визначено основні умови договору рахунку, у тому числі, розмір комісії за обслуговування Овердрафту, процентної ставки за користування овердрафтом та користування несанкціонованим Овердрафтом, ліміт Овердрафту – 4195 грн., строк користування овердрафтом – 12 місяців. У Загальних умовах відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування визначені поняття термінів, права та обов`язки сторін, умови кредитування рахунку, розрахунки, погашення заборгованості за кредитом, порядок закриття рахунку, договору страхування. Пропозиція від 14.09.2010 р. та Загальні умови містять особистий підпис, прізвище та ініціали ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття карткового рахунку та оформлення платіжної картки АТ «Банк Ренесанс Капітал», за якою просив відкрити картковий рахунок у гривні та видати платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідної до якої, 14.09.2010 р. було відкрито картковий рахунок за № балансового рахунку 2625, № особового рахунку НОМЕР_2 , та отримано ОСОБА_1 платіжну картку з ПІН-кодом (а.с.114,115). Згідно п. 3.2.7, п. 3.2.8 Загальних умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування, клієнт зобов`язаний щомісячно здійснювати погашення заборгованості за Овердрафтом, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у розмірі, що є не меншим Мінімального платежу та щомісячно в повному обсязі сплачувати проценти за користування Овердрафтом й несанкціонованим Овердрафтом, нараховані штрафні санкції (за наявності), а також погашати іншу заборгованість, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у відповідному розмірі. П.1.1 Загальних умов визначено, що мінімальним платежем є мінімальна сума, яку клієнт щомісячно має сплачувати банку у розрахункову дату з метою погашення заборгованості за овердрафтом, яка виникла у розрахунковому періоді. Розмір мінімального платежу дорівнює 5 % від суми заборгованості за овердрафтом, розрахованої на останній день розрахункового періоду, але не менше 50 грн. Разом із мінімальним платежем здійснюється сплата процентів, погашення несанкціонованого Овердрафту, штрафних санкцій. Розрахункова дата – 15 число кожного календарного місяця, в яку здійснюється сплата мінімального платежу. Проценти – плата, що сплачується клієнтом за користування коштами Овердрафту, несанкціонованого Овердрафту, та розраховується за процентними ставками, визначеними у пропозиції. Строк дії картки – період часу, що починається з дати випуску (перевипуску) картки і закінчується в останній день місяця, зазначеного на її лицьовій стороні.

26.09.2018 р. на адресу ОСОБА_1 директором департаменту стягнення кредитів ПАТ «ПУМБ» була направлена письмова вимога (повідомлення), що станом на 26.09.2018 р. існує заборгованість перед банком у розмірі 12722,67 грн., яку він повинен негайно погасити до 03.10.2018 р. (а.с.10). Даних про отримання цієї вимоги ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26253018550650 від 14.09.2010 р. відповідач з дня укладення кредитного договору і до листопада місяця (включно) 2014 року користувався кредитними коштами, але частково та не у повному обсязі погашав суму використаного тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що свідчить про неналежне виконання ним своїх зобов`язань по договору, у зв`язку з чим заборгував банку станом на 23.07.2019 р. 11615,01 грн., в тому числі: 8001,65 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1493,94 грн. – прострочена заборгованість за відсотками; 2119,42 грн. – неустойка за порушення зобов`язань по кредиту (а.с.116-118). З даного розрахунку вбачається, що востаннє фактичне погашення відповідачем відсотків за користування кредитом відбулося 24.11.2014 р. на суму 47,35 грн., фактичне погашення суми кредиту відбулося 24.11.2014 р. на суму 371,99 грн. та на суму 681,53 грн., наступне погашення – 06.05.2019 р. на суму 340,80 грн. та 05.06.2019 р. на суму 766,84 грн. Пеня у сумі 2119,42 грн. нарахована за період з 26.04.2014 р. по 23.07.2019 р.

23.03.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. при примусовому виконанні за виконавчим написом № 2443, виданим 31.01.2019 р. приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , стягувачем за яким є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», розмір заборгованості – 13222,67 грн. (а.с.156).

Згідно довідки про стан виконання у 2019 році виконавчого напису нотаріуса № 2443 від 31.01.2019 р. на рахунки приватного виконавця було стягнено із заробітної плати та пенсії боржника ОСОБА_1 : 06.05.2019 – 403,27 грн. та 85,21 грн., 23.05.2019 р. – 265,65 грн., 05.06.2019 – 85,21 грн. (а.с.173).

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 20.05.2019 р. у справі № 628/1367/19, постановлено зупинити стягнення з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк» за виконавчим написом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 31.01.2019 року № 2443 до ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили (а.с.159-160).

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22.11.2019 р. у справі № 628/1367/19, визнано виконавчий напис за № 2443, вчинений 31.01.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» грошових коштів в розмірі 12722,67 грн. – заборгованість за кредитним договором № 26253018550650 від 14.09.2010 року, укладеним ним із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 03.01.2020 р. (а.с.143-146).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору кредитування.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Зазначені висновки про правильне застосування норм права містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Згідно з ч.1,4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В пункті 570 рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

За змістом ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно довідки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. про стан виконання у 2019 році виконавчого напису нотаріуса № 2443 від 31.01.2019 р було стягнуто із заробітної плати та пенсії боржника ОСОБА_1 : у травні та червні 2019 року проводилися примусові відрахування на виконавчі дії на рахунки приватного виконавця та боргу на користь ПАТ «ПУМБ» на підставі виконавчого напису нотаріуса № 2443 від 31.01.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 виконував умови кредитного договору до 24.11.2014 року, коли ним було частково сплачено кошти в рахунок погашення суми кредиту та процентів, а в подальшому припинив добровільну оплату чергових платежів (а.с.116-118). Матеріали справи не містять підтвердження строку дії отриманої ОСОБА_1 платіжної картки та відсутні дані щодо її перевипуску. З огляду на те, що ОСОБА_1 припинив використовувати тіло кредиту у листопаді 2014 року, можна зробити висновок, що строк дії платіжної картки, яку ОСОБА_1 отримав 14.09.2010 року закінчився.

Перебіг строку позовної давності почався з наступного дня після настання строку погашення чергового платежу за договором, тобто з 16.12.2014 року.

Трирічний строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості закінчився 16.12.2017 року.

Банк звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права 28.08.2019 року, тобто з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

З розрахунку заборгованості вбачається, що 06.05.2019 р. та 05.06.2019 р. були здійснені платежі на фактичне погашення суми кредиту, однак в матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати вказаних коштів саме ОСОБА_1 .

Проте, автоматичне погашення банком частини кредиту або примусове стягнення заборгованості 06.05.2019 р. та 05.06.2019 р. не може слугувати підставою для переривання позовної давності виходячи з наступного.

Підстави переривання строку позовної давності встановлені статтею 264 ЦК України.

Так, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч.1,3 ст.264 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що переривання строку позовної давності можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився.

Відповідно до п.1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою НБУ №22 від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором в силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника, в даному випадку, не оспорювання ним списання коштів, якщо така можливість допускається законом або договором, не може свідчити про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Тим більше, що таке списання здійснювалося поза його волі.

Вищезазначені обґрунтування щодо спливу строків позовної давності узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України в Постанові від 19 березня 2014 року по справі №6-14цс14, Постанові від 12 листопада 2014 року у справі №6-16цс14, та в Постанові від 8 листопада 2017 року у справі №401/6656/12-ц.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог АТ «Перший Український Міжнародний Банк», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,ст. ст. 207, 266, 267, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені позову АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26253018550650 від 14.09.2010 р. – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя А.О.Шиховцова