Рішення № 93638716, 17.11.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4413/19

Номер провадження 2/570/274/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

представника позивача адвоката Сокол Д.С.

представника відповдіача ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Кириченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області) та просить визнати протиправним та скасувати наказ №2577 від 19.10.2018 р. ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1192 га на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1192 га з кадастровим номером 5624686500:05:014:0223, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області; стягнути судовий збір.

Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що, їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №17-498/36-15 від 04.09.2015 р.

На підставі договору між позивачем та ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Землемір», останнім розроблено проект землеустрою, який погоджено у порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України. Висновок є чинним і не оскаржувався.

У відповідності до ст.9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» Державним кадастровим реєстратором було здійснено реєстрацію її заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, перевірено відповідність поданих нею документів вимогам законодавства, здійснено внесення відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці площею 0,1192 га щодо якої розроблено їй проект землеустрою. Відповідно про реєстрацію даної земельної ділянки свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5602321752016 від 08.08.2016 р.

Оскільки Державним реєстратором була проведена державна реєстрація відповідної земельної ділянки площею 0,1192 га, то відповідно проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було визнано кадастровим реєстратором таким, що відповідає вимогам законодавства.

Державним реєстратором було присвоєно даній земельній ділянці кадастровий номер 5624686500:05:014:0223.

Відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі №817/2275/17 від 15.03.2018 р., залишеної без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі 857/1351/18 від 13.12.2018 р. зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624686500:05:014:0223.

На виконання рішення суду 12.02.2019 р. було подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність.

Однак листом від 25.02.2019 р. №К-554/0-786/0/94-19 їй знову було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність, вказавши, що дана земельна ділянка відноситься до земель приватної власності.

Згідно витягу від 18.03.2019 р. №НВ-5605267782019 вона дізналася, що на земельну ділянку з кадастровим номером 5624686500:05:014:0223 зареєстровано право приватної власності. Дана земельна ділянка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 .

Однак відповідач ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, достовірно знаючи про існування рішення Рівненського адміністративного суду №817/2275/17 від 15.03.2018 р., яке набрало законної сили 13.12.2018 р., передав у власність земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2 кадастровий номер 5624686500:05:014:0223, що фактично ставить позивача у безвихідну ситуацію, адже вона позбавлена права завершити процедуру безоплатного відведення земельної ділянки у власність з урахуванням рішення суду, щодо зобов`язання відповідача ГУ Держгеокадастру у Рівненській області затвердити проект землеустрою.

Судом встановлено, що ГУ Держгеокадастр у Рівненській області протиправно відмовляв їй у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які визнані судом протиправними.

Відповідач ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, передаючи земельну ділянку з кадастровим номером 5624686500:05:014:0223 відповідачу ОСОБА_2 , порушив перш за все принцип забезпеченості єдності державної політики, відкритості та прозорості, оскільки порушив перш за все її право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Таким чином, позивачка позбавлена права на завершення процедури відведення земельної ділянки у власність та буде завдана матеріальна шкода позивачу, оскільки позивачка замовила роботи з виготовлення проекту землеустрою та сплатила кошти за його виготовлення.

Виходячи з вищевикладеного, наказ №2577 від 19.10.2018 р. про передачу у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки відбулося в період судового розгляду справи № 817/2275/17 в суді апеляційної інстанції, а відповідачу про це достеменно відомо.

Вищевказаний наказ, виданий відповідачем ГУ Держгеокадастру є незаконним та фактично породило конфлікт інтересів між двома фізичними особами, тобто між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 та порушує права позивача у публічній-правовій сфері.

Тобто, відповідачем ГУ Держгеокадастру в Рівненській області при винесення оскаржуваних наказів було перевищено надані йому Конституцією України та Земельного кодексу України повноваження.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р. позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.12.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.01.2020 р закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з відзивом на позовну заяву вх. 95 від 03.01.2020 відповідач ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вказує, що позовна заява є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

У ГУ Держгеокадастру у Рівненській області були відсутні законні підстави для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , Головним управлінням було прийнято наказ від 28.03.2018 р. №17-786/16-18-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1192 га для ведення індивідуального садівництва на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Отже, наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 був прийнятий у повній відповідності до норм ЗК України, оскільки той факт, що раніше вже було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншим громадянам на ту ж земельну ділянку не є підставою для відмови у наданні такого дозволу.

Отримання довозу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Вказаний наказ від 28.03.2018 №17-786/16-18-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1192 га для ведення індивідуального садівництва на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності не оскаржувався, є чинним.

У позивача ні право власності, ні право користування на земельну ділянку, яка є предметом спору не виникало.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру в Рівненські області Кириченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала відзив.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, згодом подав до суду заяву вх.14161 від 06.10.2020 р. про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечує та вважає їх безпідставними.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та їх представників у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 08.08.2016 р. Управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області зареєструвало земельну ділянку з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та присвоєно кадастровий номер 5624686500:05:014:0223 у Державному земельному кадастрі 08.08.2016 р. на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 04.04.2016 р. ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Землемір».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 р. у справі №817/2275/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у затвердженні «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області», викладеної у рішенні від 04.12.2017 р. №К-6597/0-7860/0/17.

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Рівненській області затвердити «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області», кадастровий номер земельної ділянки 5624686500:05:014:0223.

22.03.2018 р. відповідач ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1192 га, яка розташована на території Кустинської сільської ради для індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

28.03.2018 р. Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області 17-786/16-18 СГ від 28.03.2018 р. надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1192 га, з цільовим призначенням – для індивідуального садівництва.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

10.10.2018 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області 5624686500:05:014:0223.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №2577 від 17-2577/16-18-СГ від 19.10.2018 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1192 га ОСОБА_2 для індивідуального садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1192 га 5624686500:05:014:0223 для індивідуального садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Постановою Восьмого Апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 р. у справі №857/1351/18 рішення Рівненського адміністративного суду від 15.03.2018 р. у справі №817/2275/17 залишено без змін.

25.02.2019 р. ГУ Держгеокадастру у Рівненській області згідно листа К-554/0-786/0/94-19, розглянувши клопотання позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1192 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Кустинської сільської ради Рівненського району відмовило у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до даних Державного земельного кадастру запроектована до відведення земельна ділянка відноситься до земель приватної власності.

Отже, у дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).

Кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного у постанові від 29.09.2020 р. №688/2908/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

52. Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК України проеєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

53. Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проєкту.

54. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

60. Метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

61. Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

62. Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

63. Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.

65. Таким чином, якщо земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а право власності на неї зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то положення статті 123 ЗК України, якою передбачено одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження, не підлягають застосуванню.

73. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

74. Відповідно до пунктів «б», «ґ» статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

75. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

76. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

78. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

79. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

93. Позивач, який претендує на одержання спірної земельної ділянки в оренду, вправі вимагати проведення земельних торгів щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки державної власності, але наявність державної реєстрації права оренди відповідача створює перешкоди позивачу в реалізації його законного інтересу.

Отже, виходячи із висновків постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 р. справа №688/2908/16-ц та конкретних обставин справи, на думку суду, важливою обставиною у вказаному спорі є те, що саме завдяки діям позивачки відбулася державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тобто земельна ділянка стала сформованим об`єктом і їй був присвоєний кадастровий номер, а відповідачу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, було достовірно відомо про рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/2275/17, видаючи вказаний оспорюваний наказ, тому надаючи оцінку поведінці таким діям відповідача як недобросовісної, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати наказ №2577 від 19.10.2018 р. Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1192 га на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1192 га з кадастровим номером 5624686500:05:014:0223.

Стягнути з солідарно з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесений нею судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .,

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, м.Рівне, вул. С.Петлюри,37, Код ЄДРПОУ 39768252.

Повне судове рішення складено 27.11.2020 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.