Рішення № 93631687, 08.12.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5500/20

(2/199/2116/20)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Гасанової М.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.02.2007 року Публічне акціонерне товариство КБ "Надра" (правонаступник ВАТ КБ "Надра") та ОСОБА_1 уклали кредитний договір «Автопакет» №8/2007/840-К/17-АП, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування кредит у сумі 12059,40 доларів США із розрахунку 14,5% річних, строком до 20.02.2014 року, а відповідач прийняв на себе зобов`язання сплачувати щомісячно кредит та проценти за користування кредитом.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, не сплачував проценти за користування кредитом та не здійснював повернення кредиту щомісячними платежами, у зв`язку з чим станом на 20.06.2012 року склалася заборгованість у сумі 21412,85 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 171142,23 гривень, яка складається з: заборгованість по кредиту –11125,11 доларів США, що становить 88917,44 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам – 7321,06 доларів США, що становить 58513,60 гривень; пеня – 1760,74 доларів США, що становить 14072,71 гривень, штраф – 1205,94 доларів США, що становить 9638,48 гривень.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра`заборгованість за кредитним договором «Автопакет» 8/2007/840-К/17-АП від 27.02.2007 в сумі 21412,85 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 17 1142,23 гривень, яка складається: заборгованість по кредиту –11 125,11 доларів США, що становить 88 917,44 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам – 7321,06 доларів США, що становить 58513,60 гривень; пеня – 1760,74 доларів США, що становить 14072,71 гривень, штраф –1205,94 доларів США, що становить 9638,48 гривень.

Рішення суду набрало законної сили 24.12.2012 року.

04.03.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» укладено Договір №GL2N79737 про відступлення прав вимоги, посвідчений 04.03.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими їй згідно Додатку №1 до Договору N GL2N79737 про відступлення права вимоги від 04.03.2020 року, в тому числі за Кредитним договором №8/2007/840-К/17-АП від 27.02.2007 року, який було укладено з ОСОБА_1 .

На даний час рішення суду не виконано, а заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 171142 грн. 23 коп. залишається не погашеною.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму інфляційних збитків та 3% річних за користування грошовими коштами за період з 07.08.2017 року по 04.08.2020 рік у розмірі 49 513,96 гривень, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством КБ «Надра» (правонаступник ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір «Автопакет» №8/2007/840-К/17-АП (а.с.7-9).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» 8/2007/840-К/17-АП від 27.02.2007 в сумі 21 412,85 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 17 1142,23 гривень, яка складається: заборгованість по кредиту – 11125,11 доларів США, що становить 88 917,44 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам – 7321,06 доларів США, що становить 58513,60 гривень; пеня – 1760,74 доларів США, що становить 14 072,71 гривень, штраф – 1 205,94 доларів США, що становить 9 638,48 гривень(а.с.12).

04.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» укладено Договір №GL2N79737 про відступлення прав вимоги, посвідчений 04.03.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими їй згідно Додатку №1 до Договору N GL2N79737 про відступлення права вимоги від 04.03.2020 року, в тому числі за Кредитним договором №8/2007/840-К/17-АП від 27.02.2007 року, який було укладено з ОСОБА_1 (а.с.14-16).

Представником позивача не надано до суду жодних доказів щодо наявності відкритого або закритого виконавчого провадження з виконання рішення суду від 12.12.2012 року, а також не надав доказів того, що рішення суду не виконано.

Окрім цього, позивачем до позовної заяви долучено додаток №1 до договору №GL2N79737 про відступлення прав вимоги від 04.03.2020 року, а саме: витяг з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/поручителів/дебіторів за такими договорами, який належним чином не посвідчений та підписаний тільки представником позивача.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, представником позивача не долучено жодного доказу на підтвердження невиконання відповідачем рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.12.2012 року (виконавчий лист, постанова про відкриття провадження), а тому обставини, викладені у позовній заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду є недоведеними.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року N 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 27 січня 2016 року у справі №6-771цс15.

Крім того, враховуючи, що кредитний договір між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено в іноземній валюті та заборгованість виникла саме у іноземній валюті, не дивлячись на те, що рішенням суду було стягнуто заборгованість в гривневому еквіваленті, інфляційні збитки в даному випадку не нараховуються.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, вислухавши доводи представника позивача, відповідача та його представника, заслухавши відповіді на питання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 612, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.12.2020 року.

Суддя