Рішення № 93627799, 17.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ № 640/16832/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до 1. Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А) 2. Заступника начальника інспекційного відділу № 2 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Леуського Олександра Олександровича (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А)про визнання протиправним та скасування припису від 16.08.2019 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовною заявою до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (далі - Департамент , відповідач 1) та Заступника начальника інспекційного відділу № 2 Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Леуського Олександра Олександровича (далі - відповідач 2) , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2019 року.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що порушення, встановлені під час проведення перевірки та зазначені у акті перевірки від 16.08.2019 року, не відповідають дійсності, таким чином оскаржуваний припис винесений за результатами перевірки є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Також позивач зазначає, що відповідачем вказано на порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, що здійснюється експлуатація нежитлового будинку (кафе) після реконструкції без введення останнього в експлуатацію відповідно до закону, натомість, така реконструкція не проводилась, що підтверджується довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро інвентаризації» від 22.05.2018 року №973, відповідно до якої площа об`єкта була змінена за рахунок опоряджувальних робіт без проведення реконструкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

02 жовтня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, який проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено, здійснення позивачем реконструкції нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2, що вбачається із аналізу технічних паспортів на зазначену будівлю від 09.04.2004 року та 07.05.2018 року, без отримання дозвільних документів на підготовчі та будівельні роботи, що є порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, в порушення зазначеного законодавства, у зазначеному приміщені проводиться господарська діяльність без введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта. З огляду на зазначене, відповідач виніс оскаржуваний припис про усунення прошень законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2004 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» видано Технічний паспорт на нежитловий будинок (кафе) за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого загальна площа приміщення становить 154,8 кв.м.

17 березня 2017 року позивач набув права власності на нежитловий будинок (кафе) за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 82698641 та № 82702950.

07 травня 2018 року Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» виданий новий Технічний паспорт на нежитловий будинок (кафе) за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого загальна площа приміщення становить 155,0 кв.м.

У той же час, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.08.2019 року № 176254661 нежитловий будинок (кафе) за адресою АДРЕСА_2 знаходить в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнесстиль».

01 серпня 2019 року до Департаменту з питань державно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від громадської організації «Стоп свавіллю» надійшла скарга № 073/6580 щодо порушення вимог містобудівного законодавства України при експлуатації нежитлового будинку (кафе) за адресою АДРЕСА_2, де знаходиться заклад громадського харчування Товариства з обмеженою відповідальністю «Папа Алессіо».

05 серпня 2019 року на підставі зазначеного вище звернення, наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 595 призначено позапланову перевірку позивача, ТОВ «Автобізнесстиль», ТОВ «Папа Алессіо».

На підставі зазначеного вище наказу та направлення для проведення позапланового заходу від 05.08.2019 року Заступником начальника інспекційного відділу № 2 Управління контролю за будівництвом ОСОБА_2 проведено перевірку за результатами якої складено акт від 16.08.2019 року відповідно до якого встановлено порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме нежитлова споруда (кафе) була реконструйована без отримання дозвільної документації та в подальшому експлуатується, як заклад громадського харчування ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням встановлених порушень вимог законодавства відповідачем 2 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 16.08.2019 року.

Вказаний припис було винесено позивачу, як власнику вищевказаного нежитлового приміщення, відповідно до якого від ОСОБА_1 вимагалось:

- у термін до 16.10.2019 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності (нежитлова споруда (кафе) була реконструйована без отримання дозвільної документації та в подальшому експлуатується, як заклад громадського харчування ресторан «Papa Alessio» без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку) у відповідності до вимог законодавства;

- з 16.08.2019 року заборонити експлуатацію нежитлового будинку (кафе), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись із зазначеним приписом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Положення статті 36 Закону № 3038 передбачають, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 8 статті 39 № 3038 встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно з частини 1 статті 41 цього Закону № 3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, по підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та складати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно- будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи планового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 16 Положення № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком.

Згідно пункту 17 Положення № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони відсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, основними завданнями апартаменту є: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; реалізація державної політики у сфері державного архітектурно- будівельного контролю на території міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, що не спростовано позивачем, відповідач станом на час проведення позапланової перевірки не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою АДРЕСА_2, що були реконструйовані.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.08.2019 року № 176254661 позивач є власником нерухомого майна (кафе) площею 154,8 кв.м. право власності на яке зареєстровано 17.03.2017 року.

Разом з тим, позивачем під час проведення перевірки надано Технічний паспорт на громадський будинок (кафе), виконаний комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 07.05.2018 року, інвентаризаційна справа № 51326. Відповідно до експлікації приміщень до плану громадського будинку; рік побудови - 1995, загальна площа - 155,0 кв. м., висота - 3,27 м., об`єм - 612 м3 .

Натомість, відповідно до технічного паспорту даного об`єкта станом на 09.04.2004 року, наданого відповідачу 1 Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 08.08.2019 року № 062/14-109058, загальна площа - 154,8 кв.м., висота - 2,9 м, об`єм - 523 м3.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у вказаному вище приміщені були проведені будівельні роботи щодо зміни його внутрішньої конфігурації, що призвело до збільшення загальної площі такого приміщення за рахунок збільшення висоти будівлі.

При цьому, суд не погоджується з позицією позивача щодо збільшення площі приміщення шляхом проведення опоряджувальних робіт без проведення реконструкції, що на його думку підтверджується листом КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22.05.2018 року № 973, з огляду на наступне.

Нормами чинного законодавства України не встановлено поняття опоряджувальних робіт.

Натомість, відповідно до пункту 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 ДБН Склад та зміст проектної документації на будівництво (у редакції, що діяла: 08.06.2018) встановлено поняття капітального ремонту, а саме сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Також пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (у редакції, що діяла: 08.06.2018) встановлено, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

З аналізу Планів громадського будинку (кафе) станом на 07.05.2018 року та 09.04.2004 року, а також таблиць внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень будинку, що є додатками до зазначених планів, вбачається, що була здійснена перебудова зазначеної будівлі шляхом збільшення геометричних площ та конфігурацій приміщень у будівлі шляхом зміни перегородок та збільшення висоти будівлі.

За вказаних обставин, суд погоджується з позицією відповідача, що у вказаному вище приміщені було здійснено реконструкцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час перевірки звернувся до позивача, ТОВ «Автобізнесстиль» та ТОВ «Папа Алессіо» (лист від 12.08.2019 року № 073-7107) із запитом про надання документів на підтвердження правомірності проведення робіт з реконструкції будівлі, однак такі документи останніми надані не були.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем не спростовується факт відсутності у нього дозвільних документів на проведення будівельних робіт, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень прийшов до обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог статей 34 та 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині здійснення реконструкції нежитлового приміщення без отримання дозволу на початок та проведення будівельних робіт, а також не введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта.

Таким чином, припис Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2019 року є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.08.2019 року № 22426710, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог сплачений судовий збір позивачам не повертається.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко