Ухвала суду № 93627608, 18.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 грудня 2020 року м. Київ № 826/11317/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві,

Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в місті Києві,

Головного управління Національної гвардії України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України щодо нескладання нової довідки про розмір грошового забезпечення (з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премії, надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами та надбавки за кваліфікацію) для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що діяв на момент його звільнення, а саме станом на 04.12.2013. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% грошового забезпечення, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, на підставі матеріалів, що наявні в пенсійній справі починаючи з 01.01.2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ) судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 819,20 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві - задоволено повністю. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2020 року - скасовано в частині задоволених позовних вимог до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві. Прийнято в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року - залишено без змін.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява, в якій на підставі статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України останній просить постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинену на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 в адміністративній справі №826/11317/18, що полягає у не здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі 76% грошового забезпечення, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, на підставі матеріалів, що наявні в пенсійній справі, починаючи з 01.01.2018. Також просить на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 в адміністративній справі №826/11317/18, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% грошового забезпечення, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, на підставі матеріалів, що наявні в пенсійній справі, починаючи з 01.01.2018.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Слід зазначити, що згідно частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підглядають примусовому виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 лютого 2019 року по справі №806/2143/15 (провадження №К/9901/5159/18) вказав, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, з огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі №620/1813/19.

У поданій представником позивача заяві не зазначено інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, що зумовлює висновок суду про недотримання заявником вимог пункту 7 та пункту 8 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності наведення інформації про дату пред`явлення до виконання виконавчого листа та про хід виконавчого провадження.

Більше того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався за отриманням виконавчого листа на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 у справі №826/11317/18.

Крім того, подана представником позивача заява містить, зокрема, вимогу зобов`язального характеру, що суперечить приписам частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що заява може містити лише одну вимогу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає вимогам, передбаченим частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, оскільки заяву подано без додержання вимог, встановлених частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, дана заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виконання судового рішення в адміністративній справі №826/11317/18, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Літвінова А.В.