Рішення № 93627519, 14.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року м. Київ № 640/25065/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик»доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі представника відповідача - Пінчук Б.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2020 №0157640511.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у контролюючого органу були відсутні законодавчо мотивовані підстави для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове-повідомлення-рішення, оскільки у силу п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки лише якщо платником податків подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України операціями. Разом з тим, як наголошено представником позивача, під час розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2020 року ТОВ «Альянс-Логістик» не враховувалось від`ємне значення, сформоване за операціями, передбаченими у п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, що, відповідно, свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення спірної перевірки. У той же час, на підтвердження реального (фактичного) здійснення операцій між ТОВ «Альянс-Логістик» та контрагентами останнього - ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» та ТОВ «АВК Конфекшінері» - позивачем надано до перевірки ряд документів, які не мають дефектів форми, змісту або походження. Контролюючий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у первинних документах, не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства, а також не встановив розбіжність між показниками податкового зобов`язання та податкового кредиту ТОВ «Альянс-Логістик». При цьому, за твердженням представника позивача, не може бути підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Альянс-Логістик» й той факт, що останній зберігає придбаний у постачальників товар на різних складах за різними адресами та не веде облік товарів у розрізі складів зберігання, оприбуткування та реалізації товарів, оскільки положення Податкового кодексу України не ставлять права платника податку на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у залежність від ведення платником податку обліку товарів за складами зберігання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі, а також встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзиви та заперечення.

Під час підготовчого провадження судом вжито заходи, передбачені положеннями ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене на 14.12.2020 судове засідання з`явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи, викладені у відзиві, в якому, у свою чергу, вказано про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на встановлену під час перевірки відсутність підстав для бюджетного відшкодування заявленої ТОВ «Альянс-Логістик» суми грошових коштів. На додаток, представником відповідача зауважено на тому, що у Головного управління ДПС у м. Києві, у силу п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наявні законодавчо мотивовані підстави для проведення спірної перевірки у разі подання платником податків декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ.

14.12.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у вказаному клопотанні представником позивача зазначено, що останній підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 19.05.2020 №4087 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альянс-Логістик» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року, за результатами чого складено акт від 17.06.2020 №572/26-15-05-04-01-42933160, у висновках якого зазначено, що за порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Альянс-Логістик» відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за березень 2020 року у розмірі 5 000 000,00 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2020 №0157640504, яким ТОВ «Альянс-Логістик» повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 5 000 000,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає бюджетному відшкодуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У силу пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Тобто, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу.

Так, ст. 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України).

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відтак, сума від`ємного значення ПДВ набуває статусу заявленої до бюджетного відшкодування суми у разі подання платником податків контролюючому органу заяви про таке бюджетне відшкодування.

При цьому, у розумінні пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Отже, сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку платник податків бажає відшкодувати з бюджету за відповідною заявою, формується на підставі суми від`ємного значення ПДВ, правомірність визначення якої таким платником податку підтверджується контролюючим органом шляхом проведення перевірки.

У той же час, згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

При цьому, приписами п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України операціями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №808/2911/17 та від 24.05.2019 у справі №822/2427/16.

Як вбачається зі змісту наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19.05.2020 №4087 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Альянс-Логістик» (код 42933160)», в якості підстави для проведення спірної перевірки ТОВ «Альянс-Логістик» вказано пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв`язку з поданням товариством декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року.

Разом з тим, як наголошено представником позивача, що не заперечувалось відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи, бюджетне відшкодування, заявлене до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, сформовано за операціями з придбання товарів у ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» та ТОВ «АВК Конфекшінері» за березень 2020 року.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вказує, що у Головного управління ДПС у м. Києві були відсутні законодавчо мотивовані підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Альянс-Логістик» у зв`язку з поданням товариством декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року, оскільки, як було зазначено вище, заявлена сума бюджетного відшкодування зроблена не за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України операціями.

Як наслідок, суд звертає увагу на правовий висновок, сформульований судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та викладений у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, згідно з яким, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, виходячи з відсутності законодавчо мотивованої підстави для призначення та проведення Головним управлінням ДПС у м. Києві документальної позапланової перевірки ТОВ «Альянс-Логістик» у зв`язку з поданням товариством декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року, згідно з наказом від 19.05.2020 №4087, суд вказує про це як про достатню правову підставу для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020 №0157640504.

У той же час, щодо суті виявленого порушення суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у ході проведення перевірки, згідно з наданими відомостями по рахунку « 281» станом на 31.03.2020, обліковується залишок товару на складі в кількості 22 550 726,668 одиниць на суму 324 705 405,22 грн., з них продукція, яка придбана у ПрАТ «Харківська Бісквітна Фабрика» (код 377265), TOB «АВК Конфекшінері» (код 39461796), ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» (код 30965655) в кількості 11 391 241,351 одиниць на суму 147 550 692,95 грн. Разом з тим, TOB «Альянс-Логістик» у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за березень 2020 відображено операції по ПрАТ «Харківська Бісквітна Фабрика» (код 377265) на суму ПДВ 1 000 000,0 грн., по TOB «АВК Конфекшінері» (код 39461796) на суму ПДВ 1 000 000,0 грн., ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» (код 30965655) на суму ПДВ 3 000 000,0 грн. Також, у ході проведення перевірки здійснено інвентаризацію на складах за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, вул. Краснова, буд 27. У ході інвентаризації неможливо було дослідити залишок товару на складі по періоду надходження, оскільки складський облік на підприємстві ведеться за видами товару та за кількістю, а не по періодах надходження на склад, що унеможливлює підтвердження залишки товару, придбані у березні 2020 року. Крім того, при інвентаризації встановлено, придбаний у ПрАТ «Харківська Бісквітна Фабрика» (код 377265) та TOB «АВК Конфекшінері» (код 39461796) товар частково знаходиться за адресами: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 111; Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27; Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Промислова, 20; Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 2. Перевіркою встановлено, TOB «Альянс Логістик» зберігає придбаний/ товар у постачальників на різних складах за різними адресами як у місті Києві, так і в інших містах на території України. Однак, згідно з наданими під час перевірки регістрами бухгалтерського обліку, TOB «Альянс Логістик» не веде облік в розрізі складів зберігання, оприбуткування та реалізації товарів. Весь рух товару, зберігання, придбання та реалізація обковується на рахунку 281 без аналітики по місцям зберігання (складського обліку). Протягом березня 2020 року TOB «Альянс-Логістик» по рахунку « 281» відображено вибуття товарів зі складу у кількості 7 181 377,513 одиниць на загальну суму 109 153 209,3 грн. Оскільки податковий облік безпосередньо формується та ведеться з даних бухгалтерського обліку, не можливо підтвердити залишок товару, придбаного у березні 2020 року, який бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2020 року у розмірі 5 000 000,00 грн. по постачальникам ПрАТ «Харківська Бісквітна Фабрика» (код 377265), TOB «АВК Конфекшінері» (код 39461796), ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» (код 30965655). На підставі викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про те, що на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України TOB «Альянс-Логістик» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2020 року на 5 000 000,00 грн., у результаті чого TOB «Альянс-Логістик» відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 000 000,00 грн. за березень 2020 року.

Разом з тим, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між TOB «Альянс-Логістик» та його контрагентами - ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» та ТОВ «АВК Конфекшінері» - укладено наступні договори:

договір купівлі-продажу від 01.01.2020 №45/20 між ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» (продавець) та ТОВ Альянс-Логістик» (покупець), відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця кондитерські вироби виробництва ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» та ПрАТ «Кондитерська фабрика «Харків`яночка», а покупець приймає і оплачує Продукцію у встановлені терміни.

договір дистрибуції від 10.01.2020 №001/20 між ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» (компанія) та ТОВ Альянс-Логістик» (дистриб`ютор), умовами якого передбачено, що компанія зобов`язується передавати дистриб`ютору у власність та/або зберігання товар в строки та на умовах, передбачених цим договором, а дистриб`ютор зобов`язується приймати товар, оплачувати його вартість, повертати (у випадках, передбачених цим договором - придбавати) тару в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

дистриб`юторський договір від 01.02.2020 №9393 між ТОВ «АВК Конфекшінері» (постачальник) та ТОВ Альянс-Логістик» (дистриб`ютор), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність дистриб`ютора кондитерські вироби (у подальшому іменовані «товар»), а дистриб`ютор зобов`язується прийняти та оплатити товар, та займатись його розповсюдженням (дистрибуцією) на території у відповідності з умовами даного договору, додатків до даного договору та додаткових угод.

На виконання умов даних договорів представником позивача надано до суду копії податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних. При цьому, суд звертає увагу, що, згідно з актом перевірки, контролюючим органом первинна документація, складена за результатами вказаних фінансово-господарських операцій, не перевірялась та взагалі не була взята до уваги.

У той же час, зміст порушення, вказаного перевіряючими, а саме: не можливість підтвердження залишку товару, придбаного у березні 2020 року, який бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2020 року у розмірі 5 000 000,00 грн. по постачальникам ПрАТ «Харківська Бісквітна Фабрика», TOB «АВК Конфекшінері», ПрАТ «Абінбев Ефес Україна», не є законодавчо мотивованою підставою для відмови у наданні суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням всього викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020 №0157640504 та, як наслідок, скасування останнього.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 19.10.2020 №11484, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., суд звертає увагу на наступне.

У силу ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2020, додаткової угоди до нього від 09.10.2020, рахунку на оплату від 11.11.2020 №104, платіжне доручення від 12.11.2020 на суму 50 000,00 грн. та акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги (правничої) допомоги від 09.10.2020 №б/н. Вказані докази у своїй сукупності свідчать про доведеність позивачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі. У той же час, твердження представника відповідача про завищення вказаних витрат, оскільки, за твердженнями останнього, середня вартість написання позовної заяви становить 5 000,00 грн. - 7 000,00 грн., а тому заявлені витрати у розмірі 50 000,00 грн. є значно вищими, ніж сереньоринкові ціни на ті самі послуги, суд визнає необґрунтованими, оскільки не є такими, що підтверджені документально належними та достатніми доказами.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» (ідентифікаційний код 42933160, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, секція «Г», 2-ий поверх) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020 №0157640504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» (ідентифікаційний код 42933160, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, секція «Г», 2-ий поверх) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» (ідентифікаційний код 42933160, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, секція «Г», 2-ий поверх) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн. (п?ятдесят тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення складено 18.12.2020.