Рішення № 93626835, 07.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 грудня 2020 року № 520/5779/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання – Пройдак С.М.,

за участі:

представника позивача Гуменного Т.З.,

представника відповідача Полухіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (вул. Чугуївська, буд. 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, 63513, код ЄДРПОУ 00993069) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999518) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ДП “Чугуїво-Бабчанське лісове господарство” до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо додержання ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Державної екологічної інспекції у Харківській області, вчинений в період із 30.07.2019 року по 12.08.2019 року, за результатами якого складено Акт проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 557/11-02/06-06.

Ухвалою суду від 06.05.2020 адміністративний позов залишено без руху та ухвалою від 25.05.2020 визнано поважленими причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 19.10.2020 заяву про уточнення позовних вимог в частині вимоги про визнання протиправним наказу Державної екологічної служби у Харківській області від 29.07.2019 № 557/11-02 " Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" залишити без руху.

Ухвалою від 04.11.2020 уточнений позов в частині вимоги про визнання протиправним наказу Державної екологічної служби у Харківській області від 29.07.2019 № 557/11-02 " Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" повернуто позивачу та закрито підготовче провадження .

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що контрольний захід проведено з порушенням вимог чинного законодавства у сфері державного нагляду та контролю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву зазначив про правомірність дій відповідача при призначенні та проведенні планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, оскільки підставою проведення позапланової перевірки слугувало скарга фізичної особи, що не суперечить ст. 6 Закону №877. Інспекція вважає, що, оскільки допуск до проведення позапланової перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а отже, відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (далі - ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство") зареєстрована як юридична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 01 червня 2019 року та враховуючи Погодження Мінприроди від 24.07.2019 № 5/4.1-11/8142-19, Інспекцією на підставі ст. 20'2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 4,6,7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, наказу від 29 липня 2019 № 557/11-02, в термін з 30 липня по 12 серпня 2019 року проведено позапланову перевірку у діяльності ДП “Чугуєво-Бабчанське лісове господарство”, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства під час планування та проведення рубок лісу на території ДП “Чугуєво-Бабчанське лісове господарство”.

За результатами контролюючого заходу, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 557/11 -02/06-06 від 12.08.2019, в якому зафіксовано, зокрема, що відбір дерев для рубки, встановлений пунктами 14-25 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 “Про затвердження Санітарних правил в лісах України” (із змінами, надалі Постанова № 555), не дотримується, призначення санітарних рубок здійснюється без урахування категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил, а саме: у Кочетоцькому лісництві № 1 встановлено наступне: видано лісорубний квиток № 000666 від 24.06.2019 року на проведення вибіркових санітарних рубок в кварталі 274: виділ 1 площею 16,6 га зі складом насадження 1 ОДз+Яз+Клг, виділ 2 площею 6,4 га зі складом насадження 6Дз2Лпд2Клг1Яз, виділ 3 площею 5,1 газі складом насадження 5Дз2Яз2Лпд1 Клг, виділ 4 площею 19,2 га зі складом насадження ЮДз+Яз+Лпд, виділ 5 площею 3,6 газі складом насадження ЮДз+Яз+Клг+Лпд.

Водночас, встановлено, що проведення рубки дерев заплановано відповідно до Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів Державного підприємства “Чугуєво-Бабчанське лісове господарство” на 2019 рік та на підставі акту лісопатологічного обстеження з метою визначення санітарного стану насаджень від 20.06.2018.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, Держекоінспекцією у Харківській області винесено припис від 19.08.2019 №45/06-06, яким, зокрема, зобов`язано відповідача: спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 га видавати лише після проведення оцінки впливу на довкілля; під час відбору дерев для вибіркових санітарних рубок дотримуватись вимог, встановлених пунктами 14-25 Санітарних правил в лісах України; призначення санітарних рубок здійснювати з урахуванням категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил в лісах України.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі Закон № 877-V) підставою для здійснення позапланових заходів в тому числі є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що 08.07.2019 за вх.№ Ч-913/19 зареєстровано скаргу гр. ОСОБА_1 щодо незаконного знищення дубових насаджень в ДП « Чугуєво-Бабчанське» лісове господарство; проведення вирубок на території Кочетоцького лісництва № 1 та Тетлізького лісництва № 1. Вказано, що деяких з численних порушень відбуваються в кварталах 57,67,88,96,26. Вказана скарга містить вимогу провести повну перевірку позивача.

Проведення позапланової перевірки позивача за вказаною скаргою погоджено з Міністерством екології природних ресурсів України (погодження від 24.07.2019 № 5/4.1-11/8142-19) та проведено на підставі направлення від 29.07.2019 № 557/11-02/06-06 , у якому вказані питання і предмет перевірки: про охорону , захист , використання та відтворення лісів та додержання вимог природоохоронного законодавства під час планування та проведення рубок лісу відповідно (а.с.42-43).

Вказане направлення отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується відповідним підписом.

Виходячи зі змісту звернення гр. ОСОБА_2 , переліку окреслених питань щодо проведення перевірки, суд приходить до висновку, що остання проведена у межах звернення та з дотриманням вимог абз.9 ч.1 ст.6 Закону України № 877-V, втому числі п.1-5,10 акту перевірки в частині недотримання вимог щодо санітарної рубки лісу, яка відповідно до положень постанови КМУ від 27.07.1995 № 555 « Про затвердження Санітарних правил в лісах України» є складовою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Суд також зазначає, що частиною 15 ст.4 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 9 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на Кабінет Міністрів України покладено зобов`язання протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

В той же час ч.2 ст.5 Закону № 877- V, яка визначає порядок здійснення, вимоги до планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини другої ст.5 Закон № 877-V, постановою КМУ від 10.05.2018 №342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено декілька форм уніфікованих актів, які складаються під час проведення контрольних заходів, в тому числі Уніфіковані форми актів з переліком питань залежно від визначеного ступеня ризику суб`єкта господарювання, які використовуються під час проведення планового заходу.

Згідно із приписами частини 1 ст.10 Закону 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Вказана правова норма розрізняє випадки коли органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, та використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

При цьому у випадку незатвердження та не оприлюднення відповідним органом на власному офіційному вебсайті уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, надає право суб`єкту господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), а використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів дає йому право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Суд також звертає увагу на те, що Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 за № 303 . Вказаний наказ скасований наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, який набув чинності з 28.12.2019

Отже на момент проведення перевірки була чинною форма уніфікованого акту, визначена наказом від 09.08.2017 № 303

Посилання позивача на існування невідповідності форми уніфікованого акта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 09 серпня 2017 року, формі уніфікованого акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року, суд вважає необґрунтованим, з підстав того, що постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової. Постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року затверджено власне Методику, що встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), а не самі форми таких актів.

Пунктами 3 та 4 цієї Методики встановлено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Відомостей про внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю) в частині уніфікованої форми акта, затвердженого наказом Міністерством екології та природних ресурсів України №303 від 09 серпня 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за №1289/31157, постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року не містить.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Тобто, в разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.

З огляду на це, суд зауважує, що позови суб`єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В іншому випадку, за наявності рішення прийнятого за результатами проведеного інспекційного заходу та його оскарження в судовому порядку, суб`єкт господарювання може посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень.

Однак, як встановлено судовим розглядом справи лісгоспом отримано наказ і направлення на перевірку допущено перевіряючи до проведення перевірки та не оскаржено припис, винесений за результатами проведення перевірки.

Щодо залучення до проведення перевірки фахівців екологічних інспекцій інших округів, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312 ( на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до якої основним заваленням спеціалістів Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території .

Згідно п.1 р.1 Положення Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Відповідно до п.1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275 Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

26.11.2019 Держекоінспекцією, з урахуванням приписів п.4,6 Положення про Державну екологічну інспекцію, видано наказ № 194 « Про участь у проведенні позапланових перевірок» із змінами згідно наказу від 02.08.2019 № 204, яким зобов`язано робочу групу у період з 29.07.2019 по 08.09.2019 взяти участь у проведенні позапланових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і підпорядкованих йому лісогосподарських підприємств та інших постійних лісокористувачів харківської області стосовно фактів незаконної вирубки лісу.

Вказаний наказ на момент проведення перевірки був чинним, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "РуїзТорія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Враховуючи викладене, вище суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС У країни.

Суд також зазначає, що відповідно до положень п.1,2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-11, 14, 77 139, 242– 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

У повному обсязі рішення виготовлено 17.12.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.