Рішення № 93626778, 18.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 р. № 520/14035/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області при видачі довідки №04-52\228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду видану для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області внести зміни в довідку 04-52\228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням регіонального коефіцієнта - 1,25, яка складає 1477,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.02.2020 року Територіальне управління ДСА в Харківській області відповідно до Додатку 3 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, Закону №1402-VІІІ зі змінами, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 видало йому довідку №04-52/228 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. На думку позивача, вказана довідка не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, до неї до базового розміру посадового окладу не включено регіональний коефіцієнт - 1,25.

Ухвалою суду від 19.10.2020 відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу та третій особі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, на виконання ухвали суду надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до ч.10 ст.135 Закону №1402-VIII, суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Отже, умовою для нарахування регіонального коефіцієнту є фактичне здійснення правосуддя. Проте, ОСОБА_1 не здійснює правосуддя у зв`язку зі звільненням з посади судді Комінтернівського районного суду м.Харкова у відставку.

Відповідач вважає, що законодавчо не передбачено нарахування регіонального коефіцієнту особі, яка не має повноваження на здійснення правосуддя.

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правом надати письмову пояснення не скористалась.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивача - ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Комінтернівського районного суду м.Харкова.

Рішенням Вищої ради правосуддя №2006/0/15-18 від 27.09.2018 позивач був звільнений з посади судді Комінтернівського районного суду міста Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З 09.10.2018 позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010.

У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання довідки для перерахунку Пенсійним фондом України довічного грошового утримання судді у відставці.

Територіальним управлінням ДСА у Харківській області видано позивачу довідку №04-52/228 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Не погоджуючись з відомостями, вказаними в довідці, ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління ДСА у Харківській області з заявою про видачу нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням відомостей щодо розміру посадового окладу та доплати за вислугу років, регіонального коефіцієнту визначеного ст. 135 Закону України №1402-VІІІ.

Листом №02-32/754/2020 від 27.03.2020 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області повідомлено позивача, що 28.02.2020 за вих.№04-52/228 ОСОБА_1 надана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці. Зазначена форма довідки є додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органам Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІІ). Розмір посадового окладу в зазначеній довідці зазначений з урахуванням листа Державної судової адміністрації України від 27.02.2020 №10-4086/20 «Про розмір суддівської винагороди». Крім того, проінформовано, що 02.03.2020 Голова Державної судової адміністрації України ОСОБА_2 листом за вих.№10-4290/20 відкликав вищезазначений лист. У зв`язку з чим ТУ ДСА України у Харківській області звернулась до Державної судової адміністрації України з листом щодо надання роз`яснень щодо застосування регіонального коефіцієнту для зазначення у відповідних довідках посадового окладу судді у відставці. Після отримання роз`яснень стосовно зазначеного листа заявника буде поінформовано додатково.

Не погодившись з такими діями відповідача, що полягають у невключенні регіонального коефіцієнту до базового посадового окладу судді, з якого розраховується щомісячне грошове утримання судді, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Так, спірні правовідносини виникли щодо застосування норм права з приводу зарахування регіонального коефіцієнту до базового розміру посадового окладу судді у відставці для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 ст. 135 Закону визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Частина 5-8 ст.135 Закону встановлюють розміри щомісячних доплат: за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності; виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Приписами п. 10 ст. 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Згідно з ч.3 ст.142 Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Складовою суддівської винагороди є посадовий оклад.

Частиною 3 ст. 135 Закону визначено поняття базового розміру посадового окладу.

Частиною 4 ст. 135 Закону №1402-VIII встановлена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів.

Розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено певні особливості визначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (у редакції Закону від 21 грудня 2016 року №1798-VIII) встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII зі змінами.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

У зв`язку з наведеним саме з 19 лютого 2020 року - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 16 вказаного Рішення Конституційного Суду України зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Отже, регіональні коефіцієнти, що включаються до базового посадового окладу повноважного судді при здійсненні ним правосуддя, повинні бути включені до базового посадового окладу судді у відставці для розрахунку довічного грошового утримання. Та відповідно такий посадовий оклад, як обов`язкова складова грошового утримання судді у відставці, з урахуванням регіонального коефіцієнту повинні у відповідності до закону бути відображеними у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку сформував та надав відповідач.

Доводи відповідача відносно того, що обов`язковою умовою зарахування регіонального коефіцієнта є здійснення суддею правосуддя не впливають на наявність права позивача, як судді у відставці, отримувати довічне грошове утримання у розмірі, визначеному відповідно до закону.

Вказаний висновок суду зумовлений особливим статусом судді у відставці, про який зазначає Контитуційний Суд України у рішенні від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 за яким, суддя у відставці фактично не здійснює правосуддя, але на нього поширюються всі конституційні гарантії судді, що здійснює правосуддя, в тому числі відносно порядку обчислення суддівської винагороди та довічного грошового утримання.

Також суд зазначає, що включення регіонального коефіцієнту до базового розміру посадового окладу лише збільшує числове його значення та жодним чином не суперечить формі та змісту довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що міститься у Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, Закону №1402-VІІІ зі змінами, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Суд вважає посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №804/3609/18 необґрунтованою, оскільки вона винесена за іншого правового врегулювання спірних відносин та, з об`єктивних причин, без врахування висновків викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020.

За таких підстав суд доходить висновку про помилковість правової позиції відповідача, та зазначає, що у довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно включати посадовий оклад із застосованим регіональним коефіцієнтом.

Визначаючи числове значення регіонального коефіцієнта, який отримує повноважний суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова (суд з якого було звільнено суддю у відставку), відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону №1402-VIII, суд приходить до висновку про його розмір - 1,25, оскільки вказаний суд розташований у населеному пункті (м. Харків) з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

З метою належного та ефективного захисту прав позивача слід визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області при видачі довідки №04-52/228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду видану для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області внести зміни в довідку 04-52/228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням регіонального коефіцієнта - 1,25.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визначення числового значення збільшення розміру посадового окладу судді у довідці, яке, на думку позивача, складає 1477,96 грн., оскільки законом такий обов`язок покладено на відповідача та він повинен внести числові зміни самостійно з урахуванням висновків суду.

Суд розглянувши справу, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 257-262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під.1, пов. к.58, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області при видачі довідки №04-52/228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду видану для перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області внести зміни в довідку 04-52/228 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням регіонального коефіцієнта - 1,25.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов