Рішення № 93626036, 10.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/432/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: Бєліцький І.С. (представник за довіреністю)

відповідач: Тарановський Р. В. (в порядку самопредставництва)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» (65571, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Фонтанка, Багатофункціональний торгівельно-виставочний-офісний комплекс «Рив`єра»; код ЄДРПОУ 34980457) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якій позивач просить:

визнати дії Офісу великих платників ДПС щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» пені в розмірі 5 297 595,80 гривень та її погашення за рахунок перерахованих Державною казначейською службою узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2019 року до бюджету неправомірними;

зобов`язати Офіс великих платників ДПС відкоригувати дані інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» шляхом виключення з неї пені на суму 3 940 069,70 гривень та відобразити в інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» суму переплати в розмірі 3 940 069,7 гривень, що відповідає розміру незаконно нарахованої та погашеної пені;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» код ЄДРПОУ 34980457, судові витрати по справі.

Ухвалою від 10.02.2020р. відкрито провадження по справі; визначено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Самойлюк Г.П. за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2020 р.

Ухвалою суду від 10.03.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.03.2020р.

Ухвалою суду від 24.03.2020р. клопотання позивача задоволено; зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 23.09.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі; здійснено заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної податкової служби на Головне управління ДПС в Одеській області, відкладено підготовче засідання на 20.10.2020р.

Ухвалою суду від 21.10.2020р. за клопотанням відповідача зупинено провадження по справі до 18.11.2020 р.; призначено підготовче засідання на 18.11.2020 р.

Ухвалою суду від 18.11.2020 р. поновлено провадження у справі; підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.12.2020 року о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу в інтегрованій картці платника суму пені у розмірі 5297595,80 грн., в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача зі скаргою на неправомірні дії та її погашення за рахунок коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та вимогою про поновлення і захист законних інтересів позивача. Позиція позивача підтримана Радою Бізнес Омбудсмена за наслідками розгляду відповідної скарги позивача. Позивач в десятиденний строк сплатив всю суму грошових зобов`язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні №0034981409 від 22.07.2019р., прийнятому Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р., в зв`язку з чим у податкового органу відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов`язань та за весь період такого заниження. На думку позивача, нарахування пені може здійснюватись лише після закінчення граничного строку сплати зобов`язання, тобто з моменту узгодження податкового зобовязання; у податкового органу право на нарахування пені виникає після проведення перевірки та оформлення її результатів, що узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Суду постановах від 27.11.2018р. у справі №822/2591/17, від 19.02.2019р. у справі №825/999/17.

Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕП/17021/20 від 13.10.2020 р.), в якому в обґрунтування правової позиції відповідач, посилаючись на приписи ст.ст. 14, 129 ПК України, зазначив, що поняття грошове зобов`язання включає суму основного платежу та суму штрафних санкцій, та не включає пеню. Порядок нарахування пені врегульовано ст. 129 ПК України. На думку відповідача, нарахування пені супроводжує весь період існування податкового боргу – від моменту його виникнення до повного погашення. Будучи мірою відповідальності за несвоєчасну сплату податкового боргу, пеня нараховується щоденно, автоматично, незалежно від строків давності та вини платника у несвоєчасній сплаті податкового боргу. Щодо погашення пені за рахунок коштів на електронному рахунку ТОВ «Нові бізнес погляди» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідач, посилаючись на приписи п. 87.9 ст. 87, п. 200-1.5 ст. 200-1, 200-1.7 ст. 200-1, ПК України зазначив, що у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

20.10.2020р. (вх. № 43765/20) від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області у період з 22.11.2016 р. по 25.01.2017 р. проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Нові Бізнес Погляди» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2016 р., валютного законодавства та оподаткування у сфері ЗЕД за період з 01.09.2015 р. по 30.09.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №26/15-32-14-09/34980457 від 01.02.2017 р.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області 22.02.2017 р. прийнято податкові повідомлення-рішення,які позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України та за результатом розгляду скарги рішенням ДФС України від 18.05.2017 р.№10469/6/99-99-11-01-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 р.

08.06.2017 р. відповідачем на підставі акту перевірки та вищенаведеного рішення прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №001285, яким ТОВ «Нові Бізнес Погляди» нараховано податок на додану вартість в сумі 4 329 889,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945,00 грн. (т.1, а.с. 21).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019р. у справі № 815/3137/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р., яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945,00 грн. в частині збільшення суми грошового зобов`язання на суму 89984,66 грн.

22.07.2019р. Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р., прийнято податкове повідомлення-рішення №0034981409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6359856,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4239904 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2 119952 грн. (т.1, а.с. 50).

Податкове повідомлення-рішення №0034981409 від 22.07.2019р. було направлено позивачу поштовим відправленням та отримано позивачем 16.08.2019р. (т. 1, а.с. 51-52).

19.08.2019р. ТОВ «Нові Бізнес Погляди» подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2019р., в якій задекларовано податкові зобов`язання на суму 4453213 грн. (т.1, а.с. 48-49).

З метою сплати задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ позивач на свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ надіслав кошти в загальному розмірі 4 100 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 08.08.2019р., №6 від 30.07.2019р., № 5 від 23.07.2019р. (т.1, а.с. 45-47).

21.08.2019р. ТОВ «Нові Бізнес Погляди» сплачено донараховане податкове зобов`язання згідно податкового повідомлення рішення №0034981409 від 22.07.2019р. у розмірі 4239904 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №9 від 21.08.2019р. (т. 1, а.с. 54).

23.08.2019р. ТОВ «Нові Бізнес Погляди» сплачено штрафні санкції згідно податкового повідомлення рішення №0034981409 від 22.07.2019р. у розмірі 2119952 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №10 від 23.08.2019р. (т. 1, а.с. 53).

29.08.2019р. відповідачем проведено нарахування у загальній сумі 11657451,8 грн. (основний платіж 4 329 889,00 грн., штрафні санкції у розмірі 2119952,00 грн. та пеня у розмірі 5297595,80 грн.) згідно податкового повідомлення рішення №0034981409 від 22.07.2019р., винесеного за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення №001285 від 08.06.2017р. (справа № 815/3137/17), що вбачається зі змісту копії акта № 74/28-10-53-09/34980457/12 від 29.11.2019р. «Про результати камеральної перевірки» (т.1, а.с. 55-58).

Разом з тим, 29.08.2019р. за рахунок коштів, які були зараховані на рахунок позивача в електронній системі адміністрування ПДВ з метою сплати податкових зобов`язань з ПДВ, визначених декларацією з ПДВ за липень 2019 р., відповідачем було погашено суму нарахованої пені у розмірі 5297595,80 грн. (скоригована 23.12.2019р. сума пені становить 3940069,7 грн.).

27.09.2019р. (вих. №1) позивач звернувся до Державної податкової служби України, Ради бізнес-омбудсмена зі скаргами на неправомірні дії щодо нарахування суми пені та її погашення за рахунок коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, в зв`язку з тим, що 29.08.2020р. за рахунок коштів на рахунку СЕА ПДВ скаржника податковим органом погашено пеню у розмірі 5 297 595,80 грн. (т.1, а.с. 59-66; 67-74)

21.10.2019р. (вих. № 21598) Радою бізнес-омбудсмена повідомлено позивача та Державну податкову службу України, що контролюючий орган протиправно нарахував пеню за весь період заниження податкових зобов`язань, що суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду, оскільки: по-перше, нарахування пені може бути розпочато лише після закінчення граничного строку сплати зобов`язання, що пов`язується із набуттям зобов`язанням статусу узгодженого; по-друге, за наслідками розгляду аналогічних справ Верховним Судом (постанови від 27.11.2018р. у справі №822/2591/17, від 19.02.2019р. у справі №825/999/17) сформульована чітка позиція, що у контролюючого органу право на нарахування пені виникає після проведення перевірки та оформлення її результатів. Відтак, до спірних правовідносин мають застосовуватись положення редакці ПК України, що діє на момент виявлення правопорушення (т.1, а.с. 80-82).

12.12.2019р. (вих. №12876/6/99-00-04-02-01-15) Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги позивача повідомлено, що нарахування пені на суми податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, починючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного ПК України, та за весь період судового оскарження не суперечить нормам п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України. Щодо погашення пені за рахунок коштів на електронному рахунку ТОВ «Нові Бізнес Погляди» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомлено, що відповідно до приписів п.87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків боргу, контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, сплаченого платником податків (т.1, а.с. 83-86).

06.05.2020р. (вих. № 96/ЗПІ/15-32-05-01-10) Головним управлінням ДПС в Одеській області на запити позивача повідомлено, що коригування облікових показників в ІКП в частині збільшення грошових зобов`язань на суму нарахованої пені у розмірі 1357526,10 грн. здійснено на підставі рішення ГУ ДПС в Одеській області «Про скасування помилково нарахованої пені». З урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019р. у справі № 815/3137/17 в автоматичному режимі винесено податкове повідомлення-рішення №0034981409 від 22.07.2019р. (основний платіж 4 329 889,00 грн., штрафні санкції у розмірі 2119952,00 грн.) з наступним відображенням пені в ІКП платника податків. Пеня (код бюджетної класифікації 14010100) ТОВ «Нові Бізнес Погляди» в сумі 5297595,8 грн. нарахована автоматично (т.2, а.с. 44-46).

22.05.2020р. (вих. №189994/10/28-10-53-09) Офісом великих платників податків Державної податкової служби на запит позивача повідмлено, що донараховані та узгоджені у судовому порядку суми грошового зобов`язання (основний платіж, штрафна санція) та пеня у сумі 5297595,8 грн. погашені в автоматичному режимі у повному обсязі за рахунок наявної переплати (п. 87.9 ст. 87 ПК України, п. 131.2 ст. 131 ПК України, п. 1 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016р.). При цьому зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області згідно рішення щодо перерахунку абсолютного значення пені, здійснено коригування (зменшення) нарахованої у поточному році пені за результатами КПР, сума зменшення 1357526,1 грн. Також вазано, що на дату надання відповіді до Офісу ВПП не надходили рішення суду щодо визнання протиправними дій контролюючого органу стосовно нарахування та погашення пені у сумі 3 940 069,70 грн. (т.2, а.с. 52-56).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, ПК України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання.

Згідно з п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За змістом п.37.2 ст. 37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у контролюючого органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов`язання, то контролюючий орган зобов`язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов`язання, зокрема сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов`язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 ПК України, строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов`язань визначається по-різному.

Як встановлено судом, позивачем суму грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню №0034981409 від 22.07.2019р., прийнятому Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р. своєчасно сплачено, а саме 21.08.2019р. та 23.08.2019р. відповідно до платіжних доручень №9 від 21.08.2019р., №10 від 23.08.2019р., копії яких знаходиться в матеріалах справи, тобто, позивачем дотримано встановлений законом десятиденний строк.

Позивач вважає, що у зв`язку з неправомірним та безпідставним застосуванням контролюючим органом норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017р., протиправно відбулося нарахування пені в розмірі 5 297 595,80 грн.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 ПК України.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У вищенаведеному пункті ПК України зазначено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 610 від 30.06.2017 р., визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Враховуючи вказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

За приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2019р. та 23.08.2019р. відповідно до платіжних доручень №9 від 21.08.2019р., №10 від 23.08.2019р. ТОВ «Нові Бізнес Погляди» було в повному обсязі сплачено донараховане податкове зобов`язання у розмірі 4239904 грн. та штрафні санкції у розмірі 2119952 грн., яке було визначено та донараховане позивачу відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №0034981409 від 22.07.2019р., прийнятого Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р., однак за наслідками погашення позивачем податкового зобов`язання відповідачем було відображено в інтегрованій картці позивача пеню у розмірі 5 297 595,80 грн.

Суд не погоджується з такими діями контролюючого органу та вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування ТОВ «Нові Бізнес Погляди» пені за заниження сум податкових зобов`язань за весь період такого заниження, оскільки на дату нарахування позивачу пені згідно з приписами ст.129 ПК України не передбачено її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання.

За приписами п.111.2 ст.111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Суд акцентує увагу, що пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України в даному випадку має застосовуватись з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016р.

Згідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що ПК України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За приписами п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Судом встановлено, що донарахування пені в розмірі 5 297 595,80 грн. відповідачем здійснено на підставі п.п.129.1.2 п. 129.1. ст.129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017 р., який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017 р. не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим підпункт 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України має застосовуватись у редакції, що діє на момент виявлення правопорушення.

Положення ст. 129 ПК України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Вказані положення ПК України кореспондуються з наведеними положеннями пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.

У постанові Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №822/2821/17 (адміністративне провадження №К/9901/20959/18) зроблено висновок, що об`єктом нарахування пені, яка увійшла до складу податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно пп.у 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, яке за умовами п. 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення. Суд, вважає, що сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

Однак в межах спірних відносин узгоджене грошове зобов`язання, а саме податкове зобов`язання, визначене відповідачем шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення №0034981409 від 22.07.2019р., сплачене позивачем з дотриманням встановленого Кодексом строку, що визнається учасниками справи.

Враховуючи, що позивач в десятиденний строк сплатив всю суму грошових зобов`язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні №0034981409 від 22.07.2019р., прийнятому Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №001285 від 08.06.2017р., в податкового органу відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов`язань та за весь період такого заниження.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 р. у справі №820/3878/18, від 27.11.2018р. у справі №822/2591/17, від 19.02.2019р. у справі №825/999/17.

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд вважає, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності.

Відповідно до п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1177) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Згідно п. 25 вказаного Порядку сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Відповідачем безпідставно не враховано наведені приписи чинного законодавства та платежі ТОВ «Нові Бізнес Погляди», спрямовані на погашення поточних зобов`язань з ПДВ спрямовано на погашення неправомірно нарахованої пені за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.

Суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на приписи п. 200-1.5 ст. 200-1, п.87.9 ст. 87 ПК України, оскільки ним не враховано вимог абз. 2 пп. «в» п. 87.1 ст. 87 ПК України.

Так, абз. 2 пп. «в» п. 87.1 ст. 87 ПК України передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Пеня, донарахована на суми несвоєчасно сплаченого ПДВ є податковим боргом з урахуванням приписів п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України та відповідно до приписів абз. 2 пп. «в» п. 87.1 ст. 87 ПК України може бути погашена за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 ПК України.

Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Факту наявності підстав, передбачених ст. 95 ПК України, надіслання (вручення) позивачу податкової вимоги на суму нарахованої пені відповідач не доводив та належними доказами не підтверджував.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах, у позивача податковий борг не виникав, відсутнє рішення суду про стягнення з позивача суми податкового боргу, дії відповідача щодо стягнення з позивача пені не узгоджується із вищенаведеними приписами ПК України та, у свою чергу, виключає правомірність зарахування платежів позивача по поточних зобов`язаннях з ПДВ на погашення пені в порядку, визначеному п. 87.9 ст.87 ПК України.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне нарахування податковим органом пені становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Найважливішою вимогою ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовані положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі “Бейелер проти Італії” (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).

Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, у якій зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За стандартами Європейського суду з прав людини під доступом до правосуддя розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France, пункт 36, 38) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що донарахування ТОВ «Нові Бізнес Погляди» пені в розмірі 5 297 595,80 грн. відповідачем безпідставно здійснено на підставі п.п.129.1.2 п. 129.1 ст.129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017 р. та не враховано, що на дату нарахування позивачу пені згідно з приписами ст.129 ПК України не передбачено її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, відтак нарахування пені, починаючи з граничної дати сплати у звітному періоді, за який було виявлено заниження/завищення податкового зобов`язання є протиправним. Відтак, наявні підстави для визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Одеській області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» пені в розмірі 5 297 595,80 гривень та її погашення за рахунок перерахованих Державною казначейською службою узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2019 року до бюджету неправомірними; зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області відкоригувати дані інтегрованої картки платника ТОВ «Нові бізнес погляди» шляхом виключення з неї пені на суму 3 940 069,70 гривень та відобразити в інтегрованій картці платника ТОВ «Нові бізнес погляди» суму переплати в розмірі 3 940 069,7 гривень, що відповідає розміру незаконно нарахованої та погашеної пені.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області судовий збір у розмірі 21020,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» (65571, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Фонтанка, Багатофункціональний торгівельно-виставочний-офісний комплекс «Рив`єра»; код ЄДРПОУ 34980457) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» пені в розмірі 5 297 595,80 гривень та її погашення за рахунок перерахованих Державною казначейською службою узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2019 року до бюджету.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області відкоригувати дані інтегрованої картки платника товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» шляхом виключення з неї пені на суму 3 940 069,70 гривень та відобразити в інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» суму переплати в розмірі 3 940 069,7 гривень, що відповідає розміру незаконно нарахованої та погашеної пені.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нові бізнес погляди» (65571, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Фонтанка, Багатофункціональний торгівельно-виставочний-офісний комплекс «Рив`єра»; код ЄДРПОУ 34980457) судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2020р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.